Бізнес, форми власності

Бізнес проектної організації для надання товарів, послуг або як до споживачів. Основні форми власності:

• ТОВ: це для - прибуток бізнесу, що належать одній особі;

• Партнерство: для прибутку бізнесу належать двом або більше особам:

• Корпорація: обмежена відповідальність бізнесу, який має окрему юридичну особу з числа своїх членів. Корпорації можуть бути або приватної або державної - приватній власності і - корпорація може організувати або некомерційні та неурядові - для отримання прибутку.

• Спільні: обмежена відповідальність бізнесу, який може організувати для - прибуток або не-для-прибуток.

Види діяльності:

• Фінансові бізнесу є банки та інші компанії, які генерують прибуток за рахунок інвестицій та управління капіталом;

• Інформація бізнесу генерувати прибуток в першу чергу від перепродажу інтелектуальної власності;

• Виробники виробляють вироби з сировини або комплектуючих, які вони потім продають з прибутком;

• Реальний бізнес нерухомості генерувати прибуток від продажу, оренди та розвитку властивостей, будинків і будівель.

• Обслуговування підприємств пропонують нематеріальні товари або послуги і, як правило отримання прибутку шляхом стягування плати за працю або інші послуги, надані урядом, іншими підприємствами, або споживачів.

• Транспортні підприємства виробляти товари та осіб з місця на місце отримання прибутку на транспортні витрати.

• Використовувати виробництва суспільних послуг, таких як обробка тепла, електрики або стічних вод і, як правило, уряд фрахтує.

BUSINESS. FORMS OF OWNERSHIP

A business is an organization designed to provide goods, services, or both to consumers.

There are basic forms of ownership:

A sole proprietorship is a for-profit business owned by one person.

A partnership is a for-profit business owned by two or more people. The three typical classifications of partnerships are general partnerships, limited partnerships, and liability partnerships.

A corporation is a limited liability business that has a separate legal personality from its members.

Cooperative is a limited liability business that can organize for-profit or not-for-profit.

One of the most common classification of a business focuses on the primary profit-generating activities: agriculture, financial, information business, manufacturers, real estate business, retailers and distributors, service, transportation business, utilities.

Бізнес – це організація, призначена забезпечувати товари, послуги або їх разом для споживачів.

Існують такі основні форми власності:

Індивідуальне підприємництво є комерційним бізнесом, що належить одній особі.

Товариство є комерційним бізнесом, що належить двом або більше людям. Існують три типи товариства: спільне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, а також товариство з повною відповідальністю.

Корпорація є бізнесом із обмеженою відповідальністю, який включає окремі юридичні особи з числа своїх членів.

Кооператив є бізнесом із обмеженою відповідальністю, який може функціонувати як у ролі комерційного, так і не комерційного.

Одна з найбільш поширених класифікацій бізнесу зосереджена на діяльності, що приносить дохід: сільське господарство, фінансовий, інформаційний бізнес, виробники, операції з нерухомістю, роздрібна торгівлі та дистриб'ютори, обслуговування, транспортний бізнес та комунальні послуги.

SUPPLY AND DEMAND

The most basic laws in economics are the law of supply and the law of demand. The law of supply states that the quantity of a good supplied rises as the market price rises, and falls as the price falls. Conversely, the law of demand says that the quantity of a good demanded falls as the price rises, and vice versa.

One function of markets is to find “equilibrium” prices that balance the supplies of and demands for goods and services. An equilibrium price is one at which each producer can sell all he wants to produce and each consumer can buy all he demands.

Economists often talk of “demand curves” and “supply curves”. A demand curve traces the quantity of a good that consumers will buy at various prices. Similarly, a supply curve traces the quantity of a good that sellers will produce at various prices. Equilibrium is the point at which the demand and supply curves intersect – the single price at which the quantity demanded and the quantity supplied are the same.

Markets in which prices can move freely are always in equilibrium or moving toward it.

Основними законами економіки є закон попиту та закон пропозиції. Закон попиту свідчить, що кількість товарів, що поставляються на ринок, збільшується, якщо ціна на ринку росте та зменшується, якщо ціна падає. З іншого боку, закон попиту свідчить, що кількість товарів, на які є попит, зменшується, якщо зростають ціни, і навпаки.

Однією із функцій ринку виступає пошук “рівноваги” цін, що б збалансувало попит та пропозицію на товари і послуги. Рівноважна ціна є тією, при якій кожен виробник може продати все, що він хоче виробляти, і кожен споживач може купити все, що він потребує.

Економісти часто говорять про “криві попиту” і “криві пропозиції”. Крива попиту відстежує кількість товарів, що споживачі будуть купувати за різними цінами. Аналогічним чином, крива пропозиції простежує кількість товарів, що продавці будуть виробляти за різними цінами. Рівновага є точкою, в якій криві попиту та пропозиції перетинаються – одна ціна, при якій величина попиту і пропозиції одинакові.

Ринки, на яких ціни можуть вільно рухатися завжди знаходяться в рівновазі або наближаються до неї.

Inflation

Economists use the term "inflation" to denote an ongoing rise in the general level of prices quoted in units of money.

The magnitude of inflation - the inflation rate - is usually reported as the annualized percentage growth of some broad index of money prices.

Inflation means an ongoing fall in the overall purchasing power of the monetary unit.

Inflation rates vary from year to year and from currency to currency.

For example, the U.S. dollar inflation rate since 1950 has ranged from a low of -0.7 % (1954) to a high of 13.3 % (1979). Since 1991, the rate has stayed between 1.6 % and 3.3 % per year.

Since 1950 at least eighteen countries have experienced hyperinflation, in which inflation rate has soared above 50 % per month.

In recent years, Japan has experienced negative inflation, or "deflation," of around 1 % per year.

Central banks in most countries today profess concern with keeping inflation low but positive.

Although economies on silver and gold standards sometimes experienced inflation, inflation rates in such economies seldom exceeded 2 % per year, and the overall experience over the centuries was inflation of close to zero. Economies on paper-money standards, which all economies have today, have displayed much more inflation.

Measuring inflation.

In the United States, the inflation rate is measured by the percentage rise in the Consumer Price Index, which is reported monthly by the Bureau of Labor Statistics (BLS).

CPI basket is not identical with the specific basket of goods and services that you consume, is only a approximation of the percentage rise in your cost of living.

The alternative measure of inflation is the gross domestic product deflator.

The GDP deflator is more representative of the economy as a whole, but is less relevant to ordinary consumers because its basket includes the prices of nonconsumer goods (such as new business equipment) that consumers don’t buy, and excludes the prices of the many foreign-produced goods that consumers don’t buy.

Inflation can do great harm (consequences). The harm is greater to the extent that the actual inflation rate differs from the anticipated inflation rate.