12.3. Глобалізація світогосподарських зв’язків

та загально -цивілізаційні проблеми людства

Хоча перед людством стоїть безліч завдань різного масштабу і харак-

теру, з них можна виділити групу глобальних проблем, на що ще в 60-і

роки XX ст. звернули увагу такі визначні економісти, як О. Тоффлер, Д.

Медоуз, П. Кеннеді та ін.: обмеженість ресурсів, перенаселення планети,

порушення екологічної рівноваги, інтернаціоналізація господарського

життя, політики, науки, культури, розвиток науково-технічного прогресу,

глобальна комп’ютеризація тощо. Галузь економічної науки, яка займа-

ється ключовими планетарними проблемами сучасності і майбутнього

людської цивілізації, одержала назву «глобалістика». До сфери інтересів

цієї галузі науки входять проблеми світового характеру, які або зачіпають

інтереси широкого кола держав чи навіть усього світового співтовари-

ства, або ж ті, що потребують рішучих дій на основі колективних зусиль

з метою усунення загальної загрози або запобігання регресу в умовах

життя людей. Глобальні проблеми торкаються всього людства, зачіпаючи

інтереси і долі всіх країн, народів і соціальних прошарків, вони призво-

дять до значних економічних і соціальних втрат, а у випадку загострення

можуть загрожувати самому існуванню людської цивілізації; вони потре-

бують для свого рішення співпраці в загально-планетарному масштабі,

спільних дій усіх країн і народів. Серед глобальних проблем частіше за

все фігурують проблеми світу і роззброєння, екологічна, демографічна,

енергетична, сировинна, продовольча, використання ресурсів Світового

океану, освоєння космічного простору і деякі інші. Уважний погляд на

них дозволяє помітити, що глобальні проблеми тісно взаємопов’язані, зо-

крема енергетична і сировинна проблеми співвідносяться з екологічною,

екологічна з демографічною, демографічна з продовольчою і т. д. Тому

аналіз цих проблем, не кажучи вже про пошуки шляхів їх вирішення, яв-

ляє собою складне наукове завдання. Підходи до аналізу причин виник-

нення самого кола цих проблем, наслідків і шляхів їх дозволу постійно

видозмінюються. У 90-і роки склалася приблизно така класифікація гло-

бальних проблем:

138

1) політичні і соціально-економічні (збереження світу і запобігання ядер-

ній війні, обмеження гонки озброєнь і роззброєння, стійкість розви-

тку світової спільноти);

2) проблеми, пов’язані з природно-економічним розвитком (екологічна,

енергетична, сировинна, продовольча, проблема збереження клімату,

проблеми Світового океану і т. д.);

3) соціальні (міжнаціональні конфлікти, проблеми демографії, питання

культури, освіти і охорони здоров’я);

4) змішані проблеми, виникнення і невирішеність приховує загрозу ма-

сової загибелі людей (військові і регіональні конфлікти, злочинність,

техногенні катастрофи, стихійне лихо);

5) наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове

прогнозування в різних галузях та ін.).

Варто ще раз зазначити, що в розумінні, класифікації та ієрархії прі-

оритетних глобальних проблем відбуваються істотні зміни. Деякі автори

вважають, що на першому місці серед глобальних проблем, як і раніше,

залишається питання запобігання ядерній війні, інші на перше місце

ставлять екологічну проблему, треті – демографічну, продовольчу або

проблему подолання відсталості розвитку ряду країн світу. Очевидно,

що всі ці проблеми можна назвати пріоритетними, оскільки всі глобальні

проблеми стосуються виживання людства. Вони породжені різними чин-

никами, поява яких пов’язана передусім з інтернаціоналізацією господар-

ського життя. Тому глобальні проблеми є об’єктом досліджень у сфері

світової економіки, соціології, права, біології, географії, екології, океано-

логії та ін. Почала розвиватися геоглобалістика, яка пропонує вивчення

проблем на трьох послідовних рівнях – глобальному, регіональному,

на рівні країни. Загострення загальних для всього людства глобальних

проблем посилює необхідність узгоджених дій для їхнього вирішення,

необхідність спільного вироблення оптимальних варіантів розвитку.

Глобальні проблеми не можна вирішити швидко і на рівні окремих країн.

Необхідний єдиний міжнародний механізм їх вирішення і регулювання,

визначення міжнародних правових та економічних норм. Великі надії

в розв’язанні глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, СОТ,

регіональні і галузеві організації, які мають великий досвід координації

міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних

економічних відносин.

139

ЧАСТИНА ІІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З

ДИСЦИПЛІНИ “ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ”

МОДУЛЬ I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА