11.2. Еволюція власності та організаційно-правових формувань на селі

Законом України „Про сільськогосподарську кооперацію” визначено

два види кооперативів:

1) сільськогосподарські виробничі кооперативи;

2) обслуговувальні кооперативи.

116

Сільськогосподарські виробничі кооперативи (СВК) – це організаційно-

правова форма, яка створюється шляхом об’єднання майна двох або біль-

ше осіб, що мають на меті: ведення виробничої діяльності, забезпечення

прибутку його засновникам та забезпечення соціальних гарантій усіх

членів кооперативу.

Основні принципи формування кооперативу:

1) добровільність вступу в кооператив;

2) демократичність управління – кожен член кооперативу має один го-

лос під час прийняття управлінських рішень;

3) невтручання держави в діяльність СВК;

4) кожен член кооперативу повинен працювати на цьому підприємстві.

До 1993 року в Україні в аграрному секторі функціонували колективні

господарства (колгоспи) державної форми власності і все майно було кол-

госпним. У період з 1994 по 1999 роки після прийняття Указу Президен-

та „Про невідкладні заходи щодо реформування сільського господарства

України” колгоспне майно переходить у приватну власність колективу, що

створюються у формі колективних сільськогосподарських підприємств чи

фермерських господарств шляхом розпаювання земельних часток. Після

цього земля перебуває в приватній власності, майно в приватній власності,

що дає можливість утворювати різні організаційні формування.

Формування СВК проходить такі етапи:

1) розгляд сучасного стану підприємства (площа землекористування,

кількість працівників, вартість основних фондів, фінансові результа-

ти діяльності за останні п’ять років);

2) вибір відповідної організаційно-правової форми СВК – створюють-

ся на базі підприємств з великою земельною площею. В Україні най-

більш сприятлива зона функціонування цієї організаційно-правової

форми – південь України (Одеська, Миколаївська, Херсонська, За-

порізька області);

3) підписання установчого договору;

4) затвердження статуту;

5) реєстрація в державних органах влади;

6) вибір чи найом виконавчого директора;

7) вибір ревізійної комісії і керуючого органу.

Обслуговувальні кооперативи – це організаційно-правова форма, яка

створена шляхом об’єднання майна, інтелектуальних цінностей, фінан-

сових ресурсів двох або більше юридичних осіб з метою надання послуг у

різних сферах виробництва.

Найбільш популярні організаційно-правові форми обслуговуваль-

них кооперативів:

1) командитне товариство – товариство, в якому один або декілька

учасників несуть повну відповідальність перед кредиторами. Таким

117

чином, до його складу належать особи, що несуть необмежену (солі-

дарну) відповідальність за зобов’язаннями (як у повному товаристві)

і особи, що беруть на себе зобов’язання зробити відповідний внесок

у спільне майно (командити). Використання даної організаційно-

правової форми доцільне лише у випадках, коли є ініціативна група

людей.

2) товариство з обмеженою відповідальністю – створю ються внаслідок

об'єднання пайових внесків. Відповідно до їх величини розподіляєть-

ся прибуток. Члени цього то вариства відповідають за зобов'язаннями

підприємства лише розміром вкладеного у пай капіталу і не мають

права продавати свої паї на відкритому ринку. Такі товариства мо-

жуть створювати підприємства, організації, громадяни та інші

суб'єкти. Установчі документи цих товариств – статут і установчий

договір. Для створення товариства з обмеженою відповідальністю в

різних країнах встановлю ється неоднакова мінімальна сума статут-

ного капіталу. Товариства з обмеженою відповідальністю позначають

лі терами Ltd або повною назвою limited.