6.2. Інфраструктура ринку

Інфраструктура ринку – це сукупність різних установ та інститутів,

певних видів діяльності, які забезпечують рух об’єктів власності. Вона

охоплює фондові і товарні біржі, біржі робочої сили, валютні біржі, ін-

формаційні центри, банки тощо (схема 6.1).

ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ

Посередницькі фірми

Фондова біржа

Біржі робочої сили

Торгові дома

Торгово-промислові

Ярмарки палати

Аукціони

Лізингові фірми

Аудиторські організації Товарна біржа

Інвестиційні компанії Консалтингові компанії

Схема 6.1. Інфраструктура ринку

Фондова біржа – установа – організований ринок, де здійснюється

купівля-продаж цінних паперів.

Товарна біржа – постійно діючі ринки, де купівля-продаж товарів

здійснюється на основі встановлених стандартів і зв’язків, відповідних

форм документів, якими регламентується номенклатура, обсяг, ціни, тер-

міни і види поставки та інші умови.

Біржі робочої сили (праці) – на цих біржах здійснюється торгівля спе-

цифічними товарами – це установи, які здійснюють посередницькі функ-

ції між найманими працівниками і підприємцями, збирають і надають ін-

формацію про наявність вакансій, сприяють підготовці і перепідготовці

кадрів, створенню робочих місць, швидкому переміщенню робочої сили,

забезпеченню ефективності зайнятості працездатного населення, частко-

во регулюють процес зайнятості.

Торговий дім – різновид фірми, асоціації торгових, виробничих та

інших підприємств, до яких часто приєднуються і банки, що здійсню-

ють широкий комплекс експортно-імпортних операцій, в т.ч. кредитно-

фінансових, транспортно-експедиторських, страхових та маркетингових.

60

Торгово-промислові палати – комерційні організації мета яких –

сприяти розвитку економічних і торговельних зв'язків з партнерами

зарубіжних країн, зокрема в організації міжнародних ярмарків, а також

надавати їм цільові інформаційні послуги (правовий статус цих установ

регу люється Законом «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Ярмарок (одна з найбільш ранніх форм торгівлі) – періодичні торги,

які проводяться в певному місці, вони можуть бути всесвітні, міжнародні,

національні, регіональні та місцеві.

Аукціон – це спосіб продажу товарів (антикварні речі, твори мисте-

цтва, валюта, житло, товари довгострокового користування, ін.) з пу-

блічного торгу в попередньо обумовлений час і в певному місці. Крім

добровільних, можуть мати місце і примусові аукціони (останні органі-

зовуються органами судочинства або органами влади з метою продажу

майна неплатоспроможних боржників чи продажу безпосередньо майна,

що не перейшло державі по праву спадкування або в результаті конфіс-

кації).

Лізингові фірми – це фірми, які спеціалізуються на здачі в оренду на

тривалий строк предметів довготривалого користування (як правило,

знарядь праці, устаткуван ня, транспортних засобів, механізмів, обчислю-

вальної техніки, тощо); лізинг розглядається як різновид довгостроково-

го кредиту, що надається в натуральній формі і погашається клієнтом у

розстрочку; відповідно до договору лізингу, орендар сплачує орендодав-

цеві повну вартість взятого в оренду майна; виділяють два види лізингу

– фінансовий, коли договір укладається на строк, під час якого аморти-

зується 60% вартості об'єкта лізингу, і оперативний, коли договір перед-

бачає амортизацію 90 % вартості об'єкта лізингу (відносини щодо лізингу

регулюються Законом України «Про лізинг»).

Аудиторські організації – це фірми, що виконують контрольні, кон-

сультативні та інші функції на основі угод з різними юридичними та фі-

зичними особами. Вони можуть мати свої філії (відділення) за кордоном,

що дає їм змогу обслуговувати міжнародні компанії та спільні підприєм-

ства. Основні завдання аудиторських фірм – дати висновок про фінансо-

ве становище, платоспроможність компаній, який у встановленому зако-

нодавством порядку публікуєть ся в річному звіті цієї компанії разом з її

офіційним балансом (правовий статус аудиторських фірм визначається

Законом України «Про аудиторську діяльність»).

Інвестиційні компанії – це один із видів кредитно-фінансових інсти-

тутів, які продають власні цінні папери значній частині населення, а ку-

пують цінні папери акціонерних компаній.

Консалтингова компанія – діяльність цих спеціалізованих компа-

ній направлена на надання інтелектуальних послуг виробникам, про-

давцям, споживачам з різних питань виробничої діяльності, зовнішньо-

61

економічної діяльності, створення та реєстрації фірм, дослідження і

прогнозування ринків товарів і послуг, розробки бізнес-проектів, марке-

тингових програм, інноваційної діяльності, підготовки статистичних та

інших документів тощо.

Брокерські та дилерські фірми (контори): а) брокерські фірми

(об'єднання брокерів) – це фірми, які, маючи всебічну інформацію щодо

кон'юнктури ринку певного товару, виконують функції посередників на

товарних (зокрема нерухомості), орендованих біржах між про давцями і

покупцями, розраховуючись за здійснені операції коштами своїх клієн-

тів, і тому така фірма, як і окремий брокер, не несе відповідальності за

ре зультати укладених договорів (угод); біржа забезпечує брокерів при-

міщенням, зв'язком, визначає біржові ціни (котирування), сприяє розра-

хункам та розгля дає в разі потреби спори між учасниками угод; б) дилер-

ські фірми (об'єднання дилерів) – фірми, які, на відміну від брокерських,

виступають на біржі від свого імені, здійснюють посередницькі опе рації

за власні кошти і тому ризик за результати цієї чи іншої угоди беруть на

себе вже самі дилерські фірми або окремі дилери (правовий статус бро-

керських та дилерських фірм визначається Законами України «Про то-

варну біржу» та «Про господарські товариства»).