Тема 5. Основні форми економічного

РОЗВИТКУ. ТОВАРНА ОРГАНІЗА ЦІЯ

ТА ЇЇ РОЛЬ В ЕВОЛЮЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

5.1. Форми суспільного виробництва.

5.2. Товар та його властивості.

5.3. Суть грошей і грошових систем, їх еволюція.

5.1. Форми суспільного виробництва

Виділяють три основні форми суспільного виробництва:

1) натуральне; 2) товарне; 3) суспільне.

Натуральне виробництво – це виробництво, за якого продукти праці

призначаються для задоволення власних потреб виробництва, тобто не

для продажу, а для власного споживання.

Ознаки натурального виробництва:

1) замкнутий кругообіг продуктів, які, як правило, не виходили за межі

господарства;

2) кожна господарська одиниця повністю відокремлена та незалежна як

у виробництві, так і в споживанні. Саме через це споживання на 100%

залежало від власного виробництва;

3) суспільний поділ праці в натуральній формі розвинутий слабко;

4) слабо виражений суспільний характер виробництва.

Основною причиною виникнення товарного виробництва став сус-

пільний поділ праці. Це спеціалізація виробників на виготовленні окремих

видів продукції або на певній виробничій діяльності. Поділ праці лише

тоді стає основою формування товарного виробництва та обміну через

ринок, коли відбувається відокремлення як самостійних виробників і як

самостійних власників засобів виробництва.

Товарне виробництво – це форма організації суспільного виробни-

цтва, за якої продукти виробляють окремі відособлені товаровиробни-

ки, які спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує

обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. В такому випадку продукти

праці стають товарами.

Дві головні умови існування товарного виробництва:

1) суспільний поділ праці – це призводить до зростання продуктивності

праці, а відповідно і до кількості продукції;

2) економічна відособленість товаровиробників – це таке становище, за

якого виробники самі вирішують питання господарської діяльності:

що виробляти? якими засобами? які ресурси при цьому використову-

вати? Вона передбачає самостійне розпорядження виробленою про-

дукцією, володіння нею, її відчуження, привласнення, її використан-

50

ня в особистих інтересах. Тому економічна відособленість невідривна

від власності на засоби виробництва та на вироблену продукцію.

У товарному виробництві виділяють такі форми:

1) просте товарне виробництво – засноване на особистій праці власни-

ка засобів виробництва, характеризується прямим поєднанням ви-

робника із засобами виробництва та відсутністю експлуатації. Най-

характерніші ознаки: відносно низький рівень суспільного поділу

праці; функціонування робочої сили; приватна власність; маловід-

чутна конкуренція товаровиробників і стихійність. Просте товарне

виробництво грунтується на власній праці і кінцевою метою вбачає

задоволення потреб товаровиробника;

2) капіталістичне товарне виробництво – його характерними риси

розвинутий суспільний поділ праці; функціонування найманих ро-

бітників та капіталістів, які діють з метою отримання прибутків;

експлуатація капіталістом спільної, об’єднаної праці найманих пра-

цівників; жорстка конкуренція; стихійність формування ринків;

підприємницько-капіталістична та колективно капіталістична фор-

ми власності на засоби і предмети праці;

3) соціально-орієнтоване ринкове господарство – характерні риси розви-

нутий суспільний поділ праці; формування сукупної суспільної ро-

бочої сили; різноманітність форм власності; державне регулювання

економіки; соціальний захист товаровиробників і споживачів.

Виділяють дві стадії розвитку товарного виробництва:

1) бартерне – у бартерному господарстві будь-який товар можна обмі-

няти на будь-який інший товар безпосередньо:

Т – Т ;

2) грошове. Грошове господарство характеризується появою нового спе-

цифічного товару – грошей, які можна обміняти на будь-який інший

товар:

Г – Т – Г’.

Загальні специфічні ознаки товарного виробництва, які не залежать

від специфіки економічної системи: 1) суспільний поділ праці; 2) еконо-

мічна відособленість товаровиробників; 3) еквівалентність відносин; 4)

ринковий зв’язок між виробниками і споживачами; 5) визнання суспіль-

ного характеру праці через ринок; 6) здійснення економічних процесів у

товарно-грошовій формі виробництва шляхом купівлі-продажу; 7) кон-

куренція.

Суспільне виробництво зародилося на початку ХХ ст. у найрозви-

нутіших країнах і поступово поширюється. За суспільного виробництва

відбувається поглиблення суспільного поділу праці, поліпшення органі-

51

зації виробництва у всіх сферах суспільного виробництва задоволення

суспільних потреб.