4.Перші мистецькі пам'ятки слов'ян.

Пшеворська культура – Відома декоративна ажурна бронзова пластика, зображувались люди і тварини.

Черняхівська культура – Жертовний камінь с Обухів, 2 ідоли із с Ставичани Хмельницької обл., група ідолів з с. Іванівці, дрібна металева пластка (мартинівський скарб – срібні фігурки з вишивкою), Капище біля десятинної церкви, Збручський ідол біля с Городниця (знайдений в 1908 році в річці. На ньому 3 яруси – небо, земля, підземні боги( мокош, лада, перун, даждьбог)

5.Мистецтво Київської Русі X -XIII ст. Скульптурна пластика.

4 великі групи: Саркофаги, шиферні плити, дрібна культова пластика, галицька керамічна плитка.

Саркофаги. Найцінніший – саркофаг Ярослава Мудрого з білого мармура. Саркофаг у вигляді двоповерхової будівлі, де кришка – небо, низ – земля. Рельїфи на саркофазі символічні. (На боковій частині та кришці – солярний знак, який символізує Ярослава. Зображення пальмової гілки – символ перемоги християнства, кедр – дерево життя, кипарис – символ безсмертя. На бокових сторонах і на кришці – три хреста – Бого отець, бог син, бог дух святий. Біля хрестів зображена виноградна лоза). У розкопках Десятинної церкви знайдені шиферні саркофаги. Такі є і в Софіївському соборі.

Шиферні плити. 1. В Софії Київській знайдені плити із зображенням природних стихій. 2. В Успенському Соборі – плити із зображенням Федора Стратилата і Георгія Кападокійського. 3. Плита з Києво-Печерської Лаври із зображенням боротьби Геракла з левом. 4. В Михайлівському Золотоверхому плита із зображенням вершника на коні (можливо георгій або Федір)

Дрібна культова пластика. 1. Дрібнв металеві хрестики. 2 Нагрудні іконки. 3 Хрест енколпіон. 4 Медальйон-змійовик Мономаха (зображена медуза Горгона). 5 Срібні браслети

Галицька керамічна плитка. В Галичині майстри робили плитки. В 1950р було знайдено 224 фрагменти плиток, 12 зображень (грифони, орли, барси). Грифон - птах з головою орла і тілом лева. Він символічний: орел – відвага, лев – пильність. У християнстві грифон – це подвійна сутність Христа.На Дмитієвському храмі у Володимирі – різьблення, також у Суздальській церкві покрови на Нерлі

6.Мистецтво Київської Русі X -XIII ст. Монументальне малярство.

Фреска – це живопис по сирому тиньку фарбами, розведеними на воді.

Мозаїка – маленькі шматочки смальти, яке варили в тяглах великими пластами, а потім розбивали на маленькі частинки. (бл 180 відтінків)

У Софії, у Спаському соборі Чернігова, в Мизайлівському, Успенському і Десятинній були і мозаїка і фрески, а у Кирилівській церкві лише фрески.

Загальноприйнятим було зображення фресок в такій послідовності: - у верхньому куполі Христос ПантократорЮ по кутах 4 серафими; - в консі абсиди Богоматір Оранта; - в простінках купола апостоли або пророки; - в парусах Євангелісти; - під Орантою сцена Євхаристії; - Під Євхаристією отці церкви, святителі, первосвяженники, архідиякони; - по стінах соборів мученики, воїни, преподобні, біблійні сцени.

Софія Київська 1011р. Крім церковних сцен цікавими є зображеня на стінах світських сцен: діти Володимира, Скоморохи, іподром у Констянтинополі.

Михайлівський Золотоверхий Побудований сином Ізяслава Святославовича Святополком в 1105 – 1113. Тут є зображення Дмитра Солунського – уособлення Ізяслава. Зображення Євхаристії, св.. Фаддея і Стефана були перенесені до Софії.

Спаський собор у Чернігові До 40х рр. 20 ст всі фрески тут були знищенію збереглася лише св. Текля у вінці, але пізніше і її знищили.

Десятинна церква збереглася фреска «Очі святого»

Кирилівська церква остання з видатних памяток архітектури Київської Русі. Пізніше перебудована в стилі бароко. Тут були лише фрески. Що нового? Крім канонічних малюнків зявляються зображення болгарських святих Кирилі і Мефодія, Климента Болгарського, Бориса і Гліба (перші руські святі). В Кирилівській церкві в нартексі (притворі) вперше зявляється зображення страшного суду. «Ангел, що згортає небо у сувій», «Багатий у пеклі». Після Кирилівської церкви сцени страшного суду стали обов’язковими на стінах соборів.