Економічні методи менеджменту та механізм їх застосування

Економічні методи менеджменту – це сукупність засобів впливу, шляхом створення економічних умов, які спонукають працівників організації діяти в потрібному напрямі і добиватися вирішення поставлених завдань.

В умовах ринкових відносин серед основних економічних засобів впливу на організацію виділяють :

-господарський (комерційний розрахунок);

-до загальнодержавних регуляторів господарської ді­яльності відносять податки, кредити, регульовані ціни і тарифи, економічні пільги.

-До міс­цевих регуляторів відносять: рентні платежі, місцеві по­датки і збори.

-Внутрішньосистемними регуляторами господарської діяльності підвідомчих під­приємств є централізоване створення фондів (капітальних вкладень, підготовки кадрів, резервного, страхування, розвитку науки і техніки та ін.) та внутрішньогосподар­ські відрахування на загальносистемні цілі і програми.

4.Організаційно-розпорядчі методи менеджменту(адміністративні).

Адміністративні методи- системи прямого адміністративного впливу на підлеглих, які здійснюють керівні органи або окремі керівники в межах своїх повноважень для досягнення цілей.

Характерними особливостями організаційно-розпо­рядчих методів управління є:

- прямий вплив на об'єкт управління;

- обов'язковий характер виконання вказівок, розпо­ряджень, постанов та інших адміністративних рішень вищих органів управління для підпорядкованих об'єк­тів;

- суворо визначена відповідальність за невиконання вказівок та розпоряджень.

Акти управління, які здійснюються управлінськими працівниками, поділяють на два види: нормативні та індивідуальні.

Нормативні акти не мають конкретного адресата. Во­ни містять загальні норми дій щодо тих чи інших умов і розраховані, як правило, на тривалий період. До них можна віднести примірні статути, положення про госпо­дарюючі суб'єкти та їхні підрозділи, посадові інструк­ції, норми і нормативи витрат, матеріалів, праці, стан­дарти та ін.

Індивідуальні акти управління адресуються певним об'єктам управління. До них відносять накази, поста­нови, розпорядження, циркуляри, вказівки.

КЛАСИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ

Організаційний вплив Розпорядчий вплив

Відбиває статику управління, Відбиває динаміку процесу

за його допомогою визначають управління. Це пряма

організаційну структуру управління, адміністративна вказівка,

розподіляють права, повноваження, яка має обов’язковий

відповідальність. характер і адресність.

1.Організаційне 1. Наказ

регламентування 2.Розпорядження

2.Організаційне 3. Вказівка

нормування 4. Постанова

3.Організаційно -методичне інструктування 5. Резолюція

Організаційне регламентування - полягає у встановленні основоположних правил, що регулюють створення і діяльність підприємств, підрозділів, посадових осіб.здійснюється за допомогою таких нормативних актів управління, як статут, положення, посадова інструкція.

Організаційне нормування - передбачає розробку і використання організаційних нормативів для стабільного, збалансованого управління.

Організаційно -методичне інструктування - розробка і практичне використання інструктивних матеріалів, що визначають порядок і методи використання управлінських робіт.

Наказ - розпорядчий документ, виданий керівником з метою вирішення основних і оперативних питань, поставлених перед ним.

Розпорядження - правовий акт, виданий керівником структурним підрозділом для вирішення оперативних питань.

Вказівка (усна) - усне повідомлення керівником низової ланки.

Директива – являє собою рішення про цілі перспективного розвитку окремих структурних підрозділів організації.

Резолюція – конкретна вказівка виконавцю щодо здійснення дій, передбачених відповідним документом.

Загальні правила оперативно-розпорядчої діяльності керівників організацій.

1. Розпорядження потрібно віддавати тоді, коли цього дійсно вимагають обставини.

2. Розпорядження повинні бути адресовані конкретному виконавцю.

3. Розпорядження повинні бути короткими, конкретними,точними та ясними, аби не було двоякого їх тлумачення.

4. Розпорядження повинні бути науково обгрунтованими.

5. При опрацюванні рішень рекомендується залучати спеціалістів та інших виконавців.

6. Розпорядження повинні віддаватися завчасно, щоб можна підготуватися до їх виконання.

7. Не слід давати багато розпоряджень одночасно.

8. Постійно треба приділяти достатньо уваги організації контролю за виконанням рішень і перевіряти виконавців.