2. Сутність, роль та характеристика методів менеджменту

Менеджмент використовує різноманітні способи, підходи та прийоми, які дають можливість упорядкувати, націлити (спрямувати) та ефективно організувати виконання певних функцій, процедур і операцій, необхідних для здійснення управлінської діяльності.

У загальноприйнятому розумінні методи — це способи (прийоми) цілеспрямованого впливу суб'єкта на об'єкт для досягнення поставленої мети.

В сукупності способи здійснення управлінської діяльності, які застосовуються для досягнення організацією мети, виступають як методи менеджменту.

Методи менеджменту – це сукупність способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації та ефективного виконання її місії. Вони покликані забезпечити високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного його члена, забезпечити своєчасну і дієву ліквідацію відхилень від накресленої програми дій.

У методах менеджменту виражається сутність його принципів у конкретній формі, адаптованій до особливостей господарської діяльності організації. З їхньою допомогою менеджери (керівники) забезпечують скоординовану діяльність всіх підрозділів організації та єдність інтересів усього персоналу. Мета і методи взаємопов'язані між собою. Кожній меті відповідають певні методи її досягнення. Тому менеджеру важливо слідкувати за відповідністю мети методам своєї діяльності.

Зміст і специфіка методів менеджменту визначаються сутністю та особливостями самого управління. Методи управління ґрунтуються на дії законів і закономірностей управління. Мета методів менеджменту — забезпечення гармонії, органічного поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів. Методи менеджменту орієнтовані насамперед на високу продуктивність і ефективність діяльності персоналу фірми, на злагоджену роботу підрозділів фірми, на чітку організацію різноманітної діяльності організації та управління нею на рівні світових стандартів.

За напрямом впливу на керований об'єкт методи менеджменту можна поділити на:

- методи прямого впливу, які безпосередньо впливають на керовану систему (накази, розпорядження, вказівки, інструкції, положення, тарифи тощо);

- методи непрямого впливу, які створюють умови для впливу на керовану систему (плани, стимули, методи формування колективів тощо).

За способом урахування інтересів працівників методи менеджменту поділяються на такі групи:

- методи матеріального впливу, які враховують майнові та фінансові інтереси працівників і включають різноманітні економічні стимули;

- методи владного впливу, які націлені на упорядкування функцій, обов'язків і прав працівників, регламентацію та регулювання їх діяльності (штатні розписи, регламенти діяльності, положення про виконавців, договори, накази, розпорядження тощо);

- методи морального впливу, які спрямовані на підвищення соціально-господарської активності та включають соціальні норми, моральні стимули, методи установлення хороших взаємовідносин між керівником і підлеглим тощо.

За характером впливу методи менеджменту поділяються на:

- адміністративні (організаційно-розпорядчі) – це системи прямого адміністративного впливу на підлеглих, які здійснюють керівні органи або окремі керівники в межах своїх повноважень для досягнення цілей. Адміністративні методи впливу – це засоби, які здійснюються у вигляді наказів, розпоряджень, вказівок, що видаються керівником і є обов’язковими для виконавців. До них належать:

- організаційні способи, що реалізуються через документи тривалої дії та здійснюються шляхом організаційного регламентування (закони, положення, статути, укази), організаційного нормування (витрат сировини, енергії, інструменту), організаційного інструктування (інструкції, правила, вимоги), організаційного інформування (акти, протоколи, доповідні записки, телеграми, заяви);

- розпорядчі способи (накази, розпорядження, вказівки);

- дисциплінарні способи (зауваження, догана, переміщення посадових осіб, звільнення тощо);

- економічні методи – це сукупність засобів впливу, шляхом створення економічних умов, які спонукають працівників організації діяти в потрібному напрямі і добиватися вирішення поставлених завдань. Вони обумовлюються різноманітними економічними важелями, за допомогою яких досягається взаємне та індивідуальне задовільнення потреб на всіх рівнях (економічні плани і матеріальні стимули). Економічні методи мають найбільшу силу впливу. Відбиваючись безпосередньо на матеріальному стані працівників, вони, як правило, використовуються тоді, коли інші методи не дають очікуваних результатів. Економічні методи базуються в основному на цілеспрямованому плануванні умов і показників преміювання, а також на впровадженні матеріальних санкцій.

- соціально-психологічні – це система засобів і важелів впливу на соціально-психологічний клімат у колективі, на трудову і соціальну активність колективу і його окремих працівників. Соціально-психологічні методи – це різноманітного виду переконання, розвиток ініціативи та виховання. До переконань також належать прохання та спонукання. У більшості випадків більш ефективним, ніж спонукання або навіть переконання, є прохання. Це можна пояснити тим, що людині як істоті товариській, хочеться «увійти у становище» іншої людини, яка може бути колегою по роботі.

Методи соціального-психологічного управління спрямовані на гармонізацію соціальних відносин у колективі, задоволення соціальних потреб працівників, розвиток особистості, соціальний захист. Використовуються з метою підвищення активності працівників та створення відповідних соціально-психологічних умов для їх трудової діяльності. Ці методи використовують індивідуальну та групову свідомість, психологію та ґрунтуються на суспільно-значимих морально-етичних категоріях, цінностях та вихованні. До них належать:

- соціальні плани (їхній вплив здійснюється через створення сприятливих умов праці, забезпечення відпочинку, організації побуту, медичного обслуговування, охорони праці тощо);

- моральні стимули (винагородження орденами, медалями, грамотами, присвоєння звань тощо);

- методи формування колективів та соціально-психологічного клімату в колективі забезпечують вплив на засадах добору його членів за характером, стажу, національністю, розстановкою кадрів на робочих місцях тощо).

Методи менеджменту взаємопов'язані, отже цей поділ цілком умовний. Наприклад, техніко-економічний план (економічний метод) починає впливати на працівників організації після того, як він затверджений наказом директора (розпорядчі методи). При цьому можливі зміни в складі працівників (соціально-психологічні методи), викликані необхідністю виконання цього плану. Тому на практиці застосування конкретного методу має комплексний характер.

Система методів – це сукупність методів, якими постійно користується менеджер при керівництві організацією. Один керівник, як правило користується одними і тими ж методами протягом тривалого часу. Вони становлять сутність певного стилю керівництва. З їх допомогою керівник спонукає працівників до виконання своїх обов’язків, а також тих завдань, які витікають з необхідності удосконалення роботи конкретного підприємства.