
- •Тема 7. Припинення та розірвання трудового договору План
- •Класифікація підстав припинення трудового договору
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- •Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- •Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб
- •Правове регулювання відсторонення працівників від роботи
- •Повноваження профспілкового комітету при розірванні трудового договору з ініціативи власника (ст. 43 кЗпП)
- •Оформлення звільнення і проведення розрахунку
- •Вихідна допомога
Повноваження профспілкового комітету при розірванні трудового договору з ініціативи власника (ст. 43 кЗпП)
Участь профспілкових органів у контролі за застосуванням чинного законодавства проявляється при звільненні працівників з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
Важливою формою контролю за дотриманням законодавства про працю була участь профспілок у вирішенні трудових спорів.
Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу осіб, обраних до складу профспілкових органів і не звільнених від виробничої діяльності, допускається, крім додержання загального порядку звільнення, лише за попередньою згодою профспілкового органу, членами якого вони є, а голів і членів профспілкових органів на підприємстві, крім того, - лише за згодою об'єднання профспілок. Звільнення профспілкових організаторів і профгрупоргів з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за згодою органу відповідного профспілкового об'єднання.
Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів, не допускається протягом двох років після закінчення виборних повноважень, крім випадків повної ліквідації підприємства або вчинення працівником певних дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення.
Оформлення звільнення і проведення розрахунку
Припинення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням) власника. У наказі й трудовій книжці причина звільнення записується відповідно до закону. У день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.
Якщо працівник не працював, то всі належні йому від підприємства суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу сум, встановлених звіль- неному працівнику, у вказаний термін за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Слід мати на увазі, що в ст. 47 КЗпП передбачено як обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати трудову книжку, так і обов'язок провести з працівником розрахунок. Це два самостійних обов'язки, тому виконання зобов'язання видати трудову книжку не звільняє власника від виконання зобов'язання щодо виплати розрахунку. Водночас власник повинен нести відповідальність за невиконання кожного з цих зобов'язань окремо чи обох зразу.
Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, що розглядає трудовий спір, одночасно зі зміною формулювання причини звільнення задовольняє вимогу про виплату працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, але не більше ніж за 1 рік. Якщо заява працівника розглядається більш як 1 рік не з вини працівника, орган, що розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Працівнику виплачується вихідна допомога.