9.5. Хеджери, спекулянти та арбітражери як основні учасники ринку термінових контрактів

Загальна характеристика та цілі основних груп учасників ринку термінових контрактів

З погляду переслідуваних цілей учасників термінового ринку можна розподілити на гри групи - спекулянтів, хеджерів і арбтражерів.

Спекулянт - це особа, що прагне дістати прибуток за ра­хунок різниці в курсах фінансових інструментів, що може виник­нути в часі. Спекулянт купує (продає) активи з метою продати (купити) їх у майбутньому (у тому числі через кілька хвилин чи годин) по більш сприятливій ціні. Своїми діями спекулянт, по-перше, збільшує ліквідність ринку, по-друге, приймає на себе ри­зик зміни ціни, що перекладають на нього хеджери. Іншими сло­вами, спекулянт - це учасник ринку, що приймає на себе розра­хований ризик за плату.

Хеджер — це учасник ринку, що страхує на терміновому ринку свої спотові активи (активи на спотовому ринку). Іншими словами, хеджср - це інвестор, тобто учасник ринку, що уникає ризику і готовий платити за це.

Арбітраже? - це особа, що отримує прибуток за рахунок одночасної купівлі-продажу того самого активу. Вважається, що арбітражна операція -- це операція, що дозволяє отримати при­буток без ризику і не потребує яких-небудь інвестицій. Здійснен­ня арбітражних операцій сприяє вирівнюванню виниклих відхи­лень у цінах на ті самі активи на різних ринках і відновленню па­ритетних співвідношень між взаємозалежними активами. Даний розподіл здійснено умовно, оскільки спекулянт прагне тим чи іншим способом підстрахуватися (у протилежному випадку він стане гравцем, тобто учасником ринку, що йде на будь-який ри­зик), а хеджер завжди трошки спекулянт, але точно ні спекулянт, ні хеджер не пройдуть повз можливість арбітражу.

Одночасно, з хеджерами на біржі активно діють валютні спекулянти. Технічно їх дії аналогічні діям хеджерів, але спекулян­ти несуть ціновий ризик, тому що нічого не страхують. Світовий досвід розвитку ф'ючерсної торгівлі показав, що повноцінний і значний за обсягом ф'ючерсний ринок не може складатися з од­них спекулянтів. У цьому випадку середній прибуток від операцій кожного гравця (по сгатистиці "еликих чисел) дорівнювала б ну-

Ринок фін гін со них послуг: теорія і практик»

лю на тривалому відрізку часу, і ринок швидко б прийшов до ви­родження. Реальний потік пропозиції і а попигу на ф'ючерсному ринку забезпечують насамперед ті, що хеджують ризик. Правда тут існує проблема: інтереси хеджуючих угоду клієнта і його бро­кера перебувають в протиріччі. Брокер зацікавлений продати ф'ючерс, куплений за мінімальною ціною, і отримати прибуток. Хеджер навпаки зацікавлений зберегти дешевий ф'ючерс при рості біржового курсу аж до розрахункового дня, тому що він га­рантує стабільність його прибутку за товарним контрактом. При цьому, якщо хеджер сам виходить на ринок, то його дії не направ­ляються на одержання прибутку по термінових угодах і угодах з реальною валютою. У цьому випадку професійні спекулянти, що ретельно відслідковують ринок і мають великий обсяг коштів для здійснення гри, можуть перегравати хеджерів, що призводить до виникнення додаткових валютних ризиків і збитків у хеджерів там, де по ідеї ці збитки повинні страхуватися. Світова практика виробила спеціальні міри захисту хеджерів шляхом установлення жорстко регламентованих правил торгів на біржі. Хеджери. Техніка хеджування

Хеджери в економічному плані є основними учасниками ринку ф'ючерсних контрактів. Сфера їх діяльності лежить в галузі матеріального виробництва на ринку готівкового товару — це ви­робники. переробники, торговці і тд. В епоху інфляції значні інтервали часу, необхідні для реалізації їх статутної діяльності, обумовлюють потребу у великій кількості грошових ресурсів, які без вживання компенсуючих заходів швидко знецінюються. Крім того, виникає потреба в здійсненні планування витрат на сирови­ну і т.п. на майбугні періоди з метою визначення й узгодження зі споживачами цін на поставку продукції. З іншого боку, спожи­вачі, зацікавлені в одержанні товарів, змушені шукати шляху за­хисту своїх заощаджень, щоб могти придбати необхідні активи.

Таким чинам, хеджери використовують ринок ф'ючерсних контрактів для того, щоб остраху вати себе від ризику, зв'язаного з коливаннями цін. Він дозволяє виробникам і споживачам уникну­ти чи зменшити ціновий ризик реалізації чи придбання товарів, експортерам і імпортерам — ризик зміни валютних курсів, влас­никам фінансових активів — ризик падіння їх курсової вартості, позичальникам і кредиторам — ризик зміни процентних ставок.

З метою запобігання цих ризиків хеджерьі можуть здійсни­ти покупку чи продаж контрактів на ф 'ючерсшму ринку. Така так-

455

Ходаківська В. 11., Беляєв В. В

тика називається хеджуванням. Хеджування — це спосіб одержан­ня прибутку в процесі біржової ф 'ючерсної торгів.'п. що грун­тується на розходженнях у динаміці цін реальних товарів і цін

ф 'ючерсних контрактів на ifeu же товар.

Продавець готівкового товару, прагнучи застрахувати се­бе від передбачуваного зниження ціни, продає на біржі ф'ючерс-ний контракт на даний товар (хеджування продажем). У випадку зниження цін він викуповує ф'ючерсний контракт, ціна на який теж упала, і дістає прибуток на ф'ючерсному ринку за рахунок нарахування позитивної маржі, що повинна компенсувати недо-отриманий ним виторг на ринку реального товару.

Припустимо (див. умовний приклад 5.1.), у січні директор текстильної фабрики планує через 3 місяці (у квітні) продати ве­лику партію пряжі Він планує продати 1 кг цієї пряжі за ціною 100 грн; однак він побоюється, що ціна через 3 місяці упаде, тому 1 січня він продає на ф'ючерсному ринку ф'ючерсний контракт за ціною 120грн. з терміном виконання 1 квітня. Через три місяці (1 квітня) його побоювання виправдалися і ціна на пряжу на готів­ковому ринку упала до 80 гри. за кілограм; аналогічне падіння цін відбулося і на ф'ючерсному р^інку. Унаслідок падіння цін на ф'ючерсному ринку був отриманий прибуток у розмірі 20 гри. В остаточному підсумку він одержав від продажу пряжі (80 грн.) і від ф'ючерсного ринку (20 грн.) ту суму виторгу, що він розрахову­вав одержати за станом на 1 січня (100 гри.)

Умовний приклад 9.5.1.

^ і
	ціна на 1 січня 100	ціна на 1 квітня 80	виторг від про­ведення операцій за станом на 1 квітня 80
Ринок реального товару Ф'ючерсний ринок(1 січня -продаж контракту; 1 квітня - купівля)	120	100	20(120-100) 80+20=100'
Усього - виторг	-	-

Покупець готівкового товару зацікавлений у тому, щоб не потерпіти збитків від підвищення цін на товар. Тому, думаю­чи, що ціни будуть рости, він купує ф'ючерсний контракт на да­ний товар (хеджування купівлею). У випадку, якщо тенденція вгадана вірно, покупець продас свій ф'ючерспий контракт, ціна

Ртюк фінансових послуг: теорія і практика

якого теж зросла в зв'язку з ростом цін на ринку реального това­ру, і тим самим компенсує свої додаткові витрати по купівлі

готівкового товару.

Припустимо (див. умовний приклад 9.5.2.), у січні керівництво текстильної фабрики вирішило в період літніх відпу­сток (у липні) замінити застаріле обладнання на більш сучасне за­кордонне. За півроку (із січня по липень) вартість устаткування може дуже сильно зрости. Побоюючись значного росту вартості устаткування; фабрика може купити ф'ючерсний контракт на по­стачання даного товару з виконанням у липні. У липні вартість устаткування зросла на реальному ринку до 600 умовних оди­ниць, а на ф'ючерсному ринку — до 610 умовних одиниць. Вит­рати фабрики на ринку реального товару (600 умовних одиниць) завдяки отриманому доходу на ф'ючерсному ринку (100 умовних одиниць) не перевищили суми витрат, планованих керівництвом

за станом на 1 січня (500 умовних одиниць).

Умовний приклад 9.5.2.

	ціна на	ціна на	витрати	виторг від	витрати
	1 січня	1 липня	на ринку	операцій на	покупця за
			реаль­	ф'ючерсно	рахунок
			ного	му ринку	власних
			товару		коштів
Ринок реального товару	500	600	600	-
Ф'ючерсний ринок	510	610	-	100 (610-510)	-
Усього-витрати	-	-	-		500 (600-100)

Існують різні форми хеджування в залежності від того, хто є його учасником і з якою метою воно здійснюється. Хеджу­вання може проводитися на весь наявний товар чи на його части­ну; на наявний товар чи товар, відсутній у момент укладання ф'ючерсного контракту; на комбінацію різних дат постачання реального товару і виконання ф'ючерсного контракту.

Хеджування дозволяє одержати і додатковий прибуток. Середня різниця між ціною готівкового товару і ф'ючерсного контракту на відповідний місяць постачання являє собою базис і за.". -::ить від витрат на збереження й інші важкопрогнозовані Фактори.

Хода кінська В. II., Беляєв В. В

У випадку хеджування продавець ювару. що бажає отри­мати додаїковнй прибуїок, повинен прагну ги продати ф'ючерс-ииі-і коитракг на свій товар за ціною, що перевищує діючу ринко­ву ціну реального товару на величину базису. Якщо надалі базис буде зменшуватися, то хеджер виграє, тому що або ріс'і цін на ф'ючсрсиому ринку відстає від росту цін на реальному ринку, або зниження цін на ф'ючерсному ринку випереджає зниження цін на реальному ринку. У випадку збільшення базису хеджер-продавець програє. Покупець товару, що бажає дістати додатковий прибу­ток. грунтується у своїх прогнозах на іншій зміні базису, -і обто при його зростанні хеджер виграє, а при зменшенні базису — проірае.

У зазначених варіантах кінцева ціна для хеджера дорів­нює його цільовій ціні плюс зміна базису. Вона визначається по формулі:

Цк = Цц + ^ Б, де

Цк — кінцева ціна для хеджера;

Цц — цільова ціна для хеджера;

^ Б — зміна базису.

Якщо хеджер є продавцем, то в нього буде додатковий прибуток у випадку, коли кінцева ціна виявиться вище цільової. Цс можливо при зменшенні базису.

Умовний приклад 9.5.3.

	ціна на 1 січня	ціна на 1 квітня	виторг вц проведення онсрацііі станом на 1 квітня
Ринок реального товару	100	80	80
Ф'ючерснпії ринок (1 січня - продаж контракту; 1 квітню - купівля)	120	90	ЗО (120-90)
Баліс	20	10	-
Виторг - усього	-	-	110

Отже (One. приклад 9.5.3.), цільова ціна дія продавця за умовою склала 100 одиниці-,, зміна базису — 10 (20-10), кінцева ціна 110 одиниць (100+10), тобто в порівнянні з хеджуванням у прикладі 9.5.1. хеджер дістав додатковий прибуток, рівний 10 одиницям (ПО-100).

Якщо хеджер являє собою покупця, то додатковий прибу­ток він одержить, коли кінцева ціна виявиться нижче цільової, тобто при зростанні базису.

ринок фіііипсопмх послуг: теорія і практик»

Прик-иід 9.5.4. Цільова ціна для покупця за умовою — 500 одиниці,, зміна базису склала мінус 10 (10-20), кінцева ціна дорівнює 490 одиницям (500-10). тобто в порівнянні з хеджуван-ням у прикладі 2 хеджер дісгав додатковий прибуїок. рівний 10 одиницям (500-490).

Виїцевик.'іадсне дозволяє зронити висновок, відповідно до якого ф 'ючерсні ринки могли б слу.жпіти винятково в інтересах, май­бутніх постачальників і сполпівачів. що використовують цей ринок для зниження рівня ризику, чи хвджування.

Умовний приклад 9.5.4.

	ціна на І січня	ціна на 1 липня	виграти на ринку реального товару	виторг від операцій на ф'ючерс-но.му ринку	витрати покупця іа рахунок власних коштів
Ринок реального товару	500	600	600	-	-
Ф'іочерсннй ринок	510	620	-	110	-
Бал іс	10	20	-	-	-
Усього-внтрат	-	-	-	-	490 (600-110)

Однак на практиці переважна частина операцій на ф'ючерсному ринку здійснюється людьми, ідо не мають до ви­робництва ніякого відношення. Це спекулянти — ліоди- що ак­тивно беруть участь у ринкових операціях.

Біржові спекулянти та їх класифікація

Біржова спекуляція — це спосіб одержання прибутку в про­цесі біржової флочерсної торгівлі, що базується на розходженнях у динаміці цін ф'ючерсних контрактів у часі, просторі і на різні види товарів.

Зовні операція хеджування не відрізняється від спеку, іятивної гри. Гравець також, як і хеджер. спочатку відкриває, а потім за­криває позиції, не доводячи укладені контракти до постачання. Відмінність полягає в тому, що для хеджера операції на ф'ючерс­ному ринку страхують операції, укладені на ринку реального то­вару. Завдання ж гравців полягає в тому, щоб дістати прибуток за допомогою ризику. Вони займаються купівлею і продажем

Л ft\

Ходаківська В-11., Беляєв В. В

ф'ючерсних контрактів- і їх прибуток (збиток) прямо пов'язаний з тим, наскільки точні їх прогнози щодо динаміки цін. Таким чи­ном, біржові спекулянти приймають на себе ризик від невизначе­ності в прогнозуванні змін цін.

Спекулянти відіграють важливу роль у ф 'ючерснііі торгівлі.

Вони забезпечують ліквідність ф 'ючерсного ринку, тобто ситуацію. коли кожен продавець знаходить на ринку покупця, і навпаки. Не будь спекулянтів на ринку, хеджерам було б важко чи зовсім неможли­во погодити ціну, оскільки продавці хочуть домоггися найвищої можливої ціни, а покупці — самої низької. Коли спекулянт прихо­дить на ринок, кількість продавців і покупців зростає, розширю­ються межі по хеджуванню, збільшується стабільність рівня цін.

У політико-економічному змісті і хеджування, і біржова спекуляція являють собою просто спекуляцію, тобто спосіб одер­жання прибутку, що грунтується не на виробництві, а на різниці цін. Хеджування і біржова спекуляція — дві форми спекуляції на ф'ючерсному ринку, що співіснують і доповнюють одна одну, але в той же час і відрізняються між' соС-ою. Це дві сторони однієї ме­далі. Хеджування неможливе без біржової спекуляції і навпаки.

Існує кілька способів класифікації спекулянтів. Один з них — це розподіл гравців за обсягами відкритих позицій. Як гравці виступають посередницькі фірми і їх клієнти. Все більшу роль на ф'ючерсному ринку починають грати банки, що вклада­ють у гру частину свого капіталу в якості ризикового. Дрібними спекуляціями займаються як організації, так і фізичні особи.

Гравці також розрізняються і за способами гри. За цією ознакою їх можна класифікувати як позиційних, одноденних, скалперів і спекулянтів, що грають на різниці цін (спредерів).

Позиційні спекулянти утримують відкриті позиції протя­гом тривалого періоду часу: кілька днів чи тижнів. В основному це великі гравці, тому що одноденна гра не вимагає великого об­сягу контрактів, приносить порівняно невеликі прибутки. Робота з великим обсягом диктує визначену стратегію ігор. Це поступо­ве відкриття і закриття позицій, гра на декількох контрактних місяцях. Необхідність поступового здійснення угод викликана тим; що при значному перевищенні над сформованими обсягами торгів числа, що відкриваються, чи позицій, що закриваються од­ним гравцем, ринок обов'язково відреагує несприятливою зміною котирувань. Так, продаж великої кількості контрактів призводить до зниження ціни, а покупка — до підвищення ціни.

460

ринок фінансоних послуг: теорія і практика

Одноденні спекулянти рідко залишають відкриті позиції більш одного дня. Близько до них знаходяться скалпери — гравці, що торгують за свій рахунок невеликим обсягом і здійсню­ють велику кількість угод. Граючи на коливаннях цін у ході однієї торгової сесії, скалпер не залишає відкритих позицій наступного дня. Прагнення скалперів робити угоди по найбільш виграшній ціні приводить до високої ліквідності ф'ючерсного ринку. Угоди, укладені скалперами, складають велику частину спекулятивного обороту на ф'ючерсному ринку.

Більш обережної стратегії дотримують в основному дрібні і середні спекулянти, що грають на різниці між котируваннями контрактів з різними місяцями постачання, чи на "спредах". Техніка такої операції припускає купівлю контрактів по ближ­ньому місяцю і продаж по далекому, коли розрив між їх котиру­ваннями перевищує середній для ринку, і навпаки — продаж по ближньому і покупку по далекому при надмірному стиску коти­рувань. Наприклад, спрзд між котируваннями червневого і лип­невого контрактів склав 10%, у той час, як середній спред складає 12-13%. Можна чекати виправлення цієї аномалії. У цьому ви­падку гравцю необхідно продати червневий контракт і купити липневий контракт.

Природним є питання про джерела прибутку спекулянтів як групи в цілому з врахуванням того, що при кожній зміні ціни кон­тракту виграє завжди тільки одна сторона. Відповідь на це питан­ня пов'язана з тим, що основну масу учасників ринку складають не спекулянти, а хеджери, що виходять на ринок з метою не спеку­ляції, а захисту своїх прибутків, одержаних від основної діяльності. Спекулянти по відношенню до хеджерів відіграють роль страхової компанії, що за плату приймає на себе ризик раптової зміни ціни.