6.1. Конверсійні операції на валютному ринку Поняття конверсії валюти

Відмінними рисами міжнародних розрахунків є те, що їх об'єктом виступає грошовий валютний еквівалент вартості тих товарів, послуг, робіт, капіталів, платіжних засобів, що здійсню­ють обіг між державами, а суб'єктами - уряди, організації та гро­мадяни, банківські рахунки яких перебувають на території різних країн. Це вимагає використання не тільки національної, а й інших іноземних валют, їх регулярного обміну.

•Міжнародний поділ праці та відсутність єдиної для всіх кра­їн валюти платежу, наявність постійної небезпеки валютних втрат унаслідок коливань валютних курсів викликає необхідність здійс­нення валютних операцій, тобто операцій купівлі-продажу інозем­ної валюти. Суттєву роль при цьому відіграє валютний ринок.

Як невід'ємна частина міжнародних розрахунків валютні операції надають можчивість суб'єктам міжнародних розрахунків купити саме ті іноземні валюти, які потрібні їм у даний момент, по-перше, для здійснення платежів, по-друге, для того, щоб зберегти від знецінення свої валютні резерви, якщо курс валют, з яких скла­даються ці резерви, починає падати або існує загроза цього. Ва­лютні операції є також засобом одержання прибутків, особливо для банків та брокерських контор. Стрижнем валютних операцій є валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом по­питу й пропозиції учасників цих операцій на валютному ринку.

Зовнішньоекономічні операції у більшості випадків пов'язані з конверсією валюти, яка є обміном однієї валюти на іншу чи діючим валютним курсом. Конверсійні операції - це уго­ди агентів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум гро­шової одиниці однієї країни на- валюту іншої країни за узгодже­ним курсом на певну дату.

Щодо конверсійних операцій в англійській мові прийнято стійкий термін Foreign Exchange Operations (коротко - foreks або fx). Конверсійні операції поділяються на дві групи:

• операції типу спот або поточні конверсійні операції;

• форвардні конверсійні операції.

А 213

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

Ринок операцій спот

Різниця між двома групами конверсійних операцій поля­гає в даті валютування. Операції спот - найпоширеніші та ста­новлять до 90% обсягу валютних угод. У міжнародній практиці прийнято, що поточні конверсійні операції здійснюються на умо­вах спот, тобто з датою валютування на 2-й робочий день після дня укладання угоди. Міжнародний ринок поточних кон­версійних операцій називається спот-ринком.

Спот-курс (курс спот) - ціна валюти однієї країни, вираже­на у валюті іншої країни, спот (англ. spot - готівкова) є угодою купівлі-продажу валюти за курсом, зафіксованим в угоді, від­повідно до якої обмін валют між банками-контрагентами прово­диться, як правило, протягом 2-х робочих днів, не враховуючи дня укладення угоди. Той, хто прострочив платіж, платить прогресив­но зростаючий штраф-відсоток. Швидкість одержання валюти в таких операціях дала підстави називати ці угоди "готівковими".

Головний курс спотових угод - це курс телеграфного пе­реводу. В основі угод спот лежать кореспондентські відносини між банками. Умови розрахунків спот досить зручні для контра­гентів угоди: протягом поточного і наступного дня зручно обро­бити необхідну документацію, оформити платіжні та інші теле­кси для виконання умов угоди.

Крос-операції застосовуються при поєднанні валютного

обміну з купівлею-продажем цінних паперів. Цікавим є досвід триступеневої схеми, що практикувалась нашими маклерами: до­лар - ваучер - гривня - долар. Угода давала спекулятивний ефект в умовах відносно низького валютного котирування привати­заційного сертифікату порівняно з його гривневим курсом.

Валютний курс і котировки

Поточним конверсійним операціям відповідає обмінний курс спот. Він е поточним валютним курсом і приводиться на сторінках газет, згадується' у розмовах, висвічується на екранах

ін формаційних агентств.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, ви­ражена в грошових одиницях іншої країни або міжнароднії.^ платіжним засобом (СДР, ЕКЮ). Валютний курс дуже рухливий і встановлюється з урахуванням купівельної спроможності валют.

214

| і ринок фінансових послуї^: теорія і практика

1^ _——————————————————————————————————————

І; Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції Г завжди мають сильний кон'юнктурний вплив на валютний курс.

У банківській практиці прийняті наступні позначення курсів валют: наприклад, курс долара США до німецької марки позначають USD/DEM. У даному позначенні ліворуч ставиться база котировки (базова валюта), праворуч - валюта котировки (валюта, що котирується):

Таке написання означає кількість валюти, що коти­рується за одиницю базової валюти" (у даному випадку 1,5525 німецьких марок за один американський долар). Останні цифри написання валютного курсу називаються процентними пунктами (poins) або піпсами (pips). Сто пунктів складають базове число -на дилерському жаргоні "велику фігуру" (big figure). Наприклад, зміна курсу долара до німецької марки з 1,5525 до 1,5535 буде сприйнято як зростання курсу долара на 10 пунктів, а зміна кур­су з 1,5525 до 1,5325 - як падіння долара на дві "фігури". Коти-ровка курсів спот буває прямою і непрямою.

Основні види котирування валюти

Визначення курсу валюти називається її котируванням. Повне котирування включає визначення курсу покупця (покуп­ки) і курсу продавця (продажу), відповідно до яких банк купує і продає іноземну валюту на національну. За рахунок різниці між ;цими курсами (маржі) банк покриває свої видатки на здійснення обмінних операцій та одержує прибуток.

При прямому котируванні курс (вартість одиниці) іноземної валюти висловлюється в національній валюті, тобто валюта, що продається, співвідноситься з валютою, що купується.

Наприклад, за підсумками торгів на Українській міжбанківській валютній біржі 27 липня 1998 року курс долара США складав 2,112 грн., а курс німецької марки - 1,628 грн. При використанні прямого котирування для переведення суми в іно­земній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті не­обхідно помножити її на курс:

І. 215

Ходаківська В.II., Беляєв В.В

Сума я національній полючи = Сума в інтемній валюті Х курс. (6.1)

Звідси, для переведення суми в національній валюті в екві­валентну їй суму в іноземній валюті при прямому котируванні її необхідно поділити на курс:

Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті/курс. (6.2)

При прямому котируванні іноземної валюти курс продажу буде більше курсу покупки.

Приклад 6.1. Банк встановив наступний курс долара США: покупка - 2,112 гр. од., продаж - 2,132 rp. од. Визначити:

а) скільки гр. од. можна отримати за 250 дол. США; б) скільки і доларів США можна купити на 200 тис. гр. од.

Розв'язання:

а) сума в гр. од. = 250 2,112 = 528 гр. од.

^ 1)0000

6) сума в доларах США = ——— = 93808,63 дол. США. *

При використанні непрямого котирування вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті.

Наприклад, курс долара США у Великобританії вира­жається як кількість доларів США за один фунт стерлінгів. В Ук­раїні при непрямому котируванні курс долара США буде визна­чатися як кількість доларів США за одну гривню. Тому для пере­ведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іно­земній валюті її необхідно помножити на курс:

Сума в іноземній валюті = Сума к національній валюті Х Курс. (6.3)

Отже, при непрямому котируванні для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті її необхідно поділити на курс:

Сума к національній валюті = Сума к іічлемній валюті/Курс. (6.4)

При непрямому котируванні, на відміну від прямого, курс покупки іноземної валюти буде більшим курсу її продажу.

Приклад 6.2. Банк у Лондоні встановив наступний курс долара США: продаж - 2,2510 дол. США за фунт стерлінгів; по­купка - 2,2520 дол. США за фунт стерлінгів. Визначити: а) скіль­ки фунтів стерлінгів можна отримати за 1000 дол. США; б) скіль­ки доларів США можна отримати за 1000 фунтів стерлінгів.

216

' риґюк фінансових послуг: теорія і практик^

Розв'язання.

1000 а) сума у фунтах стерлінгів = , „,90 ⁼ 444,05 ф. ст.

6) сума в доларах США = ЮООх 2, 2510 == 2251 дол. США.

t Сторони Bid і Offer і розмір маржі в котируванні валют-| них курсів. На валютному ринку банки котирують валютні кур-| си з використанням двох сторін - bid і offer. Якщо подивитись на 1^s котировку курсів у газетах, в обмінному пункті або на моніторі | Рейтер, можна побачити такий напис:

Вid - це курс купівлі, да котировкою bid оанк купує оаз . ву валюту, в нашому випадку USD долари США, продає валі ту, що котирується, тобто німецькі марки.

'Offer - це курс продажу. За котировкою offer банк прод базову валюту - долари, а купує німецькі марки.

У визначенні дій, які необхідно здійснити з базовою валі тою за стороною bid чи стороною offer, важливе значення мг хто і кому котирує валютний курс. Як правило, комерційні бані котирують курс своїм клієнтам компаніям, фізичним особа однак на міжбанківському ринку банки котирують один одном Вищенаведене правило відноситься до банку, що котирує курс.

Для полегшення розуміння і запам'ятовування сторін b і offer наведемо наступну схему:

Припустимо, що клієнт банку тримає валютний рахунок у Доларах США, але за умовами угоди повинен заплатити за по­ставлене обладнання німецькі марки. Виставляючи банку платіжне доручення в німецьких марках проти свого доларового рахунку, клієнт фактично просить здійснити йому конверсію до-

217

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

ларів у необхідні для закупки обладнання марки. Банк виконує конверсію за котировкою bid, купуючи у клієнта долари (шляхом списання їх з рахунку клієнта) і продаючи йому марки (зарахову­ючи їх на рахунок клієнта і здійснюючи платіж).

Це правило застосовується також і в діяльності банківських обмінних пунктів. Різниця між правою та лівою сто- . роною котировки називається спред (spread) або маржа (margin) і служить основою для отримання банком прибутку за протилеж­ними угодами з клієнтами або іншими банками. Маржа (спред) може розглядатись як "плата за послуги".

Зміна у маржі залежить від декількох причин.

• Статус контрагента. Розмір банківської маржі ширше для клієнтів банка, ніж для інших банків на міжбанківському ринку. ІТри котировці курсу долара до німецької марки (USD/DEM) на міжнародному валютному ринку ширина спреду складає не більше 10 пунктів (як правило, 5 пунктів) 1,5510/20.

• Ринкова кой 'юнктура. В умовах нестабільного курсу, що

швидко змінюється, розмір маржі звичайно більший. " Валюта, що котирується, і ліквідність ринку. Розмір маржі

більший при котировці банком валюти, що рідко вживається

або за угодами на менш ліквідному ринку.

• Сума угоди. На світових валютних ринках банки котиру­ють стандартні спреди в 5 пунктах за угодами на середньорин-кові суми від 1 до 10 млн. доларів проти німецької марки, япон­ської ієни, фунта стерлінгів, швейцарського франка.

• Характер відносин між контрагентами. Якщо між банка­ми-контрагентами протягом ряду років склались стійкі пози­тивні відносини, відсутні випадки невиконання умов угод, диле­ри банків добре знають один одного, то розмір маржі може бути більш вузьким. Якщо дилер банку не бажає здійснювати кон­версійні угоди з певним контрагентом, але в силу ряду обставин не хоче відмовляти йому прямо, то він прокотирує широкий спред, завідомо прирікаючи контрагента на відмову від операції.

Відкрита валютна позиція. Відкрита валютна позиція - це неспівпадання вимог (активів) і зобов'язань (пасивів) в іноземній валюті для учасника валютного ринку (банку, компанії).

Позиція буває довгою і короткою. Довга позиція означає перевищення вимог в іноземній валюті над зобов'язаннями і позначається знаком "+".

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

Коротка позиція - перевищення зобов'язань в іноземній валюті над вимогами, позначається знаком "-".

Наприклад, при купівлі банком 1 млн. доларів США за німецькі марки за курсом 1 5500 утворюється довга позиція на су­му 1 млн. доларів і коротка - на суму 1 550 000 марок. Ці позиції можуть бути виражені у вигляді запису:

+1 000 000 USD - 1 550 000 DEM.

Будь-яка валютна позиція означає загрозу ризику зміни валютних курсів і, як наслідок, можливі прибутки або збитки. Як правило, для зручності відкрита валютна позиція враховується у базовій валюті.

Стратегія валютного арбітражу

Валютний арбітраж є операцією з купівлі-продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів. Арбітраж може працювати на основі ко­тирування двох видів - прямого і непрямого.

Валютний арбітраж буває часовим і просторовим, простим і складним. Простий валютний арбітраж - це арбітраж, який здій­снюється з двома валютами. Складний або непрямий арбітраж -це арбітраж, іцо проводиться з великою кількістю валют на різних ринках. Маклер ніби піднімається східіїями, обмінюючи куплену валюту на третю, четверту. Причому повернення до початкової валюти на завершальній стадії не обов'язкове.

Наприклад: 10 фунт. стерл. - 15 дол. 25 гульд. 24 тис. лір - 28 марок - 11,2 фунт. стерл. При курсах 1 дол. = 1,6 марки і 1 фунт. стерл. = 2,5 марки прибуток від операції складе у фунтах 1,2, в доларах - 1,8.

У сучасній Україні отримав розповсюдження просторовий арбітраж. До цієї операції стихійним шляхом приходять почина­ючі дилери. Прибуток виникає через різницю в курсах на різних валютних ринках. У нормальних умовах валютний арбітраж на­лежить за своїми макроекономічними наслідками до позитивних явищ, бо сприяє вирівнюванню ринкових курсів валют. Вивчен­ня географії валютних котирувань дозволяє виявити точки відносно більш дешевої купівлі іноземної валюти.

Часовий валютний арбітраж - це операція, яка здійсню­ється з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі. Часовий арбітраж отримання прибутку за рахунок

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

відкриття спекулятивних позицій за одним курсом з наступним закриті ям після закінчення певного часу (від декількох хвилин до декількох місяців) за курсом, який змінився. Цей найбільш роз­повсюджений сьогодні вид валютного арбітражу передбачає роз­рахунок дилера на позитивну зміну курсу і характеризується прийняттям ризику збитків при відкритті валютних позицій.

Арбітражні конверсійні операції (валютний арбітраж). пов'язані з відкриттям валютним дилером спекулятивної валют­ної позиції за рахунок банку з метою отримання прибутку при зміні валютного курсу. Як правило, позиції відкриваються в

круглих сумах базової валюти.

Довга позиція (тобто купівля) відкривається в очікуванні

росту курсу валюти.

Коротка позиція (тобто продаж) відкривається в очіку­ванні зниження курсу валюти.

Наприклад, валютний дилер розраховує на підвищення

курсу долара США до німецької марки в найближчий час (як правило, протягом робочого дня) і купує 1 млн. доларів проти марки за курсом 1,5350, відкриваючи тим самим довгу позицію за доларами США. Відкривши спекулятивну позицію, він підпадає під ризик несприятливої зміни курсу. Припустимо, що розраху­нок був невірний, курс виріс до 1,5410. Дилер закриває довгу по­зицію шляхом продажу 1 мли. доларів і отримує прибуток:

	+ 1 000 000 USD
	- 1 000 000 USD
	- 1 535 000 DEM
	+ 1 541 000 DEM
	+ 6 000 DEM

При проведенні арбітражних конверсійних операцій з ьід-криттям і закриттям позиції в базовій валюті результат за двома угодами буде виражатись у валюті котировки:

1 000 000 USD * (1 541 0 - 1 535 0) = 6000 DEM.

За тривалістю валютні позиції, що створюються для про­ведення арбітражних операцій, поділяються на два види.

Денна позиція - дилер відкриває і закриває позиції протя­гом робочого дня з розрахунками на одну дату валютування. При цьому мінімальною кількістю угод може бути дві (одна за покупкою валюти, інша - за продажем), максимальна кількість

Ринок фінііисоних послуг: теорія і практика

угод обмежується лише, фізичною можливістю дилера їх уклада­ти. Стратегія мінімізації валютного ризику передбачає обов'яз­кове закриття денних поцицій на дану дату валютування. Напри­клад, лондонський .дилер, ідо торгує на споті за арбітражними операціями зі світовими валютами, відкриваючи протягом дня позиції, повинен до кінця дня'їх повністю закрити. При цьому він веде облік укладених угод на- спеціальному аркуші паперу (або в журналі), що лежить перед,ним на, столі окуплена базова валюта (довга позиція) записується із знаком "+", продана (коротка по­зиція) - із знаком "-" . Після закриття ввечері позиції на дату ва­лютування за даними валютами дилер; ;ставить жирний квадрат­ний нуль у графі "позиція", підводячи підсумок робочому дню. Від слова квадрат (square) походить сленговий вираз: "І am squared" або коротко "sq", що означає, що банк закінчив кон­версійні операції на дану дату валютування. Російською мовою даний вираз отримав форму прямого перекладу: "Мы асквери-лись" або "Я. в сквере", або прост "сквер".

У розрахунку на значну зміну курсу стратегічна позиція відкривається і тримається до закриття протягом певного періоду часу (від декількох днів до декількох місяців). Наприклад, дилер продає 2 млн. доларів проти німецької марки 9 грудня за. курсом 1,5805 і закриває пози.ці.ю 15 січня купівлею доларів за, .курсом 1,5350, отримавши прибуток у розмірі 91 тис. німецьких марок.

Ризик збитків при; несприятливій зміні валютного курсу тут значно вищий, тому розмір стратегічної позиції, як правило, набагато менший звичайної денної.

Арбітражний прибуток вкрай нестабільний, конверсійні операції пов'язані з ризиком залишитись у неприкритій позиції (із затримкою перепродажу в якій-небудь ланці).

На відміну від арбітражних операцій, які передбачають від­криття ризикових позицій, ряд конверсійних операцій здійснюється не за рахунок банку, а за рахунок клієнтів - клієнтські конверсії., Порядок здійснення клієнтських копверсій передбачає здійснення двох конверсій - внутрішньої та зовнішньої. , ^

' . Припустимо, клієнту банку дл здійснення платежу не­обхідно купити 1 млн. німецьких марок за долари, в яких, він три-мае свої валютні резерви. Клієнт звертається в банк з проханням конвертувати його долари в 1 м;іл. марок. Банк здійснює йому внутрішню конверсію, тобто продає марки шляхом проведення внутрішніх бухгалтерських проводок, і якщо на банківському

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

коррахунку НОСТРО е марки, він може здійснити платіж за до­рученням клієнта. Однак це буде означати відкритгя банком ва­лютної позиції, що повинна бути закрита. Якщо, припустимо, у банку на коррахунку НОСТРО німецьких марок немас, пробле­ма відкритої позиції вирішується автоматично - вона закри­вається шляхом купівлі банком 1 млн. марок на міжбанківському ринку за долари і зарахуванням їх на рахунок НОСТРО.

Як правило, внутрішні клієнтські конверсії та зовнішні конверсії, що їх регулюють, здійснюються на одну дату валюту­вання.

З точки зору балансу банку, внутрішні клієнтські кон­версії проводяться за пасивними рахунками банку, тоді як зовнішні, що закривають їх, проводяться за активними рахунка­ми (за рахунками НОСТРО).

Часто виникає ситуація, коли клієнти запрошують банк

здійснити протилежні конверсії між двома валютами (наприклад, одні клієнти купують долари за гривні для виконання імпортних контрактів, інші клієнти продають доларову виручку з розрахун­ку обов'язкового продажу), при цьому банк відкриває позицію за конверсіями з одними клієнтами, закриваючи її за рахунок про­тилежної конверсії з іншими, тобто проводить взаемозалік про­тилежних сум. З точки зору балансу, дані конверсії проводяться за пасивними рахунками (доларовими і гривневими) і регулю­ються рахунками НОСТРО тільки на суму перевищення сум однієї з валют після здійснення взаємозаліку.

Види валютних курсів

Для різних видів конверсійних операцій може існувати різний валютний курс. Прийнято виділяти декілька видів валют­них курсів. Валютний курс за безготівковими міжбанківськими угодами

Цей курс формується в результаті міжбанківських угод з продажу/купівлі безготівкової валюти на валютних ринках (для вільно конвертованих валют - на світових валютних ринках, для курсу долар/гривня - на українському міжбанківському ринку). Цей курс прийнято в якості офіційного в більшості розвинених країн (наприклад, курс на кінець робочого дня).

Ринок фінансових нослуї" теорія і практика

Обмінний курс валютних бірж

У тих країнах, де збереглися валютні біржі, через які про­ходить основний оборот конверсійних операцій, курс, що вста­новлюється на біржі, є основним курсом внутрішнього валютно­го ринку, а часто - й офіційним курсом.

Валютні біржі, що збереглися в ряді країн, носять підпо­рядкований характер щодо міжбанківського ринку і використо­вуються, в основному, для фіксації курсу на певний момент часу (наприклад, фіксинг за курсом USD/DEM у Франкфурті-на-Майні в 11 - 00). Даний фіксинг виступає в якості офіційного кур­су, який практично не відрізняється від курсу міжбанківського ринку в цей момент.

Валютний курс готівкових угод

Даний курс формується на основі попиту і пропозиції на ринку торгівлі готівкової валюти і може значно відрізнятись від безготівкового курсу міжбанківських угод. Для країн із значною часткою готівкових грошей у внутрішньому грошовому обороті готівковий обмінний курс відрізняється від міжбанківського без­готівкового більше, ніж у країнах з розвиненою системою без­готівкових платежів населення (за чеками, пластиковими картка­ми тощо). В обмінних пунктах розвинених країн курс готівково­го обміну валют встановлюється суворо на основі міжбанківсь­кого валютного курсу з досить вузькою маржею.

Процес встановлення валютного курсу. У загальному ви­гляді валютні операції поділяють на два види: касові та термі­нові. Касові ще називають овернайтом (overnight). У цьому ви­падку мова йде про надання товару (валюти) в момент укладан­ня угоди або через декілька днів і тимчасовий розрив між датою укладання угоди та її реалізацією.

Якщо ви потрапляєте за кордон, то вже в аеропорту мо­жете обміняти гроші на готівку або чеки країни перебування. Це найпростіший приклад касової операції, яка не передбачала, в даному випадку, отримання прибутку. Хоча саме вона є двигу­ном валютного дилерства. Тому звернемося до угод купівлі-про­дажу валют як самостійного роду діяльності.

Розрізняють національні, регіональні та світові валютні ринки залежно від обсягу, характеру операцій та кількості валют, Що використовуються. Головними суб'єктами валютного ринку виступають великі транснаціональні корпорації та банки (ТНК, ТНБ).

223

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

Раніше угоди щодо обміну валют між великою кількістю контрагентів здійснювались, в основному, на валютних біржах, де представники банків могли укладати угоди один з одним і зна­ти курс поточних угод. З розвитком сучасних засобів зв'язку і те-лекомунікацій - прямих телефонних, телексних ліній, а також ди-лингового обладнання фірми Рейтер укладання угод стало мож­ливим не лише за допомогою прямого контакту ("обличчя до об­личчя"), а й опосередковано - з дилингових зал банків через тех­нічні засоби зв'язку. При цьому стало можливим укладати угоди між різними фінансовими центрами, що знаходяться в різних ча­сових поясах. Однак в умовах різкої зміни курсу валюти (після повідомлень економічного або політичного характеру), паніки на валютних ринках виникають ситуації, коли котировки курсу в різних фінансових центрах і навіть у різних банках відрізняють­ся, але, як правило, не більше, ніж на 10-20 пунктів.

Забезпечення ринку інформацією про поточний рівень ва­лютного курсу здійснюється двома шляхами:

• з брокерської фірми;

• з інформаційної сторінки системи Рейтер або інших інфор­маційних систем (Доу Джонс Телерейт, Блумберг, Тенфор).

Брокерська фірма збирає дані про поточні котировки bid і offer у великої кількості банків і повідомляє про них лінією пря­мого телефонного зв'язку всім зацікавленим учасникам ринку. Інформаційна сторінка агентства Рейтер показує всім передплат­никам, які мають рейтерівський термінал, поточні значення ва­лютних курсів, що котируються великими банками маркет-мей-керами (сторінка EFX = або FXFX для світових курсів валют;

RUR = для курсу долара до російського рубля).

Котировки, що отримуються від брокерської фірми, є ре­альними, оскільки відображають дійсні "тверді" заявки (firm orders) банків на купівлю і продаж валюти. Курс інформаційної сторінки є індикативним (довідковим) і відображає тільки дані про котировки, що введені в систему Рейтер банка кі мають доступ до введення на дану сторінку. (Як правило, дилери ка­жуть, що екран "бреше" - screen is luing).

Банки і компанії, що є учасниками валютного ринку, за ступенем впливу на валютні курси та процентні ставки поділя­ються на 2 групи.

Маркет-мейкери (market makers) - великі банки та фінан­сові компанії, що визначають поточний рівень валютного курсу

224

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

або процентних ставок за рахунок значної частки своїх операцій у загальному об'ємі ринку.

На світових валютних ринках маркет-мейкери - це великі міжнародні банки, що щоденно здійснюють валютні операції на мільярди і десятки мільярдів доларів США, такі, як, наприклад, Barclays Bank Ріс. Chase Manhattan Bank. Union Bank of Switzerland. Fuji Bank, Deutsche Bank і т. д. Причому для кожного ринку мо­жуть бути свої маркет-мейкери. При визначенні маркет-мейкерів основне значення має не абсолютний розмір самого банку, а йо­го частка в операціях ринку, тобто здатність, встановлюючи ціну, впливати на ринок. Маркет-мейкери встановлюють поточ­ний рівень курсу шляхом проведення операцій один з одним і з менш великими банками, що є користувачами ринку. Маркет-мейкери часто використовують брокерські фірми для встанов­лення своїх двосторонніх котировок - наприклад, великий банк може одночасно поставити через брокера заявку на купівлю і за­явку на продаж, задавши тим самим поточний рівень курсу.

Невеликі банки та фінансові компанії використовують для своїх операцій той курс, який для них встановлюють маркет-мейкери, тобто вони є користувачами ринку - маркет-юзерами (market users).

Основною функцією маркет-мейкерів е здійснення ними котировок для малих банків, а роль малих банків - маркет-юзерів - полягає в прийнятті або неприйнятті котировок маркет-мейкерів. Таким чином, маркет-мейкери котирують ціну (make price), а маркет-юзери - беруть ціну (take price).

Визначення крос-курсу валют

Крос-курс це курс обміну між двома валютами, за ви­нятком долара США. До числа найбільш активних ринків кон­версійних операцій за крос-курсами належать: німецька марка до японської ієни DEM/JPY, фунт стерлінгів до німецької марки GBP/DEM, німецька марка -до швейцарського франка DEM/CHF, німецька марка до французького франка DEM/FRF тощо. До крос-курсів належить також курс німецької марки до гривні. -Якщо хтось хоче обміняти італійські ліри на бразильські крузейро, то йому важко обійтись без посередництва долара. Туї ніби повторюється історія виникнення грошей у вигляді загаль­ного еквівалента. Тому при котируванні валют використовується

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

також поняття їхнього крос-курсу - співвідношення між рсами двох валют щодо третьої. Крос-курс щодо валют об'єм торгівлі в яких незначний, часто важко отримати у чистому вигляді, тому угоду здійснюють через долар США.

Однією з особливостей крос-курсів є те, що курси між ва­лютами можуть котируватися по-різному, залежно від того, який банк проводить котирування.

Розглянемо три способи розрахунку крос-курсів з ураху­ванням того, чи є котировки валют до долара прямими або не­прямими. При цьому пропонується користуватись простим для запам'ятовування правилом множення і ділення дробів, у вигляді яких можна представити запис курсу валют. При цьому не слід сприймати написання USD/DEM буквально, як дріб. Це просто загальноприйняте в міжнародній практиці позначення валютно­го курсу. Якби курс долара до німецької марки зображувався у вигляді дробу, то значенню курсу 1,5520 (або кількості марок за один долар) відповідав би запис DEM / USD.

Розрахунок крос-курсу для валют з прямими котировками до долара, (тобто долар є базою котировки для обох валют}.

Наприклад, треба знайти крос-курс німецької марки та швейцарського франка - DEM/CHF. Застосовуючи правило дро­бів, спробуємо вивести формулу отримання співвідношення DEM/CHF у вигляді написання дробу DEM/CHF шляхом викори­стання прямих доларових курсів, німецької марки і швейцарсько­го франка:

Якщо USD/CHF = 1,2810, а USD/DEM = 1,5350, то крос курс DEM/CHF складе 1,2810/1,5350 = 0,8345 з округленням до пункту.

Таким чином, якщо долар США є базою котировки для обох валют, то для знаходження їх крос-курсу слід розділити до­ларові курси цих валют.

Розрахунок крос-курсу для валют з прямою і непрямою коти-ровкою до долару, де долар е базою котировки для однієї з салют.

Наприклад, потрібно знайти крос-курс фунта стерлінгів до німецької марки GBP/DEM. Тут курс GBP/USD є непрямою котировкою, а курс USD/DEM - прямою:

GBP/DEM = GBP/USD USD/DEM.

ринок фінансових послуг: теорія і практика

Прийнявши, що курс GBP/USD = 1,5720, а курс USD/DEM = 1,5350, отримаємо крос-курс фунта до марки: 1,5720 1,5350 = 2,4130 з округленням до пункту.

Таким чином, наступне правило розрахунку крос-курсів таке: якщо долар є базою котировки тільки для однієї з валют, то необхідно перемножити доларові курси цих валют.

Розрахунок крос-курсу для валют з непрямими котировками до долара США, де долар с валютою котировки для обох валют.

У цьому випадку правило вказує: якщо долар є валютою котировки для обох валют, то для знаходження їх крос-курсу не­обхідно поділити доларові курси цих валют.

Дані способи застосовуються для розрахунку середнього крос-курсу, однак у дійсності будь-які курси котируються банка­ми у вигляді двосторонньої котировки bid і offer. Наприклад, клієнту банку, що мас валютний рахунок у німецьких марках, потрібно купити 100 тис. фунтів стерлінгів для оплати контракт­них поставок, і він хоче знати, яка сума буде списана з його ра­хунку в німецьких марках.

Банк прокотирує йому курс фунта стерлінгів до німецької марки у вигляді двосторонньої котировки:

Оскільки базовою валютою є фунт стерлінгів, то зі сторо­ни bid банк буде купувати фунти стерлінгів проти німецьких ма­рок, а зі сторони offer - продавати фунти. Відповідно клієнт ку­пить у банку 100 тис. фунтів стерлінгів за курсом 2,4200 (сторона oner), сплативши за них 242 тис. німецьких марок.

У реальній міжнародній практиці для ліквідних ринків ва­лютні дилери часто розраховують крос-курси більш простим спо­собом: вони беруть середню з кожних котировок доларового кур­су валют, шляхом множення або ділення отримують середній крос-курс цих валют і потім розсувають спред від середнього значення.

Наприклад, для розрахунку згаданого вище крос-курсу фунта стерлінгів до німецької марки валютний дилер взяв би се­редній курс фунта стерлінгів до долара - 1,57225 і помножив йо­го на середній курс долара до німецької марки - 1,53825: 1,57225 1,53825 = 2,4185 (з округленням до піпса).

При котируванні крос-курсу у вигляді подвійної котиров­ки він встановив би сторони bid і offer на 5 пунктів вище і нижче

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

середнього значення: GBP/DEM = 2,4180-2,4190.

Складний спосіб розрахунку спреду крос-курсу особливо актуальний для неліквідних кросів, ринок угод яких розвинений слабо або практично відсутній.

Приклади розрахунку крос-курсів

Приклад 6.3. Банк у проголосив наступне котирування ва­лют: долар США/гр. од. - 2,112 - 2,132; німецька марка/гр. од. -1,628 - 1,635. Визначити крос-курс долара США до німецької марки.

Розв'язання. Якщо клієнт хоче купити долари США за ні­мецькі марки, йому спочатку треба продати марки за гр. од. за курсом 1,628. Отже, при цій операції

Після цього на отримані гр. од. потрібно купити долари США за курсом 2,132. У цій операції 1 дол. США =2,132 і p. од. Отже:

Таким чином, крос-курс долара до німецької марки (курс продажу) буде дорівнювати 1,3096.

Якщо клієнт хоче продати долари США за німецькі мар­ки, йому спочатку треба продати долари за гр. од. за курсом 2,112. При цьому

Ідол. США =2,11 гр.од.

Потім на отримані гр. од. потрібно купити німецькі мар­ки за курсом 1,635. При цьому

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

Таким чином, крос-курс долара США до німецької марки (курс покупця) буде дорівнювати 1,2917.

У міжнародних валютних розрахунках при визначенні крос-курсів валют у якості третьої валюти, як правило, викорис­товується долар США.

Приклад 6.4. Швейцарський банк дає наступні котируван­ня: долар США/німецька марка - 1,8183 - 1,8193, долар США/ швейцарський франк - 1,6627 - 1,6637. Визначити крос-курс німецької марки до швейцарського франка.

Розв'язання. Якщо клієнт хоче купити німецькі марки за швейцарські франки, йому спочатку необхідно обміняти швей­царські франки на долари США за курсом 1,6637. У цій операції:

1 дол. США = 1,6637 швейцарського франка.

Після цього на отримані долари треба купити німецькі марки за курсом 1,8183. У цій операції:

1 марка = 1/1,8183 дол. США

Отже, 1 німецька марка = 1/1,8183 х 1,6637 = 0,9150 швей­царського франка. Таким чином, крос-курс німецької марки до швейцарського франка буде дорівнювати 0,9150 (курс продавця).

Якщо клієнт хоче продати німецькі марки за швейцарські франки, йому спочатку слід продати марки за долари США за курсом 1,8193. У цій операції:

1 німецька марка = 1 /1,8193 дол. США. Потім на отри­мані долари треба купити швейцарські франки за курсом 1,6627. У цій операції 1 дол. США = 1,6627 швейцарського франка. От­же, 1 німецька марка = І/ 1,8193 х 1,6627 = 0,9139 швейцарського франка. Таким чином, крос-курс німецької марки до швейцарсь­кого франка буде дорівнювати 0,9139 (курс покупця).

6.2. Форвардні операції. Операції опціон і своп

Термінова або форвардна (англ. forward transantions -термінова угода) операція є угодою, при якій платежі проводять­ся у встановлений термін (від одного тижня до п'яти років) за курсом, зафіксованим на час укладення угоди за контрактом, тобто це угоди, в яких сторони домовляються про поставку пев­ної суми валюти через конкретний період часу після укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді.

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

Форвард-курс (форвардний курс) визначає очікувану вартість валюти через певний період часу і є ціною, за якою дана валюта продасться або купується за умови її постачання на пев­ну дату в майбутньому.

Теоретично форвардний курс валюти може дорівнювати її курсу спот, однак на практиці він завжди виявляється або вище, або нижче курсу спот. Якщо форвардний курс вище курсу спот, він є сумою курсу спот і відповідної різниці (форвардної маржі), що в даному випадку називається премією. Якщо форвардний курс нижче курсу спот, він с курсом спот, від якого віднята фор­вардна маржа, що називається в цьому випадку дисконтом.

Отже. форвардний курс відрізняється від курсу спот на ве­личину форвардної маржі. Маржа може бути у вигляді премії, тоді форвардний курс вище курсу спот, або у вигляді дисконту (скид­ки). У такому випадку форвардний курс нижчий ніж курс спот.

Форвардна валютна угода застосовується, головним чином, для страхування платежів. Ціни на форвардному ринку в умовах стабільної економіки та вільного переміщення капіталу пов'язані з різницею в процентних ставках. Форвардний (розрахунковий) курс повинен дорівнювати відношенню процентних ставок за міжбанківським кредитом, помноженому на курс спот.

Форвардні операції діляться на два види: угоди аутраит і угоди своп. Операція аутраит означає, що продавець зобо­в'язується продати, а покупець - купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом. Угоди своп - комбінація двох протилежних конверсійних операцій з різними датами ва­лютування.

Теоретичний беззбитковий форвардний курс може бути визначений з урахуванням процентних ставок за валютами, з яки­ми проводяться форвардні операції. При цьому форвардний курс валюти А до валюти В при прямій котировці буде дорівнювати:

А

Приклад 6.5. Курс долара США до гр. од. певної країни рівний 1880 гр. од. Процентні ставки на грошовому ринку до­рівнюють 200°'о за операціями в гр. од. і 15% за операціями в до­ларах США. Визначити теоретичні 90-дений і 180-дений фор­вардний курси долара США до гр. од., якщо тривалість процент­ного року становить за і ротовими одиницями 365 днів, а за до­ларами США - 360 днів.

Разе 'язання. При терміні форвардної угоди 90 днів:

Ходаківська В. 11., Беляєв В. В

Форвардна маржа, що є в даному випадку премією, буде дорівнювати:

Премія = 2706 - 1880 = 826 гр. од. за дол. США. При терміні форвардної угоди 180 днів

Форвардна маржа (премія) буде дорівнювати:

Премія = 3474 - 1880 = 1594 гр. од. за дол. США. Реально форвардні курси не котируються як такі. Валютні дилери працюють лише з форвардними маржами (преміями або дис­контами), причому значення форвардної маржі даються для курсу покупки і курсу продажу. Оскільки курс покупки повинен бути завжди нижче курсу продажу, за значеннями форвардної маржі можна відразу визначити, як котирується валюта - з премією або дисконтом. Якщо значення форвардної маржі для курсу покупки будуть більше її відповідних значень для курсу продажу, валюта котирується з дисконтом, якщо менше - з премією. Форвардний курс буде дорівнювати курсу спот плюс премія або курс спот мінус дисконт.

Приклад 6.6. На валютному ринку наступні дані котиру­вання валют для форвардних угод:

Термін	Долар / гр. од.	Долар/німецька марка
Спот	1860-1890	1,7550-1,7560
1 місяць	90-125	5-3
2 місяці	185-225	17-15
3 місяці	310-340	28-25

Визначити, як котирується долар США до гр. од. і німець­кої марки та його форвардний курс до гр. од. і німецької марки для 3-місячних угод.

Розв 'язання. Для курсу долара до гр. од. форвардна маржа для курсу покупки менше, ніж для курсу продажу. Отже, долар США котирується до гр. од. з премією і його форвардний 3-мі-сячний курс буде дорівнювати:

Для курсу долара до марки форвардна маржа для курсу покупки більше, ніж для курсу продажу. Отже, долар США коти­рується до німецької марки з дисконтом і його форвардний 3-місячний курс буде дорівнювати:

у якості основи для визначення форвардної маржі на практиці звичайно використають її значення, які одержуються з урахуванням близького форвардного курсу, що визначається ви­ходячи з наступних міркувань. Вважається, що сума у валюті В, яка котирується, еквівалентна відповідній сумі у валюті А, яка котирується, - перерахована за наближеним форвардним курсом для прямої о котирування, буде дорівнювати сумі у валюті В за курсом спот, збільшеній (зменшеній) на суму відсотків, що була б отримана для суми у валюті В за курсом спот, розміщеній на термін форвардної угоди за ставкою процентів, яка дорівнює аб­солютній величині різниці процентних ставок за валютами А і В для тривалості процентного року, рівній 360 дням.

З наведеного раніше виразу для теоретичного беззбитко­вого форвардного курсу можна зробити висновок: якщо ставка відсотків за валютою А буде вище ставки відсотків за валютою В, що котирується, - форвардний курс валюти А буде меншим її спот-курсу, тобто валюта А буде котируватися з дисконтом. У цьому випадку сформульоване припущення можна записати ма­тематично в такому виг.ляді:

Якщо ставка відсотків за валютою А, що котирується, бу­де нижче ставки відсотків за валютою В, що котирується, фор­вардний курс валюти А буде більшим її курсу спот і приблизно буде дорівнювати:

Приклад 6.7. Визначити наближену форвардну маржу і форвардний курс для умов прикладу 6.5. ;

Розв 'язання.

При терміні угоди 90 днів

90

ФМ (премія) = (200 - 15t„. x 1880 = 870 гр. од. за дол. США

ГГКФ = 1880 + 870 = 2750 гр. од. за дол. США. При терміні угоди 180 днів

180 ФМ (премія) = (200 - 15Ї^ 1880 = 1739 гр. од. за дол. США

ПКФ = 1880 + 1739 = 3619 гр. од. за дол. США.

Прибутковість форвардних операцій можна оцінити у ви­гляді еквівалентної річної ставки відсотків. При цьому відношення прибутку від форвардної операції до вкладеної суми вважається рівним відношенню форвардної маржі до форвардного курсу. Ви­користовуючи формулу для ефективної річної ставки простих відсотків при тривалості процентного року 360 днів, одержуємо:

Приклад 6.8. Визначити прибутковість форвардної опе­рації для умов прикладів 6.5 і 6.7.

Розв'язання. Для терміну угоди 90 днів при використанні теоретичного форвардного курсу (приклад 6.5) прибутковість операції буде дорівнювати:

В Україні у зв'язку з низькою насиченістю ринку інформа­цією про поточні валютні курси, а також поточні процентні став­ки на міжбанківські гривнєві депозити процес розрахунку фор­вардних пунктів проводиться дилерами самостійно, і отримані значення можуть суттєво відрізнятись у різних банках.

Для простоти запам'ятовування знаходження форвардно­го курсу дилери використовують наступне правило "східців":

Якщо форвардні пункти ростуть зліва направо (котиров-ка bid менше котировки offer), то для знаходження курсу-аутрайт Для дати валютування, віддаленішої, ніж спот, форвардні пункти Додаються до курсу спот:

Якщо форвардні пункти зменшуються зліва направо (сто­рона bid більше сторони offer), то для знаходження курсу аутрайт Для дати валютування, віддаленішої, ніж спот, форвардні пункти вираховуються з курсу спот:

Ходаківська В. II., Бсляєв В. В

Іноді можна зустріти котировку форвардних пунктів у вигляді - 4/ + 4, що означає "навколо паритету" (round par.).

Це відбувається, якщо процентні ставки для двох валют на даний період рівні, а також фактично рівні форвардний і спої курси.

Форвардний курс у даному випадку становитиме:

Перераховані вище правила розрахунку курсу аутрайт діють дтя форвардних строків (термінів більших, ніж спої). Для угод з датою валютування "завтра" або навіть "сьогодні", які ближчі, ніж дата спот, застосовуються зворотні правила розра­хунку курсу аутрайт.

Якщо форвардні пункти зростають зліва направо, то для знаходження курсу аутрайт для дати валютування раніше, ніж спот, форвадні пункти міняються місцями і вираховуються з курсу спот.

Якщо форвардні пункти зменшуються зліва направо (сто­рона bid більше сторони offer), то для знаходження курсу аутрайт до споту форвардні пункти міняються місцями та додаються до

курсу спот.

Для розрахунку форвардних крос-курсів застосовуються ті ж правила, що і для знаходження крос-курсів спот, тобто необхідно перемножити або розділити доларові форвардні курси валют.

В операціях опціон клієнт сплачує банку невелику премію та одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за ви­значеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більш невигідним, ніж втрата коштів на премію. При сприятли­вому курсі виконання угоди дозволяє не тільки компенсувати ви­трати на премію, а й одержати певний прибуток.

Крім американського варіанта опціону, зміст якого вн-кладений вище, існує ще й європейський, який відрізняється тим, що операція купівлі-продажу може відбуватися не тільки в межах визначеного інтервалу часу, а у заздалегідь установлений день.

Своп (англ. swop - міняти, на жаргоні валютного ринку угода "купи-продай") є валютною операцією, що поєднує купівлю валюти на умовах спот у замін на національну з наступними вику­пами. Операція свот здійснюється з метою придбання валюти, нс-

Рииок фінансових послуг: глорія і практики

обхідної для міжнародних розрахунків, підтримки певних залишків на поточних рахунках, диверсифікації валюїних резервів, тобто пе­ревід резервів з однієї валюти в іншу. Валютний своп це комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму з різними датами валютування. Щодо свопу, то дата виконання найближчої угоди називається датою валютування, а дата вико­нання більш віддаленої за терміном зворотної угоди датою завер­шення свопу. Свопи, як правило, укладаються на термін до 1 року.

Я-кщо найближча конверсійна угода є купівлею валюти (базової, як правило), а більш віддалена - продажем валюти, та­кий своп називається "купив/продав", а якщо навпаки, то "про­дав/купив" .

Суть валютної операції своп полягає в обміні між двома банками на визначений час двох валют з поверненням один од­ному в кінці угоди початкових валют. Операція своп е різнови­дом репорту або депорту, тобто комбінацією готівкового прода­жу і термінової купівлі валюти або навпаки.

Репорт (франц. report) е терміновою угодою, при якій власник цінних паперів або валюти продає їх банку (на біржі) із зобов'язанням наступного викупу через певний строк за новою, більш вищою ціною (курсом). Різниця між продажною і покуп­ною ціною складає фактичну плату за кредит. Ця різниця також називається репорт. Процентний дохід від укладення капіталу в домовленість репо визначається за формулою:

Звичайно, забезпеченням операції репорту є державні цін­ні папери, серед яких найбільш привабливими е державні корот­кострокові облігації.

237

І

Ход;ікіііськ;і В.11., Ьслясв В.В

Депорт (франц. deport) є терміновою угодою, протилеж­ною репорту. Депорт укладається (як правило, на біржі) у розра-хунку на зниження курсу цінних паперів (валюти) з метою отри­маная прибутку у виг ляді курсової різниці.

6.3. Визначення ефективності операцій, пов'язаних з конвертованістю валют

Складовою світової валютної системи є національна ва-лютна системи. Вона є формою організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахун-ки, утворюються та використовуються валютні кошти країни.

Структурнимн елемснтами національної валютної СИСТС-Mи є:

національна валюта -грошова одиниця держави;

ва лютний паритет як основа валютного курсу;

режим курсу національної валюти:

конвертованість валюти;

організація валютного ринку;

національні органи, то обслуговують та регулюють ва­люті відносини країни:

умови обміну національної валюти на золото та інші ва­лют.

Одним із найважливіших елементів національної валют­ної системи є категорія ринкової економіки - конвертованість на-ціональної грошової одиниці. Існує тісна залежність: без конверто-ваності валюти немає розвиненого ринку, без останнього не мо­же бути повністю конвертованої валюти.

Умовою конвертованості є створення елементів власне

конвертованості:

реального курсу валюти;

валютної о ринку;

свободи експортно-імпортних валютних операцій та вико­ристання в них національної валюти.

Чим більше валютних обмежень використовусться в країні, тим менше конвертованою є її валюта. Відсутність валю і-цих обмежень означає вільну коцвертованість ва.люти. Конвер­тованість валюти може бути повною лише тоді, коли вона охоп­лює всі види зовнішньоекономічних операцій та поширюється на всіх юридичних га фізичних осіб-власників валюти. Вихід з цьо-

93Я

ринок фі плисових послуг, 'гсирія і іірнкгпк;:

го становища можна знайти на шляху поступового скасування валютних обмежень, переходу на ринкові відносини іа забезпе­чення високої збалансованості економіки.

Повна конвергованісгь може бупі досягну і а на основі орієнтованої на експорт структурної перебудови економіки країни, підвищення її коцкурентоспроможності. Але такий рівень зрілості сам з'явитися не може. Він досягається шляхом розробки та здійснення цілеспрямованої програми, яка забезпечить ор­ганічне включення економіки країни до системи світового госпо-дарства. Тому говорити, наприклад, про негайну повну коцвер­тованість гривні, звичайно, передчасно. Мова може йти про вве­дення часткової її конвертованості, що сприяємо стимулюван­ню притоку іноземного капіталу, розбудові економіки України, її поступовому входженню до світової о економічного товариства.

На основі поточних курсів валют, а також їхніх прогноз­них значень можна оцінювати прибутковість і доцільність фінан­сових операцій з конвертованості валют.

Припустимо, що вкладник вирішує, в якій валюті краще розмістити свої засоби на депозит. Якщо річна ставка відсотків за депозитами у валюті В дорівнює Ів, при розміщенні суми Рв у цій валюті на термін d днів буде отримана сума:

/ А \

Ходаківська В.11., Беляєв В.В

Прирівнюючи вирази для S в і S в*, одержуємо значення курсу R2*, при якому в обох випадках буде отриманий однако­вий прибуток:

Операція з конвертованості валют буде вигідною, якщо

реальне значення R2 буде більше R2*.

Використовуючи наведені вирази, можна визначити ефек­тивність депозитної операції з конвертованості валют при зада­них значеннях процентних ставок залежно від зміни курсу. При ньому прибуток, отриманий від такої операції, буде дорівнювати:

Прпк'чк) 6.9. Компанія "Гермес-фінаис" проголосила про прийом грошових засобів від населення з гарантованим дивіден­дом за вк-іидами до 50° о річних у гр. од. і до 15° о річних у валюті. Курс долара США до гр. од. у момент оголошення становив 3,5. Визначити: а) значення курсу долара США через рік, при якому депозитна операція з конвергованості валюти буде вигідною; 6) прибутковість такої операції при різних значеннях курсу долара США ;і,о і p. од. через рік. Тривалість процентного року за гр. од. депозитами вважати рівним 365 дням, за доларовими депозита­ми - 360 днів.

Рішення

О тжс, депозитна операція з конвертованості валюти буде вигідною, якщо курс долара через рік буде більше 3,6 гр. од. за

Ртюк фінансових пек-луг: теорія і практик»

дол. при меншому зростанні курсу долара. Більш вигідними при даних процентних ставках будуть депозити в гр. од.

б) Якщо курс долара США складе через рік 3,8 гр. од. за дол., прибутковість депози гної операції з конвертованості валю­ти буде дорівнювати:

Нижченаведені значення прибутковості операї глядасться при інших значеннях курсу долара США де рез рік.

6.4. Міжнародні розрахунки

Міжнародний кредит. Місце валютного ринку у системі світової валютної системи

Валютний ринок є системою сталих і водночас різно­манітних економічних та організаційних відносин між учасника­ми міжнародних розрахунків з приводу:

• валютних операцій;

• зовнішньої торгівлі;

• надання послуг;

• здійснення інвестицій ;

• інших видів діяльності, які вимагають обміну і викорис­тання різних іноземних валют.

Міжнародні банківські угоди визначають переважно ор­ганізаційні основи здійснення розрахунків. Це, передусім, вста-новлення між банками кореспондентських відносин. Вони перед- і бачають відкриття банками один одному кореспондентських ра-хунків для зберігання своїх валютних коштів, виконання на заса-дах взаємності розрахункових операцій за дорученням і за рахунок власних коштів кожного. Між банками укладаються й інші-міжнародні угоди з різних питань організації розрахунків (про використання дорожних чеків, єврочеків, кредиших карток, про

систему СВІФТ тощо).

Ходакі вська В. 11., Беляєв В. В

Міжнародний кредит це надання валютно-матеріальних ресурсів одних країн іншим у тимчасове користування у сфері міжнародних економічних відносин. Кошти для міжнародного кре-диту мобілізуються на міжнародному та, національних ринках позичкових капіталів, а також за рахунок використання ресурсів державних, регіональних і міжнародних організацій.

Упроцесі взаємного обміну результатами діяльності націона­льних господарств, формується валютна система,. що є державно-правовою формою організації валютних відносин і поділяється на національну, світову та міжнародну (регіональну) валютні системи. Формою реалізації міжнародних валютних відносин є сформо-вана на базі національних валютних систем світова валютна система. Елементами світової валютної'системи є:

форми Міжнародних засобів платежу (золото, національні валюти, міжнародні валютні одиниці - СДР, ЕКЮ):

уніфікований режим валютних паритетів та курсів;

умови взаємної конвертованості валют;

уніфікація правил'міжнародних розрахунків;

режим валютних ринків та ринків золота;

міжнародні валютно-фінансові організації;

міжнародне регулювання валютних обмежень. Міжнародний ринок позичкових капіталів - це система відносин з акумуляції та перерозподілу позичкового капіталу між країнами. Він є сукупністю кредитно-фінансових установ і фон­дових бірж, які надають позички і кредити іноземним позичаль­никам. Міжнародний ринок позичкових капіталів виділився з національних ринків позичкового капіталу, однак в останні роки межа між ними стирається внаслідок лібералізації (дерегуляції) національних ринків позичкового капіталу в розвинених країнах і деяких країнах, що розвиваються, у результаті чого полег-шується діяльність іноземних юридичних осіб на національних

ринках позичкового капіталу.

Як і національні, міжнародний ринок позичкових капіталів поділяється на валютний (короткостроковий) і ринок капіталів (середньо- та довгостроковий).

Основою міжнародного ринку позичкових капіталів є євроринок, на якому операції здійснюються в євровалютах, у яких банки виконують, операції за межами країн-емітентів цих ва-лют. Иаприкли;!, долари за рахунках неамериканських банків (ііс тільки європейських) називаються євродоларами. Головним сти-

. 242

ринок фіняпсопих послуг: теорія і пряктикл

мулом для розвитку евроринку с відсутність державного контро лю за його діяльністю, оскільки на операції з евровалютами не поширюються правила та: обмеження національних ринків по­зичкового капіталу, що робить їх більш вигідними порівняно з кредитуванням у національних валютах,

Євроринок включає декілька сотень банків, розташова­них у міжнародних фінансових центрах, і поділяється на сврова-лютний ринок, який існує переважно у вигляді купівлі-продажу короткострокових міжбанювських евровалютних депозитних сертифікатів, ринок банківських еврокредитів,, ринок євро-облігацій та ринки інших цінних паперів у євровалютах.

Важлива роль в експорті капіталу належить офшорним операціям. Офшорні операції - це банківські операції, які здійсню­ються у фінансових центрах "оф - шор", фінансові центри "офф-шор" (англ. off-shore - знаходиться на відстані від берет а, за тери­торією країни) - це території, де головною формою діяльності є міжнародні фінансові операції. Вони єс різновидом "фіскальних оа­зисів", розташованих на морських узбережжях у місцях розвине­ного міжнародного туризму. У світових фінансових центрах фінансово-кредитні установи (національні й іноземні) здійснюють операції з нерезидентами в іноземній длчя даної країни валюті.

Особливості організації міжнародних розрахунків

У міжнародних розрахунках застосовуються такі ж фор­ми документів і порядок їх оплати, що й у розрахунках усередині країн, однак існує і певна їх специфіка. Зокрема, особливо важли­вим тут е попереднє визначення основних елементів організації розрахунків у різного рівня угодах та контрактах: між контраген­тами, банками, державами, а також у міжнародних конвенціях.

У зовнішньоторговельних контрактах між контрагентами (експортерами та імпортерами) визначаються основні валютно-фінансові та платіжні умови розрахунків: валюта ціни і валюта платежу; курс їх переводу; валютні застереження; форми розра­хунків; умови платежу і форми платіжних засобів та ін.

Валюта піни це валюта, в якій встановлюється ціна конт­ракту. Вона вибирається з найбільш сталих. Нею може бути ва­люта однієї з країн-учасниць контракту чи третьої країни.

243

Ходаківська В. 11., Беляєв В. В

Валюта платежу це валюта, в якій здійснюється плаиж. Вона не обов'язково збігається з валютою ціни. В останньому ви­падку в контракті обумовлюється курс переводу однієї валюти

в іншу.

Валютні застереження передбачають перегляд суми пла­тежу відповідно до зміни курсу певної валюти (валюти застере­ження), групи валют ("валютної корзини") або валюти ціни відносно валюти платежу.

Умови платежу передбачають негайну оплату відвантаже­них товарів чи відстрочку платежу, тобто продаж у кредит.

Форми платіжних засобів - це вид документів, за допомо­гою яких здійснюються розрахунки. Вони поділяються на фінан­сові та комерційні. До фінансових належать векселі (прості та пе­ревідні), чеки, платіжні розписки; до комерційних - рахунки-фак­тури, документи, що підтверджують відвантаження товарів, спе­цифікації, страхові поліси та ін.

Форми розрахунків відрізняються порядком документообо-роту і включають розрахунки за інкасо за допомогою акреди­тивів, за відкритими рахунками, банківськими переказами.

Вказані особливості міжнародних розрахунків зумовлю­ють специфіку їх форм, організації документообороту, здійснен­ня валютних операцій тощо.

Основні форми міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки класифікуються найчастіше за двома ознаками: строками платежу та порядком документообо­роту. За строками виділяються негайні платежі - сконто і платежі в кредит - інстолмент. За порядком документообороту основни­ми є інкасо та акредитив. Рідше застосовуються розрахунки бан­ківськими переказами за відкритими рахунками.

Негайний платіж виконується після одержання покупцем товару чи документів на нього. Якщо оплата відбувається не пізніше п'яти-десяти днів, то постачальник, звичайно, робить по­купцеві знижку із ціни у розмірі близько 3° о. Ця знижка нази­вається "сконто" (звідси і назва форми платежу). Термін "готівко­вий" , який іноді вживається щодо цього платежу, не слід розумі і й буквально. Він лише підкреслює швидкість здійснення операцій, але зовсім не характеризує зовнішньої форми платіжних засобів. Під платежем у кредит у міжнародній пракіиці розуміють тільки

244

Ринок фінат'опнх noc-.fw: теорія і практика

комерційний кредит, тобто кредит, який надають один одному ек­спортер чи імпортер у вигляді відсгрочки чи задатку. Оплата ж за рахунок одержаних від уряду чи банків позичок не вважається платежем у кредит, оскільки ім.портер платить негайно.

Інкасо - банківська операція, за допомогою якої банк, за дорученням свого клієнта, отримує згідно з розрахунковими до­кументами належні йому грошові кошти від платника за відванта­жені на його адресу товари (виконані роботи, надані послуги) і за­раховує їх на його рахунок у банку. Спрощено інкасо можна ви­значити як доручення продавця (кредитора) своєму банку отри­мати від покупця (платника) безпосередньо чи через інший банк певну грошову суму або підтвердження, що цю суму буде сплаче­но у встановлений термін. Інкасова форма розрахунків вигідна покупцю тим, що банки захищають його права на товар до мо­менту оплати документів або акцепту. Недоліком інкасової фор­ми розрахунків е велика тривалість часу проходження документів через банки, можливісгь відмови покупця оплатити предсгавлсні документи. На сьогодні інкасо скасовано для внутрішніх розра­хунків і використовується тільки при міжнародних розрахунках.

Акредитив є умовним грошовим зобов'язанням банку, що видається ним за дорученням покупця на користь продавця, за яким банк, що відкрив рахунок (банк-емітент), може провести платежі продавцеві або дати повноваження іншому банку прово­дити такі платежі при наявності документів, передбачених в ак­редитиві, та виконанні інших умов акредитива. Розрахунки за до­помогою акредитива носять ще назву "розрахунки за системою ЛС" (англ. letter of credit - акредитив). Акредитиви поділяються на грошові та документальні. Грошовий акредитив - це іменний документ, адресований банком-емітентом другому банку, що містить наказ про виплату грошей покупцю у визначений термін. Акредитиви бувають: відзивні, безвідзивні; підтверджені, непід-тверджені; перевідні (трансфсрабельці); револьверні (поновлені);

покриті, непокриті. Відзивний акредитив це акредитив, що мо­же замінюватись або анульовуватись банком-емітентом без попе­редньої згоди з продавцем при недотриманні умов, передбачених договором. Безвідзивний акредитив не може буги зміненим або анульованим без згоди продавця, на користь якого він відкри­тий. Підтверджені акредитиви акредитиви, що отримали додат­кову гарантію платежу з боку іншого банку. Перевідний (транс-ферабельний) акредитив може буги повністю чи частково вико-

245

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

ристаний декількома господарчими суб'єктами (платниками). Револьверний (поновлений) акредитив застосовується в розра­хунках за постійні короткі поставки, які здійснюються, як прави­ло, за графіком, зафіксованим у контракті. Покриті (або депоно­вані) акредитиви - це акредитиви, при відкритті яких банк-емітент перераховує власні кошти платникам (покупцям) або на­даний йому кредит у розпорядження банку продавця на окремий балансовий рахунок "Акредитиви" на весь термін дії зобов'язан­ня банку-емітента. Існують різновиди акредитива - акредитиви з "червоною поміткою". Таким може бути будь-який вид акреди­тива, що передбачає видачу виконуючим банком продавцю авансів до відповідної суми. Відкриваючи акредитиви з "черво­ною поміткою", банк-емітент зобов'язується відшкодувати вико­нуючому банку суми виплачених авансів, навіть якщо відванта­ження після цього не було проведено.

Інкасо в міжнародних розрахунках має такі особливості:

документальний характер, тобто банки приймають на інкасо доручення експортерів за наявності комерційних

документів;

розрахункові документи акцептуються імпортером у попе­редньому порядку;

широко застосовується кредит: експортеру - у вигляді дис­конту векселя; імпортеру - у вигляді підтоварних позик. У міжнародних розрахунках існує багато видів акредити­ву, які відрізняються ступенем гарантії платежу. Зокрема, акреди­тиви можуть бути безвідзивні та відзивні, підтверджені та непідтверджені, покриті і непокриті тощо.

Безвідзивний акредитив - це тверде зобов'язання банку перед експортером, яке не може бути змінене чи анульоване до­строково без згоди останнього. Відзивний же може бути в будь-який момент змінений чи анульований.

Підтвердженим є акредитив, за яким відповідальність за оплату несе ще один банк, у якому акредитив відкритий. Покри­тим називається акредитив, при відкритті якого імпортером пе­реказується і сума валюти, що забезпечує платежі з акредитиву. Акредитиви можуть бути з розстрочкою платежу, коли експорте­ру виплачується лише частина належної суми (при продажу то­варів у кредит).

9AR

ринок фінансових послуг: теорія і практика

Валютні клірингові розрахунки. Розрахунки за допомогою блок-рахунків

Міжнародні платіжні угоди визначають системи взаємних платежів, компенсацію своїх банків щодо ведення розрахунків на інших умовах, що випливають з національного валютного зако­нодавства кожної країни. Зокрема, цими угодами передбачається одна з двох систем платежів - за допомогою вільно конвертова­ної валюти у повному обсязі або через валютний кліринг.

Валютний кліринг у міжнародних розрахунках має обов'яз­ковий характер. Суть його полягає у взаємному заліку зустрічних вимог і зобов'язань, що випливають з рівності товарних поставок і надання послуг. Міждержавними угодами визначаються:

банки, уповноважені вести клірингові рахунки;

обсяг клірингу (всі платежі за товарооборотом чи їх частина);

валюта клірингу;

технічний кредит - граничне сальдо заборгованості за кліринговим рахунком;

порядок погашення сальдо за клірингом - без конверсії, з об­меженою або повною конверсією сальдо в іншу валюту.

Валютна блокада - заморожування в банках валютних цінностей іноземних держав та громадян. Валюта, яка знаходить­ся на блокованих рахунках, може бути використана тільки у даній країні. Інші країни у відповідь також здійснюють валютну блокаду. У результаті це призводить до такої форми валютних обмежень, як двосторонні валютні кліринги. Ця форма може ви­користовуватися і без попереднього блокування рахунків.

З 1950 - 1958 pp. уперше в історії функціонував багатосто­ронній валютний кліринг - Європейський платіжний союз (ЄПС). У ньому брали участь 17 країн Західної Європи. Він був створений з ініціативи США, які намагалися ліквідувати бар'єри, що перешкоджали експансії американського капіталу. Розрахун­ки в ЄПС здійснювалися у міжнародній розрахунковій одиниці епуніті, золотий вміст якої дорівнював золотому вмісту долара.

Розвинені країни світу з 60-х років перейшли до системи платежів у вільно конвертованій валюті у повному обсязі. Розра­хунки за клірингом використовують країни зі значними валют­ними обмеженнями та неконвертованою валютою.

Суттєвий вплив на організацію міжнародних розрахунків мають норми валютного законодавства кожної держави, насам-

247

Ходаківська В. 11., Беляєп В. В

перед тгі, що стосуються валютних обмежень. Такі норми можуть

передбачати:

блокування виручки іноземних експортерів від продажу

товарів у даній країні, обмеження їх можливостей розпо­ряджатися цими коштами;

продаж експортером валютної виручки повністю або ча­стково центральному банку;

обмеження продажу іноземної валюти імпортерам;

заборону продажу товарів за кордоном за національну ва­люту;

множинність валютних курсів тощо. Усі ці обмеження негативно впливають на організацію між­народних розрахунків у цілому, хоч і визначаються специфічними об'єктивними умовами економічного розвитку відповідних країн.

Валютні обмеження - це система нормативних правил, які встановлюються в законодавчому та адміністративному порядку і спрямовані на обмеження операцій з іноземною та національноют ва­лютами. золотом та іншими валютними коштами на ринку і перед­бачають обов 'язкову здачу їх казначейству.

Валютні обмеження використовуються для врівноважен­ня платіжного балансу, регулювання курсу національної валюти та отримання відпливу офіційних золотовалютних резервів. В умовах валютних обмежень широко практикується офіційне встановлення кількох валютних курсів. Це використовується як один із засобів стимулювання експорту та обмеження імпорту то­варів, а також регулювання надходжень та використання інвалю­ти за іншими каналами.

Як відомо, занижений курс національної валюти робить

експорт товарів вигіднішим, бо експортер, реалізуючи їх за світо­вими цінами, в обмін на інвалюту одержує більше національної валюти. Занижений курс останньої дає можливість використати валютний демпінг як засіб підвищення конкурентоспроможності експортера. Завищений курс національної валюти позитивно впливає на імпорт товарів і негативно на їх експорт. Тому дер­жави деферепціюють валютні курси за групами товарів та цільо­вим використанням валюти. Вперше така форма валютних обме­жень стала використовуватися після світової економічної кризи 1929 1933 pp. Напередодні другої світової війни Німеччина за­стосовувала близько 60 валютних курсів щодо американського

долара. 248

ринок фінансових послуг: теорія і практика

У післявоєнні роки практично всі країни практикували ва­лютні обмеження, за винятком США, Швейцарії та деяких країн Латинської Америки. Лише з кінця 50-х років країни Західної Євро­пи частково скасували валютні обмеження, але при погіршенні ва­лютно-фінансового становища періодично запроваджуються ок­ремі їх форми. Нині 60% країн-членів МВФ використовують ті чи інші форми валютних обмежень у поточних операціях платіжного балансу та понад 70% - у русі капіталів та кредитів.

Відсутність будь-яких валютних обмежень означає вве­дення повної конвертованості валюти, тобто ступінь конвертова-ності обернено пропорційний розміру та жорсткості запровадже­них у країні валютних обмежень.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ НАД ТЕМОЮ

Рівень 1.

1. Поняття конверсії валюти.

2. Угоди агентів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум гро­шової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на певну дату - це ...

3. Конверсійні операції поділяються на дві групи:

а) операції типу спот або поточні конверсійні операції;

б) форвардні конверсійні операції;

в) операції репо;

г) правильної відповіді немає.

4. Особливості організації ринку спот.

5. Міжнародний ринок поточних конверсійних операцій називається:

а) спот-ринком;

б) валютним ринком;

в) форвард-ринком;

г) правильної відповіді немає.

6. Ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одини­цях іншої країни або міжнародним платіжним засобом (СДР, євро) - це...

а) спот-курс;

б) валютний курс;

в) спред (spread);

г) правильної відповіді немає.

7. У банківській практиці прийнято наступні позначення курсів валют:

наприклад, курс долара США до німецької марки позначають USD/DEM. У да­ному позначенні зліва ставиться.... а справа -...

USD / DEM = 1,5525 . А

.?? ......Т??? Kyjic ^49

Ходаківська В.11., Беляєії В.В

а) база когнровкн (базова валюта):

б) валюта когпровкн (валюта. що котирується):

в) базове число:

і) правильної відповіді немає.

8. Осіанні цифри написання валютного курсу називаються:

а) процентними пунктами (poins):

й) нінсамн (pips):

в) па дилерському жаргоні "великою фііурою" (big figure):

і) правильної відповіді немає.

9. Основні види котирування валюти.

10. Це ??......??? котирування включає визначення курсу покупця (по­купки) і курсу продавця (продажу), згідно з якими банк купує і продає іноземну валюту за національну. За рахунок річниці між цими курсами (маржі) банк по­криває свої видатки на здійснення обмінних операцій та одержує прибуток:

а) пряме котирування:

б)повне котирування:

в) непряме котирування:

і) правильної відповіді немає.

11. При 'PP.........??.. котируванні курс (вартість одиниці) іноземної ва­люти висловлюється в національнії! валюті, тобто валюта, що продається

співвідноситься ч валютою, що купується:

а) прямому котируванні:

б)повному котируванні:

и) непрямому котируванні:

і) правильної відповіді немає. 12. При прямому котируванні іноземної валюти курс продажу буде ...

курсу покупки:

а) менше:

б) більше:

в) ріпний:

і) пропілежнічі. 13. Ііапк у Києві встановив наступний курс долара США: покупка

5.452 ірн.. продаж - 5.732 ірії. Віпиачпти: скільки ірії. можна отримати ча 250

долСША

а) сума п і рн.= 52Я і рп.:

б) i.vm;i u доларах США = SiiH(!8.5A:

н) с\'ма н доларах США = 93.S08.63 дол. С'ІІІА:

і) правильної відповіді немає. 14 Банк у Кисні пстановпв наступний курс долара CILIA: покупка

5.KS2 ірії.. продаж - 5.972 ірн. Ніі.інччпііі: скільки доларіп C11JA можна куппііі

п;і 200 тис. і i-іц.

а) с\ма » ірії. 528 і рц.:

о) i:v\].i n ;i.o;i;ip;ix (,'lilA S6XOS.5A:

250

Ринок фінансових ґтсмуг: теорія і прякінк.і

в) сума в доларах США - 9380^.63 до. і. СІЛА:

і) правильної відповіді немає.

15. При використанні непрямою котирування вартість одиниці націо­нальної валюти виражається у:

а) до. і. США:

б)євро;

в) іноіемнііі валюті:

і)СДР.

16. На валютному ринку банки котирують валютні курси ч викорис­танням двох сторін bid і offer. Якщо подивитись на котнровку курсів у іаіе-тах. в обмінному пункті або на моніторі Рейтера, можна бачити такий напис:

Bid Offer

USD/ /OEM

або

USD/

.5520/

'OEM

1/5520 15530

Що він означає?

17. Різниця між правою і лівою стороною коніровкп валюти пачі-вається спред (spread) або маржа (margin). Розмір маржі може імінювапкь іа-лежно від декількох причин:

а) статусу контрагента та характеру відносин між коні раї сигами:

б) ринкової кон'юнктури:

в) валюти, що котирується, і ліквідності ринку іа суми уіодп:

і) правильної відповіді немає.

18. Операція з купівлі-продажу валюти з наступною оберненою ую-дою для отримання прибутку від різниці валютних курсів:

а) непрямий валютний арбітраж:

б) пряме та непряме котирування:

в) валютний арбітраж;

г) правильної відповіді немає. 19. Валютний арбітраж буває:

а)часовий та просторовий;

б) простий та складний;

в) непрямий арбітраж;

г) правильної відповіді немає.

20. Арбітражні конверсійні операції (валютний арбітраж) пов'язані і відкриттям валютним дилером спекулятивної валютної по іпції ta рахунок бан­ку з метою отримання прибутку при іміні валютною курсу. Дот а по-іііція відкривається в очікуванні ...курсу валюти:

а)зниження;

б) росту;

в) зміни;

г) несприятливої зміни.

21. Арбітражні конверсійні операції (валютний арбіграж) пои'яіані і відкриттям валютним дилером спекулятивної валютної по ящії 'а рахунок бан­ку з мстою отримання прибутку при зміні валютною курсу. Корсіка і.^'іііііія

251

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

(тобто продаж) відкривається в очікуванні курсу валюти:

а)зниження:

б) росту:

в) зміни:

г) несприятливої зміни.

22. Для різних видів конверсійних операцій може існувати різний ва-

лютниіі курс. Прийнято виділяти декілька видів валютних курсів:

а) валютний курс із безготівкових міжбанківськнх угод;

б) обмінний курс валютних бірж:

в) валютний курс готівкових угод :

г) правильної відповіді немає. 23. Овернайт (overnight) - це...

а) касові валютні операції;

б) термінові валютні операції;

в) великий міжнародний банк;

г) правильної відповіді немає.

24. Маркет-мейкери (market makers) - це ...

25. Маркет-юзери (market users) - це...

26. Курс обміну між двома валютами, за винятком долара США:

а) спот-курс;

б) своп-курс;

в) крос-курс;

г) правильної відповіді немає.

27. У реальній міжнародній практиці для ліквідних ринків валютні ди­лери часто розраховують крос-курси простим способом. У чому його суть?

28. Ця валютна операція є угодою, при якій платежі проводяться у встановлений термін (від одного тижня до п'яти років) за курсом, зафіксованим на час укладання угоди контрактом, тобто, це угоди, в яких сторони домовля­ються про поставку певної суми валюти через конкретний період часу після ук­ладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді:

а) форвард-курс (форвардний курс);

б) крос-курс;

в) аутрайт;

і) правильної відповіді немає.

29. Чим відрізняється форвардний курс від курсу спот?

30. Для чого застосовується форвардна валютна угода?

31. У чому різниця між угодами аутрайт і угодами своп?

32. Чи котируються реально форвардні курси валютними дилерами?

33. В Україні у зв'зку з низькою насиченістю ринку інформацією про поточні валютні курси, а також поточні процентні ставки на міжбанківські і ри-внєві депозити, процес розрахунку форвардних пунктів проводиться самостій­но дилерами, і отримані значення можуть суттєво відрізнятись у різних банках.

Для простоти запам'ятовування знаходження форвардного курсу диле­ри використовують правило "східців": якщо форвардні пункти ростуть зліва на-

252

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

право (котировка bid менше котнровки оіїег), то для знаходження курсу - avr-раііт для дати валютування далі. ніж спот форвардні пункти ???.........?? спот.

["Низький"] ??.......?? \ Високий'] = ['Сами^високии"|

а) додаються до курсу :

б) вираховуються з курсу:

в) множаться на курс;

г) діляться на курс.

34. В Україні у зв'язку з низькою насиченістю ринку інформацією про по­точні валютні курси, а також поточні процентні ставки на міжбанківські гривнєві депозити, процес розрахунку форвардних пунктів проводиться самостійно диле­рами, і отримані значення можуть суттєво відрізнятись у різних банках.

Для простоти запам'ятовування знаходження форвардного курсу диле­ри використовують наступне правило "східців": якщо форвардні пункти змен­шуються зліва направо (сторона bid більше сторони oti'er), то для знаходження курсу аутрайт для дати валютування далі, ніж спот форвардні пункти У???.........??? спот.

І Високии~| ??........?? [ Ничький ^ = РСамий ничький

а) додаються до курсу;

б) вираховуються з курсу;

в) множаться на курс;

г) діляться на курс.

35. Валютна операція, що поєднує купівлю валюти на умовах спот в обмін на національну з наступними викупами (англ. swop - міняти, а на жаргоні валютного ринку - угода "купи-продай):

а) операція опціон;

б) операція ф'ючерс;

в) операція своп;

г) правильної відповіді немає.

36. Репорт (франц. report) - це ...

37. Депорт (франц. deport) - це...

38. Структурними елементами національної валютної системи е:

а) національна валюта - грошова одиниця держави;

б) валютний паритет як основа валютного курсу та умови обміну національної валюти на золото та інші валюти:

в) режим курсу національної валюти та національні органи, що обслу­говують та регулюють валютні відносини країни;

г) конвертовапість валюти та організація валютного ринку. 39. Існує тісна залежність: без конвертованості валюти немає розвине­ного ринку, без останнього не може бути повністю конвертованої валюти. Умо­вою конвертованості національної грошової одиниці є створення елементів власне конвертованості:

а) реального курсу валюти;

б) валютного ринку:

253

Ходаківська В. її., Бсляєв В. В

в) свободи експортно-імпортних валютних операцій та використання в

них національної валюти:

г) правильної відповіді немає

40. Валютний ринок є системою сталих і водночас різноманітних еко­номічних та організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків

з приводу:

а) зовнішньої торгівлі та валютних операцій;

6) здійснення інвестицій та надання послуг;

в) різних видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних

іноземних валют;

г) правильної відповіді немає.

Рівень 2.

41. Міжнародниіі кредит - це...

42. Валютна система - це ...

43. Елементами світової валютної системи с:

а) форми міжнародних засобів та уні4)ікований режим валютних пари­тетів та курсів;

б) умови взаємної конвертованоеті валют та уніфікація правил міжна­родних розрахунків; режим валютних ринків та ринків золота;

в) міжнародні валютно-фінансові організації та міжнародне регулю­вання валютних обмежень;

г) правильної відповіді немає.

44. Міжнародний ринок позичкових капіталів та особливості ііого

формування.

45. Місце єпроринку на міжнародному ринку позичкових капіталів.

46. Особливості організації офшорних операцій.

47. Особливості організації міжнародних розрахунків.

48. У зовнішньоторгових контрактах між контрагентами (експортера­ми та імпортерами) визначаються основні валютно-фінансові та платіжні умо­ви розрахунків:

а) валюта ціни, валюта платежу та курс їх переводу;

б) валютні застереження та форми розрахунків;

в) умови платежу і форми платіжних засобів тощо;

г) правильної відповіді немає.

49. Основні форми міжнародних розрахунків.

50. Чим відрізняються платежі — "сконто" і платежі — ''інспісиїмент".

51. Інкассо - це банківська операція, шляхом якої банк ....

52. Недоліком інкасової форми розрахунків с ... .

53. Акредитив є умовним грошовим зобов'язанням банку, що ви­дається ним за дорученням ...на користь .... за яким банк, що відкрив рахунок (банк-емітент), може провести платежі продавцеві або дати повноваження іншому банку проводити такі платежі при наявності документів, передбачених в акредитиві, та при виконанні інших умов акредитиву. Розрахунки за допомо-

2*1

ринок фінансових послуг: теорія і практика

юю акредитива носять ще нашу "розрахунки за системою ЛС" (англ. letter of credit акредитив):

а) продавця;

б) векселедавця;

в)покупця;

г) контрагента.

54. .Які бувають види акредитивів?

55. -Які особливості має "інкасо" в міжнародних розрахунках:

а) як правило, має документальний характер, тобто банки приймають и;і інкасо доручення експортерів при наявності комерційних документів;

б) розрахункові документи акцептуються імпортером у попередньому порядку:

в) широко застосовується кредит: експортеру - у вигляді дисконту век­селя; імпортеру - у вигляді підтоварнпх позик;

г) правильної відповіді немає.

56. У чому суть валютного клірингу?

57. Валютний кліринг у міжнародних розрахунках лля їх суб'єктів має обов'язковий характер. Міждержавними угодами визначаються:

а) банки, уповноважені вести клірингові рахунки та порядок погашен­ня сальдо з клірингу - без конверсії, з обмеженою або повною конверсією саль­до в іншу валюту;

б) обсяг клірингу (всі платежі з товарообороту чи їх частина) та валю­та клірингу;

в) технічний кредит - граничне сальдо заборгованості на клірингово­му рахунку;

г) правильної відповіді немає.

58. У чому суть валютної блокади?

59. Істотний вплив на організацію міжнародних розрахунків мають норми валютного законодавства кожної держави, насамперед ті, що стосують­ся валютних обмежень. Такі норми можуть передбачати:

а) блокування виручки іноземних експортерів від продажу товарів у даній країні, обмеження їх можливостей розпоряджатися цими коштами; про­даж експортером валютної виручки повністю або частково центральному банку;

б) обмеження продажу іноземної валюти імпортерам та заборону про­дажу товарів за кордоном за національну валюту;

в) множинність валютних курсів тощо;

г) правильної відповіді немає.

60. Валютні обмеження - це система нормативних правил, які встанов­люються в законодавчому та адміністративному порядку і спрямовані на ....

61. Банк у Києві оголосив наступну котнровку валют: долар США/гривня - 5,55 - 5,89; німецька марка/гривня - 2,852 - 2,937. Визначити крос-курс долара США до німецької марки.

62. Курс долара США до гривні дорівнює 5,56 гривні за долар. Про­центні ставки на грошовому ринку дорівнюють 60% за операціями в гривнях і

255

Ходаківська В. 11., Беляєв В. В

15% за операціями в доларах США. Визначити теоретично 90-денннй і 180-ден-шіі'і форвардний курси долара США. до гривні, якщо тривалість відсоткового року складає за гривнею - 365 днів, а за доларами США 360 днів.

63. Курс долара США до гривні дорівнює 5,40 гривні за долар. Відсот­кові ставки на і рошовому ринку дорівнюють 25° о за операціями в гривнях і 10% за операціями в доларах США. Визначити теорегичні 70-денні та 100-денні 4>ор-вардні курси долара США до гривні, якщо тривалість процентного року скла­дає за гривнями 365 днів, а за доларами США - 360 днів.

64.Істотний вплив на організацію міжнародних розрахунків мають норми ва­лютної о законодавства кожної держави, насамперед ті, що стосуються валют­них обмежень. Такі норми можуть передбачати:

а) блокування виручки іноземних експортерів від продажу товарів у даній країні, обмеження їх можливостей розпоряджатися цими коштами; про­даж експортером валютної виручки повністю або частково центральному банку:

б) обмеження продажу іноземної валюти імпортерам та заборону про­дажу товарів за кордоном за національну валюту;

в) множинність валютних курсів тощо:

г) вірної відповіді немає.

65. Валютна операція, що поєднує купівлю валюти на умовах СПОТ в замін на національну з послідуючнми викупами (англ. swop — міняти, а на жаргоні ва­лютного ринку — угода "купи-продай"):

а) операція опціон;

б) операція ф'ючерс;

в) операція своп;

г) вірної відповіді немає.

66. Структурними елементами національної валютної системи є:

а) національна валюта—грошова одиниця держави;

б) валютний паритет як основа валютного курсу та умови обміну національної валюти на золото та інші валюти;

в) режим курсу національної валюти та національні органи, що обслу­говують та регулюють валютні відносини країни;

г)конвертованість валюти та організація валютного ринку.

66. Валютний ринок є системою сталих і водночас різноманітних економічних та організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу:

а) зовнішньої торгівлі та валютних операцій;

б) здійснення інвестицій та надання послуг;

в)різннх видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют;

г) вірної відповіді немає

67. Елементами світової валютної системи є:

а) форми міжнародних засобів та уніфікований режим валютних пари­тетів та курсів;

б)умови взаємної конвертованості валют та уніфікація правил міжна­родних розрахунків; режим валютних ринків та ринків золота;

256

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

в) міжнародні валютно-фінансові організації і а міжнародне регулю­вання валютних обмежень;

г) вірної відповіді немає.

68. Ця валютна операція являє собою угоду, при якій платежі проводяться у встановлений термін (від одної о тижня до п'яти років) по курсу, зафіксованому на час укладення угоди по контракгу, тобто, це угоди, в яких сторони домовля­ються про поставку певної суми валюти через конкретний період часу після укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді:

а) форвард-курс (4)орвардний курс);

б) крос-курс;

в)аутрайт;

г) вірної відповіді немає.

69. При прямому котируванні іноземної валюти курс продажу буде курсу покупки:

а)менше:

б) більше:

в) рівнин;

г)протилежний.

70. Банк в Києві встановив наступниіі курс долара США: покупка 5.452 ірн.. продаж - 5.732 гри. Визначити: скільки ірн. можна отримати за 250 дол.

а) сума в грн.= 528 грн.:

б) сума в доларах США=86808,56:

в) сума в доларах США = 93808.63 дол. США;

г)вірної відповіді немає.

71. Банк в Києві встановив наступний курс долара США: покупка 5.882 гри.. про­даж - 5.972 грн. Визначити: скільки доларів США можна купити на 200 тис. грн.

а) сума в грн.= 528 ірн.;

б) сума в доларах США =86808,56:

в) сума в доларах США = 93808.63 дол. США;

г)вірної відповіді немає.

72. Арбітражні конверсійні операції (валютний арбітраж) пов'язані з відкрит­тям валютним дилером спекулятивної валютної позиції за рахунок банку з ме­тою отримання прибутку при зміні валютного курсу. Довга позиція відкри­вається в очікуванні .......курсу валюти:

а)зниження;

б) росту;

в) зміни;

^несприятливої -іміші.

73. Останні цифри написання валютного курсу називаються:

а) процентними пунктами (poins):

б) піпсами (pips);

в) на дилерському жаргоні "великою фігурою" (big figure):

г) вірної відповіді немає.

'4. Оомш однієї валюти на іншу по діючому валютному курсу на певну дату; це —

"> котирування;

257

Ходаківська В. II., Беляєв В. В

b) форфеіітинг;

c) конверсія;

d) вірної відповіді немає.

75. В чому різниця між спот-курсом і фрварднпм курсом?

a) в даті обміну;

b) в різниці між курсом продажу і курсом покупки;

с} лише в назві;

d) вірної відповіді немає.

76. В реальній міжнародній практиці для ліквідних ринків валютні дилери час­то розраховують крос-курси простим способом. В чому його суть?

77. Чим відрізняється форвардний курс від курсу СПОТ?

78. Міжнародний ринок позичкових капіталів та особливості його 4юрмування.

79. Місце євроринку на міжнародному ринку позичкових капіталів.

80. Особливості організації офшорних операцій.

ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОТОЧНОГО ТА nirrrVMKOROm КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Варіант індивідуального контрольного завдання № 1 ,
Ір. Up.	26.25,31,23, 17,32,39, 13 75 79 70 46 74.64.50-57.54.69
Варіант індивідуального контрольного завдання № 2
Ір. Up.	8. 5.26- 2. 11. 28. 24. 15
	60 64 52 69.42.49.72.66.55.43
Варіант індивідуального контрольного завдання № 3
Ір. Up.	39. 6. 17.24. 11. 3. 9. 12
	78.57,79,77,44,59,71,61,47,41
Варіант шдивідуальног'о контрольногб,завдання:№ 4 .
Ір. Up.	26,35, 4, 2, 11,36, 15,20 63 42,41.73.69.57.51.58,55.46
Варіант індивідуального контрольного завдання № 5
Ір. Up.	18 7 15.32.20.33.34.40
	45,51,53,47,43,71,66,61,59,62
Варіант індивідуального контрольного завдання № 6
Ір. Пр.	35, 10, 16,24,31, 3, 7,25 44 49.59.66.68.71.72.55.80.76
Варіант індивідуального контрольного завдання № 7
Ір. Up.	15 33 3. 1. 5.23.25.26
	80 47 50,70.65.55.45.53,73.49
Варіант індивіду ального контрольного завдання № 8
Ір. Пп	24 10. 6. 13.35. 14.28.25
	68-64-5-,-48. 42. 71. 44. 58. 72. 45

8	Варіант індиві дуального контрольного завдання № 9
	Ір.	14.26.24- 8.28.23.38. 3
	lip.	47.73.68.78-63.45.46.59.56.44
	Варіант індивідуального контрольного завдання .№ їй'
	Ір. ІІр.	26. 16.35.31. 17. 2.40. 9
		57,67,48,56,73,46,68,49,78,71
	Варіант індивідуального контрольного .завдання; № 11
	Ір. Up.	16, 17, 11, 7,37,27, 15,38 49.78.66.60.71.55.68.45.42,65
	Варіант:індивідуального контрольного з.аі§данняЯ@ і2і;, '-,
	Ір. ІІр.	37.24. 15. 2.34.22. 1. 13
		58,70,62,49,73,59,54,50,65,71
	Варіант:індйвідуальногб контрольного ;зйвдайня №;Й?ї.
	Ір.	4.28. 13. 12. 2.40. 10.35
	Up.	42.56.66.59.51.55.78.45.79.60
	Варіант індивідуального контрольного завдання № 14 .
	Ір. Up.	17.31.37. 19.39.26. 3.35
		42.44.64.61.57.49.76,77.72.63
	Варіант індиві дуального контрол:ьного".завдання' № 15,'
	Ір.	11.31. 2. 7. 19. 8.39. 16
	Пр.	72.50.44.46.48.51.59.69.49.54
	Варіант індиві дуального контрольногЬ'завдання X° їб
	Ір. ІІр.	26. 17.25.27. 15.23.38.29
		75.64.63.55.71.68.78.77-48,79
	Варіант індиві дуального контрольного, завдання •.№•17 .
	Ір.	28.20. 16. 5. 1. 17.22,27 -
	Up.	55.63.68.49.47.71.60.54.48.69
	Варіант індиві дуального контрбльнбго.&вдаУнЯ^ 18
	Ір.	26.22. 1. 2. 18. 19.29,40
	Up.	79.48.55.50.45-74.71,77.75,63
	Варіант індиві дуального контрольного завдання № 19
	Ір.	29,33, 12, 4, 9. 18, 2, 15
		ІІр. ^ . 64.69.43.60.51-54.53.57,56 42
	Варіант індиві дуального контрольного завдання № 20
	ip. Up.	7.29- 6.30.37- 4.25.21
		66.74.54.48.72;63.67.55.76.64
	Варіант індиві дуального контрольного завдання .№21
	Ір. L up.	9.33. 10. 13. 12. 2. 17.31
		64. 68. 57. 46.41.60.53.45.74.44
	. Варіант індиві дуального контрольного завдання № 22
	Ір. Пр.	24,25, 12,31,33. 16, 3,37 56.79.77.69.71 57.46 70 80 63

Варіант індивідуального контрольного завдання № 23
Ір. lip.	38.28.31.26.37.21.22. 1
	76.59.71.57.47.68.75.54.53, 70
Варіант індивідуального контрольного завдання №24
Ір. Up.	27, 11, 9,30,38,34, 8, 4 47,43,61,42,48,75,46,54,66, 60
Варіант індивідуального контрольного.завдання№ 25
id. Up.	13.33.29.34. 1.38. 5. 9
	71.45.60.76.65.61,48.46.78,53
Варіант індивідуального контрольного, завдання •№ 26
Ір.	30.26.23.36.40. 18. 8. 11
Пр.	46,55,67,54,45,70,57,76,42, 65
Варіант індивідуального контрольного-завдани鹕27
Ір. Up.	30.35.22.40.38. 18. 4.36
	77.48.55.51.54.62.69.42,74. 46
Варіант індивідуального. контрольного завдання №.28
Ір. Up..	35.21.37. 15. 13. 3.23.28
	46.75.79.47.53.42-49.43.64. 55
Варіант індивідуального контрольного завдання № 29
Ір. Up.	1.38.31.33.30.23.24.35
	80.52.60.77.72.53.41.79.46, 73
Варіант індивідуального контрольного завдання № ЗО
Ір. 11р.	7,35,39. 2, 6, 12, 14,36 47.73.57.60.67.77.74.45,54, 66
Варіант індивідуального кбнтрольногоЖвдання № 31
Ір. Up.	4.27, 9,20,40, 17, 18, 19 73.47.74.53.57.76.80.72,75. 52
Варіант індивідуального контрольного завдання № 32
Ір. Up.	4. 6.35. 11.22.28.39.29
	47,69,74,51,60,79,68,78,55, 80
Варіант індивідуального контрольнбгб завдання №33
ip Up.	33. 7.39. 10.21,30, 9. 18
	49.56.45.59.74.43.71.44.75. 51
Варіант індивідуального контрольного.завдання № 34
Ір. Up.	15,39,31,10, 1.'12. 35, 21 63.78.56.46.69.44.61.50.73. 67
Варіант індивідуального контрольного завдання № 35
Ір. 26,39,37, 12, 14, 8,38, 7 Пр. 53.58.45.78.64.59.46.66. 61. 57

Ринок фінансових ігослуї^: теорія і практика