КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
для студентів Інституту філології
Київ 2010
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з української мови для студентів Інституту філології. – К., 2011. – 24 с.
Упорядники:
Фонетика
Плющ Н.П., канд. філол. наук, доц.
Семасіологія. Ономасіологія, Фразеологія.
Гапченко О.А., канд. філол. наук, доц.
Однією з важливих складових процесу підготовки кваліфікованого фахівця - філолога є формування навичок наукової роботи. З цією метою навчальними планами передбачено написання курсових робіт. Студенти 1-го курсу денної форми навчання пишуть курсові роботи на теми з лексикології, фразеології, лексикографії, фонетики, орфоепії, графіки й орфографії, а студенти 2-го курсу заочної форми навчання — на теми з лексикології, фразеології та лексикографії.
Орієнтовні теми курсових робіт, що пропонуються студентам на вибір, сформульовані таким чином, що їх розкриття вимагає від молодого науковця вміння вести самостійний пошук, розробляти гіпотезу дослідження, відбирати фактичний матеріал. Тематика курсових робіт для студентів відділення слов'янських мов і літератур та російсько-українського відділення складається з урахуванням актуальних питань теорії і практики перекладу на українську мову з інших слов'янських мов (болгарської, польської, російської, чеської та ін.) або навпаки, а також звертається увага на спільні й специфічні риси цих мов.
Мета і завдання курсової роботи. Курсова робота дозволяє сформувати навички науково-дослідної роботи; передбачає глибоке вивчення спеціальної наукової літератури; формує вміння самостійно систематизувати, аналізувати й узагальнювати мовні факти, логічно викладати свої думки, вести наукову дискусію.
Основні вимоги до курсових робіт.
На перших курсах університету курсова робота може мати дещо реферативний характер, але обов'язковим є елемент самостійного дослідження.
Тема курсової роботи має бути актуальною, відповідати науковим інтересам і можливостям студента, передбачати самостійний аналіз мовного матеріалу, можливість виявити власну думку, зробити власні спостереження і висновки.
Після вибору теми студент має опрацювати необхідну наукову літературу, засвоїти теоретичні положення, порівняти різні погляди дослідників, доповнити їх власними спостереженнями.
Цілеспрямованому осмисленню матеріалу сприяє добре продумана композиція. Логічний виклад теорії питання, власних спостережень, системність аналізу мовних явищ зумовлюють чітку структуру курсової роботи: вступ, окремі розділи (основна частина), висновки до всієї роботи, список використаної літератури.
Процес написання курсової роботи складається з таких етапів:
вибір теми; консультація з науковим керівником;
вивчення загальнонаукової і спеціальної літератури за темою;
складання плану роботи;
збирання мовного матеріалу;
опрацювання, аналіз, класифікація й опис зібраного матеріалу;
захист курсової роботи.
У процесі роботи над обраною проблемою студенти консультуються з науковим керівником, який допомагає остаточно сформулювати тему, рекомендує літературу, допомагає скласти план роботи і намітити кінцеву мету, звертає увагу на вузлові питання теми і методику роботи над нею, окреслює обсяг матеріалу, обраного для дослідження. Керівник знайомить студента з вимогами, які ставляться до курсової роботи.
Вивчення наукової літератури.
Вивчаючи рекомендовану керівником наукову літературу з теми курсової роботи, студент доповнює бібліографію досліджуваного питання шляхом використання посилань на інші праці, вивчаючи алфавітний і систематичний каталоги наукової бібліотеки КУ, ЦНБ НАН України тощо.
Під час роботи з науковою літературою доцільно робити виписки, складати короткі конспекти, які потім можна буде використовувати при написанні курсової роботи. При цьому необхідно точно документувати всі виписки з літератури і посилання на неї, зазначати автора, назву праці, рік і місце видання, кількість сторінок. Усе це знадобиться при оформленні списку використаної літератури, а також (у разі потреби) для повторного звертання до окремих джерел.
Є різні способи опрацювання наукової літератури, що залежать від важливості тієї чи іншої праці для розв'язання поставленої проблеми: деякі праці конспектуються детально, з інших виписують тільки важливі, з погляду автора курсової, окремі теоретичні положення, які фіксуються у вигляді цитат або переказуються вільно. Фрагменти тексту, які будуть використані як цитати, повинні бути виписані абсолютно точно.
Конспект краще вести в зошиті з великими полями (де при потребі можна записувати свої думки, коментарі, доповнення, ідеї, що виникають під час опрацювання наукової літератури), писати краще з одного боку аркуша.
Збирання матеріалу, його опрацювання.
Матеріалом дослідження можуть бути: 1) тексти різних функціональних стилів, обмежені часовими й/або тематичними рамками; 2) матеріали словників; 3) записи усного мовлення, зроблені у певному соціальному середовищі тощо.
Потрібно розрізняти матеріал і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є ті мовні одиниці , що вивчаються у певному аспекті (слова або фразеологізми одного лексико-семантичного класу).
На основі зібраного матеріалу укладається картотека. На першій картці зазначаються вихідні дані досліджуваних текстів, а також умовні скорочення. Кожне слововживання разом із контекстом, достатнім для з'ясування значення даного слова (фразеологічної одиниці), фіксується на окремій картці із зазначенням вихідних даних. Це полегшить класифікацію матеріалу за одним чи кількома принципами. Факти, які мають значення для роботи, підкреслюються. Якщо контекст великий за обсягом, його можна виписати у скороченому вигляді (на місці пропусків ставляться крапки).
' На етапі збирання мовного матеріалу дослідник, спираючись на теоретичні
здобутки науковців, аналізуючи мовні факти, оцінюючи їх, виробляє принципи класифікації, яка готує фунт для широких узагальнень.