Міністерство охорони здоров’я

Шепетівське медичне училище

Організації аудиторної самостійної

роботи студентів

Предмет „ Профілактика стоматологічних захворювань

По темі „Антенатальна профілактика зубо-щелепно- лицевих

аномалій”

Кількість годин : 4

Спеціальність: Зубний гігієніст

Викладач : О.В,Захарчук

Шепетівка

1. Актуальність теми.

Турбота про матір і дитину – найважливіше завдання цивілізованої

держави. У формуванні організму дитини провідну роль відіграє прихований ( антенатальний) період.Починаючи від запліднення, імплантації яйцеклітини і закінчуючи розвитком ембріона і плоду.Будь –яка екзо- і ендогенна шкідива дія може викликати зміни, розвитку плоду, наслідком якого є вроджені аномалії і вади розвитку, особливо в щелепно- лицевій ділянці.

2. Навчальна мета заняття.

Студенти повинні :

• мати уявлення про чинники, які призводять до розвитку аномалій;

• мати уявлення про вплив внутрішньої інфекції на формування плода;

• ознайомитися з режимом праці та відпочинком вагітної жінки;

• ознайомитися з режимом харчування вагітної жінки;

Знати, засвоїти:

• зовнішні і внутрішні чинники, що впливають на розвиток плоду;

• вплив внутрішньоутробної інфекції на розвиток плоду;

• режим праці та відпочинок вагітної жінки.

• Харчування вагітної жінки.

3. Матеріали аудиторної самостійної роботи

3.1 Базові знання, вміння, навич необхідні для вивчення теми.

№ п\п	Дисципліни	Знати	Вміти
1	Анатомія	Будову зубо- щелепової системи	Характеризувати будову і функції системи.
2	Ортодонтія	Види зубо-щелепових аномалій	Розрізняти, усувати зубо-щелепні аномалії
4	Дитячі звороби	Періоди вагітності	Характеризувати періоди

3.2 Зміст теми та структуювання

До чинників, які можуть призвести до розвитку аномалій у внутрішньоутробному періоді, належать: вік батьків на момент зачаття; кількість попередніх вагітностей; характер їхнього перебігу; те, як вони закінчилися; перебіг вагітності - токсикози, загальні хвороби матері; відхилення в положенні плоду і т. п.; перебіг пологів (доношеність, родопоміч: щипці, кесарів розтин) і т. ін.

На закладання і формування зубощелепної системи впливають такі чинники: хвороби матері (ендокринні, інфекційні, особливо сифіліс, токсоплазмоз, туберкульоз, краснуха, гепатити); токсикози 1-ї і 2-ї половини вагітності; отруєння виробничими і харчовими отрутами; застосування сильнодіючих ліків без призначення і контролю лікаря; вживання наркотиків і алкоголю; паління; неповноцінне харчування вагітної жінки; стреси.

У порушенні формування зубощелепної системи плоду важливу роль відіграють і такі зовнішні чинники: здавлення черевної стінки тісним одягом; невідповідність розмірів матки і плоду; багатоплідність; тиск пуповини та амніотичних тяжів.

Вплив внутрішньоутробної інфекції на розвиток плода.

Одним з екзогенних чинників, що впливають на формування структур обличчя є такий біологічний чинник, як внутрішньоутробні інфекції. Внутрішньоутробна інфекція - це ураження плода інфекційним агентом до родів або під час проходження пологових шляхів. Інфікування плода може відбуватися таким чином: трансплацентарним висхідним шляхом, при генітальній інфекції (вірус простого герпесу, хламідіоз та ін.), низхідним шляхом - запального ураження внутрішніх статевих органів, придатків; трансмембранним шляхом -крізь навколоплідні оболонки (при ендометриті, плацентиті); контамінащійним -у пологах.

Плацента і плодові оболонки є діючим бар'єром, що охороняє плід від інфекції. Проте існує ряд патогенних організмів, які за певних умов спроможні проникнути через цей бар'єр і завдати шкоди плодові. До інфекцій, які найчастіше проникають трансплацентарним шляхом, належать: токсоплазмоз, цитомегалія, хламідіоз, герпетична інфекція. У таких випадках комплекс лікувально-профілактичних заходів необхідно починати з моменту народження.

Режим праці, та відпочинку вагітної жінки.

В Україні піклуються про охорону праці вагітної. Законодавством, передбачене звільнення вагітної від важкої праці, нічних змін, відряджень. Більшість лікарів дотримуються думки, що жінка може працювати або займатися неважкою фізичною працею до останніх місяців вагітності, однак важке фізичне навантаження, таке як підняття ваги, перенесення важких речей, робота, пов'язана з вібрацією, надвисокими частотами, несприятливо впливають на перебіг вагітності. У другій половині вагітності необхідно відмовитися від роботи на транспорті та в нічний час. При токсикозах бажано не виконувати будь-якої праці, крім легкої. Вже з перших місяців вагітності необхідно чергувати працю з відпочинком через кожні 40-50 хвилин. Небажано виконувати будь-які види роботи у нахиленому стані.

Вагітні досить часто відчувають втому, сонливість, загальне нездужання. Це пов'язано з перебудовою всіх процесів в організмі жінки. Ураховуючи цей факт, вагітна повинна спати на 2 години більше, ніж до вагітності; якщо дозволяє робота,то рекомендується денний сон протягом 1,5 – 2 годин.

Потреба вагітної в кисні підвищується на 25-30 %. Дихання плода здійснюється шляхом перенесення кисню з материнської крові в кров плода через стінки судин плаценти. Позаяк материнська кров насичується киснем через легені, то вагітній жінці необхідно гуляш декілька раз на день по 1-1,5 години, прогулянка перед сном обов'язкова.

Фізичне навантаження.

У вагітної жінки немає необхідності обмежувати себе у виконанні ранкової гігієнічної гімнастики за умови, що вона не викликає надмірної втоми. Суворі обмеження показані за наявності загальних хвороб, підозрюваної загрози переривання вагітності, передчасних родів і багатоплідної вагітності. Вагітна жінка повинна рухатися кожні 2 години, щоб запобігти венозному застою в нижніх кінцівках і розвитку тромбофлебіту.

Куріння.

Жінки, що палять, частіше народжують дітей із меншою масою тіла (в середньому на 250 г), перинатальна смертність збільшена. Необхідно рекомендувати жінці цілком уникнути куріння під час вагітності. Вважають доведеними шкідливі наслідки паління, а саме: окис вуглецю спроможний частково Інактивувати гемоглобін плоду і вагітної; судинозвужувальний ефект нікотину викликає, зокрема, зниження кровотоку через плаценту; при курінні відбувається зниження апетиту.

Алкоголь.

Алкоголь не можна вживати під час вагітності; він порушує ріст плода, призводить до розвитку аномалій головного мозку і скелета, вроджених вад розвитку. Жінки, що страждають на хронічний алкоголізм, мають загрозу народження дитини з комплексом уроджених вад розвитку, відомим як алкогольний синдром плоду (черепно-лицеві дефекти: недорозвинена верхня щелепа, випнутий лоб, косоокість; спостерігається затримка росту голови та різке зменшення її розмірів, розумова недостатність; вади розвитку серцево-судинної системи, аномалії розвитку кінцівок, пренатальна та постнатальна затримка росту і психічного розвитку).

Доведено, що алкоголь порушує розвиток плода в різні терміни вагітності неоднаково. Особливо велику загрозу для плода становить застосування алкоголю в ранні терміни вагітності.

Лікарські препарати.

Будь-які лікарські препарати, вжиті під час вагітності, проходять через плаценту і потрапляють в організм плоду; якщо якийсь лікарський препарат необхідно застосовувати, переваги лікування повинні перевищувати ризик. Варто пам'ятати про можливість тривалого негативного впливу медикаментів на плід, що розвивається. Так, аспірин негативно впливає на систему згортання крові плоду, а також порушує зв'язування білірубіну з білками. Застосування аспірину, особливо в пізні терміни, протипоказане. Гідантоїн може призвести до порушення росту плоду, розвитку аномалій скелета і ЦНС (гідантоїновий синдром плоду). Талідомід може викликати вади розвитку кінцівок і піднебіння (щілина твердого піднебіння). Тетрациклін призводить до дисколоритів твердих тканин зубів дитини.

Харчування.

Харчування під час вагітності має бути збалансованим, недоцільно радити

вагітній низькокалорійну дієту З іншого боку, ожиріння несприятливо впливає на перебіг вагітності і пологів. Допустиме збільшення маси тіла під час вагітності складає 9-13,6 кг. Недостатня прибавка маси тіла .є несприятливою ознакою. Кожна жінка має додати за вагітність щонайменше 6,8-9 кг. Якщо прибавка в масі тіла складає менше 4,5 кг до 20 тижнів вагітності, раціон харчування варто переглянути. Потреба вагітної із середньою масою тіла складає приблизно 2400 ккал/день.

Для вагітної важливо дотримуватись режиму харчування. їжа має містити достатню кількість білків, жирів І вуглеводів у правильному співвідношенні. Раціональне харчування відіграє важливу роль у профілактиці внутрішньоутробної гіпотрофії плоду та ускладнень вагітності. Жінкам, що мали низьку масу тіла до вагітності, потрібно збільшити енергетичну цінність їжі зі збереженням правильного співвідношення основних інгредієнтів. Якщо жінка страждає на ожиріння, не можна знижувати масу тіла за допомогою дієти під час вагітності.

Відомо, що на кожному етапі розвитку плід потребує певного складу харчових речовин. У першій половині вагітності харчування жінки суттєво не відрізняється від такого до вагітності. Однак їжа має бути різноманітною та мати всі основні складові: білки, вуглеводи, жири, вітаміни, мікроелементи.

Необхідно також ураховувати й особливості розвитку та росту плода. Так, у перші 16 тижнів його маса складає 120 г, а до кінця 20 тижня - вже 230 г, на 28 тижні - біля 1000 г, а за останні 12 тижнів маса плода значно збільшується та досягає 3200-3500 г. Таке фізіологічне збільшення маси плода значною мірою залежить від харчування матері.

Їжу необхідно вживати в одні і ті ж години, враховуючи механізми, які лежать в основі апетиту. За нормального перебігу вагітності в перші місяці рекомендується 4-разове харчування. Так, для жінки середньої ваги (58-65 кг) та середнього росту в добовий раціон харчування необхідно включати 2400-2700 ккал - 350 г вуглеводів, 110г білків та 75 г жирів, тобто білки складають 20-25 %, жири - 20-30 %, вуглеводи 40-45 %.

У другій половині вагітності необхідно перейти на 5- або 6-разове харчування. Необхідність такого режиму обумовлена тим, що збільшуються розміри плода та відповідно матки, яка займає більше місця в черевній порожнині і може відсувати і навіть здавлювати деякі органи шлунково-кишкового тракту. Через це більш часте вживання їжі невеликими порціями сприяє її кращому засвоєнню.

У другій половині вагітності поряд зі збільшенням маси плода і матки збільшуються розміри плаценти, молочних залоз, маса крові, що у свою чергу веде до необхідності вживання білків.

Білки.

За недостатнього надходження білків під час вагітності сповільнюється ріст плоду, збільшуються перинатальна захворюваність і смертність. Відбувається накопичення білків (до 350 г) як підготування до втрат під час пологів. Під час вагітності потреба у білках складає в дорослої жінки 1,3 г/день на 1 кг маси, у юної -1,5 г/день на 1 кг маси тіла. Більшу частину мають складати білки тваринного походження, що містять достатню кількість амінокислот для синтезу нових білків. Рекомендують м'ясо, молоко, яйця, сир, домашню птицю і рибу.

Бажане співвідношення білків у харчовому раціоні жінки: 50 % - тваринного походження, з них 25 % - за рахунок м'яса та риби, 20 % - за рахунок молока та

молочних продуктів; 5 % - за рахунок яєць. Вагітна жінка мусить уживати 1 г білка на 1 кг маси до 16 тижня, а далі -1,5 г.

Вуглеводи.

Під час вагітності потреба у вуглеводах складає приблизно 350-400 г за добу і має перевищувати потребу в білках у 3-3,5 рази. Якщо вагітна недоотримує вуглеводи, то на енергетичні проблеми витрачаються білки. Якщо в організм жінки протягом 8 годин не надходять вуглеводи, то це призводить до порушення обміну, зокрема до зменшення вмісту глікогену, що у свою чергу знижує загальну опірність організму. Надмірне надходження вуглеводів призводить до збільшення маси плода, що може призвести до ускладнень у пологах; сприяє розвитку діатезу; знижує опірність організму до інфекцій, підвищує ризик розвитку харчової алергії в майбутньої дитини.

Раціон вагітної має містити достатню кількість фруктів, ягід, свіжих овочевих соків, узварів.

Жири,

Жири є важливішим енергетичним резервом організму, ніж білки і вуглеводи, бо вони дають у 2,5 рази більше енергії. їхня цінність полягає ще й у тому, що до їх складу входять жиророзчинні вітаміни.

Жири повинні входити в раціон у кількості 85-100 г за добу у вигляді вершкового масла, сметани і рослинної олії, причому до 40 % має припадати на рослинні жири. Олія містить незамінні жирні кислоти, що нормалізують проникність стінок капілярів; незамінні амінокислоти; вітамін Е, необхідний під час вагітності.

Мінеральні речовини

Залізо. У багатьох жінок знижені запаси заліза через втрати крові під час менструального циклу. У період вагітності запаси заліза можуть виснажитися ще більше. Додаткова кількість заліза необхідна як для плоду, так і для збільшеного об'єму крові вагітної. Для утворення гемоглобіну плід використовує ресурси організму вагітної - залізо, білки, вітаміни, солі, мікроелементи. У останньому триместрі вагітності до 200-400 мг заліза перетворюється в плаценті у феритин, надходить до плоду і накопичується в такому вигляді в його печінці. Якщо жінка під час вагітності страждає на анемію, у два рази зростає ризик гіпотрофії, внутрішньоутробної гіпоксії та асфіксії новонародженого, підвищуються перинатальна захворюваність і смертність; до півтора років життя у половини дітей розвивається анемія.

Необхідна кількість заліза складає 30-60 мг щодня. Залізо міститься в печінці, червоному м'ясі, яблуках, чорній смородині, сушених фруктах.

Кальцій. Рекомендоване споживання кальцію складає 1200 мг/день. Для одержання такої кількості кальцію достатньо пити 1,14 л молока (краще збираного) щодня. Інші джерела кальцію - кисломолочний сир і молочна їжа, зокрема твердий сир і йогурт. Судоми литкових м'язів (частіше виникають уночі) -класичний симптом дефіциту кальцію у вагітної.

Натрій. Обмежувати вживання натрію не радять, тому що прогестерон сприяє його виведенню з організму. Невиправдане також використання діуретиків під час вагітності.

Вітаміни

Особливу увагу під час вагітності необхідно приділяти вмісту вітамінів у їжі, тому що під час вагітності потреба у вітамінах зростає у 2 рази.

Фолієва кислота необхідна для утворення гему - залізовмісного білка гемоглобіну. Дефіцит фолієвої кислоти може впливати на еритропоез і викликати мегалобластну анемію. Приблизно 800 мкг фолієвої кислоти - добова потреба під час вагітності. Фолієва кислота знаходиться в багатьох продуктах, що містять залізо і білки. Щодня до їжі вагітної необхідно добавляти 1 мг фолієвої кислоти. Дефіцит фолатів у жінки може призвести до різних ускладнень, зокрема відшарування плаценти, гіпертензії під час вагітності, розвитку аномалій плоду.

Вітамін В2. Цей вітамін міститься в натуральному вигляді тільки у продуктах тваринного походження (м'ясо, риба). У вегетаріанців уміст вітаміну В2 може бути низьким, вагітні жінки-вегетаріанки повинні вживати його додатково в таблетках.

Вітамін С Під час вагітності 80 мг вітаміну С - рекомендована добова доза, і продумана дієта повинна містити цю кількість вітаміну. Великі дози (1 г і більше) вітаміну С, вжиті для профілактики звичайної застуди, можуть шкідливо подіяти на плід.

Рідина

Рідина в організмі людини складає основну масу крові та частини тканин - біля 70 % до загальної маси тіла. Добова потреба рідини складає 2-2,5 л. Вагітна має отримувати 1,0-1,2 л вільної рідини (вода, молоко, чай, компот, суп і т. ін.). В останні тижні вагітності, особливо при схильності до набряків, кількість вільної рідини необхідно зменшити до 0,7-0,8 л за добу.

Ці рекомендації стосуються і кухонної солі. У першій половині вагітності її можна вживати до 10-12 г за добу, у другій - вживання солі необхідно обмежити до 8 г, а в останні 2 місяці вагітності - до 5-6 г за добу.

Стрес.

Стресова реакція є психофізіологічною, тобто містить у собі складні взаємодії психічного та соматичного. Подразник стає стресором, силу якого людина приписує йому сама. У більшості випадків надмірний стрес у житті людини Ініціюється та провокується самою людиною, оскільки людина реагує на своє оточення відповідно до своєї інтерпретації зовнішніх стимулів. Ця інтерпретація залежить від таких параметрів, як особова тривожність та базальний нейротизм.

Доведений вплив стресу в антенатальному періоді розвитку на зниження стійкості до карієсу зубів, формування яких відбувається в цей період. А раннє каріозне руйнування тимчасових зубів є чинником виникнення таких аномалій, як укорочення зубного ряду та зниження висоти прикусу. Тому з метою профілактики карієсу та зубощелепних аномалій майбутньої дитини вагітним у стресових ситуаціях необхідно пропонувати збільшення кількості вживаного фтору для досягнення оптимального карієспрофілактичного ефекту в нащадків. Таким чином стоматологи зможуть перебороти несприятливий вплив стресу, не призначаючи антистресові препарати.

Тому під час диспансерного нагляду за вагітними необхідне проведення психологічних тестів для визначення типу нервової діяльності перед плануванням та проведенням профілактичних заходів щодо вагітних.