- •1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
- •3. Форми організації фондів страхового захисту та їх характеристика.
- •4. Страхування як економічна категорія та його ознаки.
- •6. Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.
- •7. Функції страхування та їх характеристика.
- •8. Принципи страхування та їх характеристика.
- •11. Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •12. Страхова сума: зміст і особливості визначення в майновому, особистому страхуванні, страхуванні відповідальності.
- •13. Страхова сума, страховий тариф, страхова премія: сутність і взаємозв`язок цих понять.
- •19. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки та їх характеристика.
- •20. Класифікація страхування за об’єктами. Галузі страхування та їх характеристика.
- •21. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •22. Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •23. Форми проведення страхування та їх особливості.
- •26. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).
- •28. Основні етапи розвитку страхування та їх характеристика.
- •29. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя.
- •30. Страхування періоду капіталізму, його особливості.
- •31. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р. Та в колишньому срср.
- •32. Еволюція страхування в незалежній Україні.
- •33. Поняття ризику у в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •34. Основні характеристики ризику, придатного для страхування.
- •35. Оцінка страховиком ризику і визначення доцільності його страхування.
- •37.Методи управління ризиком (уникнення, запобігання, поглинання, страхування).
- •1. Скасування або уникнення:
- •3. Власне утримання (поглинання) ризику:
- •38.Специфіка ризиків у майновому страхуванні.
- •41. Страхова премія як ціна страхової послуги.
- •42. Поняття і структура страхового тарифу.
- •44. Особливості визначення страхової премії в загальному страхуванні.
- •45. Особливості визначення страхової премії в страхуванні життя.
- •48. Збитковість страхової суми; рівень виплат: економічний зміст і призначення цих показників.
- •50. Внутрішня структура страхового ринку. Суб’єкти страхового ринку.
- •51. Характеристика сучасного стану страхового ринку України.
- •52. Сучасні загальносвітові тенденції розвитку страхування.
- •53. Характеристика страхових ринків провідних країн світу Страхові ринки сша та єс.
- •54. Інституційна структура страхового ринку. Характеристика суб’єктів страхового ринку.
- •55. Страхові посередники та їх роль на страховому ринку.
- •58. Нормативно Правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •59. Необхідність і методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •61. Умови ліцензування страхової діяльності в Україні
- •62. Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку.
- •63. Основні типи страхових організацій (акціонерне товариство, товариство взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •64. Організаційно-правовий статус та спеціалізація страховиків в Україні згідно з Законом України «Про страхування».
- •65. Порядок створення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •66. Структура страхової компанії та управління нею.
- •68. Об’єднання страховиків, їх види і функції.
- •69. Поняття договору страхування. Основні вимоги до договорів страхування.
- •71. Порядок підготовки й укладання та супроводу договору страхування.
- •72. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними. Обов’язки сторін договору страхування відповідно до чинного законодавства.
- •73. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
- •74 Необхідність і сутність страхування життя.
- •76. Принцип капіталізації та інвестиційна складова в страхуванні життя.
- •77. Сучасний стан страхування життя в Україні.
- •78. Сутність загального страхування, його класифікація.
- •80. Майнове страхування. Характеристика ризиків за окремими видами майнового страхування.
- •81. Страхування відповідальності. Характеристика ризиків за окремими видами страхування відповідальності.
- •82. Особисте страхування. Характеристика ризиків за окремими видами особистого страхування.
- •83. Характеристика ризиків за договорами страхування життя.
- •84. Особливості договору страхування життz
- •85. Взаємовідносини сторін договору страхування при настанні страхового випадку.
- •96. Сутність перестрахування та його значення.
- •97. Суб’єкти перестрахування та їх характеристика.
- •100. Методи перестрахування (факультативне, облігаторне) та їх порівняльна характеристика.
- •101. Договори пропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •102. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •103. Поняття платоспроможності страховика та умови її забезпечення згідно з чинним законодавством України.
- •104. Власні кошти страховика та їх характеристика.
- •105. Страхові резерви: призначення, склад і особливості формування.
- •106. Фактичний і нормативний запас платоспроможності: економічний зміст і порядок обчислення.
- •107. Показники платоспроможності страховика в країнах єс.
- •1 Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
- •1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
101. Договори пропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
Існує безліч різних за формою здійснення перестрахувальних договорів. Стандартного, спільного для всіх страхових компаній, договору не існує. У кожному окремому випадку договори перестрахування мають свої певні особливості, різняться частками участі в договорі, ставками премії, власним утриманням. Усі договори можна поділити на дві основні групи: пропорційна та непропорційна форми проведення перестрахувальних операцій.
Сутність пропорційного перестрахування полягає у тому, що ризик, який буде перестраховано, розподіляється між цедентом і перестраховиком на основі фіксованого відсоткового співвідношення, яке визначає як частку перестраховика у всіх збитках, так і його частку в премії. Іншими словами, частка перестраховика в покритті ризику, отриманні премії та у виплаті відшкодування визначається, виходячи зі заздалегідь погодженого власного утримання цедента.
У пропорційному перестрахуванні розрізняють три види договорів: договір квотного перестрахування; договір ексцедента суми; змішаний договір квотно-ексцедентного перестрахування.
За облігаторним квотним договором страхування всі договори в певному виді страхування перестраховуються у перестраховика, який зобов'язаний прийняти зазначені договори на основі єдиного й визначеного відсоткового співвідношення (за квотою). Тобто цедент зобов'язаний передати перестраховикові визначену частку в усіх ризиках певного виду, а перестраховик не має права відмовитися від прийняття обов'язку. Як правило, у квотному перестрахуванні цедент передає, а перестраховик приймає від нього відповідну частину премії, визначену у відсотках. Своєю чергою, і перестрахувальник сплачує цедентові комісійну винагороду (за надання можливості участі в договорі), а також тантьему — додаткову комісію зі свого прибутку.
Перестрахування на основі ексцедента сум є найдавнішою і найважливішою формою перестрахування. Таке перестрахування застосовується тоді, коли застраховані ризики суттєво відрізняються за вартістю застрахованих об'єктів (застраховані ризики різні за страховими сумами).. Відповідальність, яка перевищує участь цедента в договорах безпосереднього страхування, передається цедентом для покриття перестраховикові. Розмір власного утримання цедента є лімітом, або лінією (часткою), на підставі якої розраховується. Одним із головних завдань цедента під час укладання договору ексцедентного перестрахування є визначення розміру власного утримання (кількості ліній) для різних видів ризиків, які він має намір прийняти на страхування. Кратність (кількість ліній), яка перевищує розмір власного утримання цедента, обумовлюється в договорі ексцедентного перестрахування. Ексцедент розраховується як сума власного утримання цедента (ліміт), помножена на зафіксовану в договорі таку кількість разів, яка забезпечить необхідне й обумовлене перестрахування ризику. Квотно-ексцедентний договір - портфель за такими договорами перестраховується квотно, а перевищення сум страхування ризиків понад встановлену квоту (ліміт) у свою чергу підлягає перестрахуванню на засадах ексцедентного договору. Квотно-ексцедентна форма договору перестрахування застосовується, коли страхова компанія виходить на ринок для роботи з новими для неї видами страхування, а отже, може чітко визначити частку цих видів страхування, а відповідно, й формувати свою політику управління ризиками з цих видів страхування.