- •1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
- •3. Форми організації фондів страхового захисту та їх характеристика.
- •4. Страхування як економічна категорія та його ознаки.
- •6. Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.
- •7. Функції страхування та їх характеристика.
- •8. Принципи страхування та їх характеристика.
- •11. Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •12. Страхова сума: зміст і особливості визначення в майновому, особистому страхуванні, страхуванні відповідальності.
- •13. Страхова сума, страховий тариф, страхова премія: сутність і взаємозв`язок цих понять.
- •19. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки та їх характеристика.
- •20. Класифікація страхування за об’єктами. Галузі страхування та їх характеристика.
- •21. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •22. Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •23. Форми проведення страхування та їх особливості.
- •26. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).
- •28. Основні етапи розвитку страхування та їх характеристика.
- •29. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя.
- •30. Страхування періоду капіталізму, його особливості.
- •31. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р. Та в колишньому срср.
- •32. Еволюція страхування в незалежній Україні.
- •33. Поняття ризику у в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •34. Основні характеристики ризику, придатного для страхування.
- •35. Оцінка страховиком ризику і визначення доцільності його страхування.
- •37.Методи управління ризиком (уникнення, запобігання, поглинання, страхування).
- •1. Скасування або уникнення:
- •3. Власне утримання (поглинання) ризику:
- •38.Специфіка ризиків у майновому страхуванні.
- •41. Страхова премія як ціна страхової послуги.
- •42. Поняття і структура страхового тарифу.
- •44. Особливості визначення страхової премії в загальному страхуванні.
- •45. Особливості визначення страхової премії в страхуванні життя.
- •48. Збитковість страхової суми; рівень виплат: економічний зміст і призначення цих показників.
- •50. Внутрішня структура страхового ринку. Суб’єкти страхового ринку.
- •51. Характеристика сучасного стану страхового ринку України.
- •52. Сучасні загальносвітові тенденції розвитку страхування.
- •53. Характеристика страхових ринків провідних країн світу Страхові ринки сша та єс.
- •54. Інституційна структура страхового ринку. Характеристика суб’єктів страхового ринку.
- •55. Страхові посередники та їх роль на страховому ринку.
- •58. Нормативно Правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •59. Необхідність і методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •61. Умови ліцензування страхової діяльності в Україні
- •62. Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку.
- •63. Основні типи страхових організацій (акціонерне товариство, товариство взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •64. Організаційно-правовий статус та спеціалізація страховиків в Україні згідно з Законом України «Про страхування».
- •65. Порядок створення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •66. Структура страхової компанії та управління нею.
- •68. Об’єднання страховиків, їх види і функції.
- •69. Поняття договору страхування. Основні вимоги до договорів страхування.
- •71. Порядок підготовки й укладання та супроводу договору страхування.
- •72. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними. Обов’язки сторін договору страхування відповідно до чинного законодавства.
- •73. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
- •74 Необхідність і сутність страхування життя.
- •76. Принцип капіталізації та інвестиційна складова в страхуванні життя.
- •77. Сучасний стан страхування життя в Україні.
- •78. Сутність загального страхування, його класифікація.
- •80. Майнове страхування. Характеристика ризиків за окремими видами майнового страхування.
- •81. Страхування відповідальності. Характеристика ризиків за окремими видами страхування відповідальності.
- •82. Особисте страхування. Характеристика ризиків за окремими видами особистого страхування.
- •83. Характеристика ризиків за договорами страхування життя.
- •84. Особливості договору страхування життz
- •85. Взаємовідносини сторін договору страхування при настанні страхового випадку.
- •96. Сутність перестрахування та його значення.
- •97. Суб’єкти перестрахування та їх характеристика.
- •100. Методи перестрахування (факультативне, облігаторне) та їх порівняльна характеристика.
- •101. Договори пропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •102. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •103. Поняття платоспроможності страховика та умови її забезпечення згідно з чинним законодавством України.
- •104. Власні кошти страховика та їх характеристика.
- •105. Страхові резерви: призначення, склад і особливості формування.
- •106. Фактичний і нормативний запас платоспроможності: економічний зміст і порядок обчислення.
- •107. Показники платоспроможності страховика в країнах єс.
- •1 Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
- •1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
97. Суб’єкти перестрахування та їх характеристика.
Одним із ефективних механізмів забезпечення платоспроможності страховиків та виплат страхових сум і страхового відшкодування, як свідчить світова практика страхування, є правовий інститут перестрахування. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України “Про страхування” перестрахування – це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Виходячи зі змісту законодавчого визначення поняття перестрахування, суб’єктами перестрахувальних договірних правовідносин з обох сторін виступають страховики (страхові компанії, страхові організації), які називаються перестраховиком і перестрахувальником.
В основі перестрахування - договір, за яким одна сторона --цедент передає повністю або частково страховий ризик (групу страхових ризиків певного виду) іншій стороні - перестраховикові, який в свою чергу приймає на себе зобов'язання відшкодувати цедента відповідну частину виплаченого страхового відшкодування. З наведеного визначення випливає, що в договорі перестрахування виступають дві сторони: страхове товариство,СК, що передає ризик, який ми будемо називати перестрахувальним ризиком, і страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність,яке ми будемо називати перестраховиком. Сам процес, пов'язаний з передачею ризику, слід називати цедірованієм ризику, або перестрахування цесії. У зв'язку з цим перестрахувальника, що віддає ризик, називають цедентом, а перестрахувальника що приймає ризик, - Цесіонарій. Ризик, прийнятий даними перестраховиком від цедента, досить часто піддається подальшій передачі повністю або частково наступного страховому суспільству. Подальша передача перестрахового ризику називається ретроцессією. Страхове суспільство, котре надає ризик у перестрахування третьому учаснику, називається ретроцедентом, а страхове товариство, що приймає ретроцедірованний ризик, --ретроцессіонарієм.
100. Методи перестрахування (факультативне, облігаторне) та їх порівняльна характеристика.
Факультативний метод перестрахування характеризується повною свободою сторін договору перестрахування. Перестрахувальник має право передавати ризики або лишати їх на власній відповідальності, а перестраховик має право прийняти ризики чи відмовитися від них. При факультативному перестрахуванні кожний ризик передається окремо. Договір факультативного перестрахування — це індивідуальна угода, що найчастіше стосується одного ризику. Головна особливість цього методу перестрахування полягає у можливості індивідуальної оцінки ризику.
Характерною особливістю факультативного перестрахування є можливість регулювання страховиком (цедентом) розміру власного утримання. Власне утримання — економічно обґрунтована частина страхової суми, яку страхова компанія залишає на своїй відповідальності.
Облігаторне перестрахування передбачає обов'язкове віддавання перестрахувальником раніше узгодженої частки ризику за всіма покриттями. Перестраховик також обов'язково має приймати ці частки ризиків згідно з умовами договору. У договорі облігаторного перестрахування обов'язково визначаються ліміти відповідальності, перестрахувальна комісія, обмеження щодо покриття. Перестрахування на облігаторній основі мас універсальний характер, тобто використовується в усіх видах страхування, діє на всіх страхових ринках світу. Порівняльна характеристика даних методів перестрахування: 1.Ф - кожний ризик розглядається окремо і може перестраховуватись повністю або частково; ОБ - обов'язкова передача цедентом певної частки всіх ризиків, прийнятих на страхування цесіонарію, коли їх страхова сума перевищує обумовлений розмір власної участі цедента; 2. Ф - Цесіонарій може прийняти, відмовитись або змінити умови пропозиції цедента; ОБ - цесіонарій зобов'язаний прийняти у перестрахування частки всіх ризиків страховика; 3. Ф - Цесіонарій і цедент вільні у своєму виборі умов та розмірів передачі (прийняття) ризику в перестрахування;ОБ.-цесіонарій може внести певні обмеження своєї відповідальності за ризиками, що перестраховуються.