73. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником, чи на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у разі:

• закінчення терміну дії;

• виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

• несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором терміни;

• ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

• прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальнику страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи, визначених нормативом у розмірі страхового тарифу, виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі за умови дострокового припинення договору страхування.

Договір страхування визначається недійсним якщо його укладено після страхового випадку; коли об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набрало законної сили.

74 Необхідність і сутність страхування життя.

Страхування життя - підгалузь особистого страхування, що включає в себе сукупність видів страхування, за умовами яких страховик виплачує застрахованій особі або його правонаступника певну грошову суму при дожитті застрахованого до певного віку, події або дати, або в разі його смерті.

До страхування життя відносяться такі види: страхування на дожиття; страхування на випадок смерті; ризикове страхування життя (на випадок смерті і втрати працездатності); страхування життя із заниженою внеском; страхування дітей; страхування до певного терміну (страхування освіти, стипендія, коштів на обзаведення домашнім господарством); страхування життя з знижується страховою сумою (коли страхувальником є особа, що взяла кредит або оформила покупку в кредит); змішане страхування життя; страхування вкладів.

Більшість видів страхування життя мають довгостроковий характер,що дозволяє страховикам акумулювати значні фінансові ресурси,отримуючи при цьому додатковий прибуток від інвестування резерву страхових внесків.

Страхування життя, як форма накопичення, має велике значення і для страхувальників, внаслідок чого в більшості розвинених країн страховикам, що здійснюють операції по страхуванню життя (пенсії, ренти), законодавчо заборонено займатися іншими видами страхування.

Страхування життя характеризується тим, що страхові суми накопичуються під час дії договору страхування (капіталізуються), а потім виплачуються з % страхувальникам. Min термін дії договорів страхування життя за вимогами Мінфіну має становити 3 роки.

Обрання страхувальником страх. полісу для цілей накопичення і отримання певних % у вигляді інвестиційного доходу за цим полісом замість депозитних вкладів і вкладів у ЦП пов’язане з тим, що:

 при укладенні договору страхування накопичення коштів відбувається паралельно із наданням страхового захисту;

 страховий поліс забезпечує стабільні відсотки на суму внесених коштів і може визначати конкретні напрямки інвестування коштів.