50. Внутрішня структура страхового ринку. Суб’єкти страхового ринку.

Внутрішня структура страхового ринку:

• страхові продукти – послуги,

• система тарифів (цін на страхові послуги),

• інфраструктура субєктів ринку.

Субєкти страхового ринку:

• страхувальники (юр. особи та громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства Укр.),

• страховики (юр. особи, створені у формі АТ, повного або командитного товариства або товариства з додат. відповідальністю, які отримали ліцензію на страхову діяльність),

• перестраховики (страхова компанія, яка приймає об’єкти в перестрахування),

• страхові посередники (агенти, брокери),

• застрахована особа (це фіз особа, на користь якої уладено договір ст-ння),

• вигодонабувач (це особа, яка має майновий інтерес щодо обєкта страхування, відповідно до законодавства має право отримати стр виплату),

• андерайдер,

• сюрвейєр,

• диспаше,

• актуарій,

• аварійний комісар,

• обєднання страховиків (Ліга страхових організацій, страховий пул, авіаційне страхове бюро, морське страхове бюро, моторне (транспортне) страхове бюро, асоціація професійних страхових посередників).

51. Характеристика сучасного стану страхового ринку України.

Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі-продажу

Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 30.06.2012 становила 443, у тому числі СК "life"1 – 63 компаній, СК "non-life" – 380 компаній, (станом на 30.06.2011 – 446 компанія, у тому числі СК "life" – 65икомпаній, СК "non-life" – 381 компанія).

Тенденція зміни основних показників діяльності страхового ринку за останні чотири квартали свідчить про наявність якісних зрушень на цьому ринку.

У порівнянні І півріччям 2011 року обсяг надходжень валових страхових премій зменшився на 13,2%, обсяг чистих страхових премій збільшився на 17,9%. Зменшення валових страхових премій при одночасному збільшенні чистих страхових премій свідчить про значне зменшення обсягів вихідного перестрахування всередині країни та відповідне зростання частки прямого страхування від фіз та юр осіб.

Рівень валових витрат у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року збільшився на 27, 1%., обсяг чистих страхових виплат збільшився на 1,7%, чисті страхові виплати з автострахування зросли на 9,4%.

52. Сучасні загальносвітові тенденції розвитку страхування.

Основними проблемами розвитку всесвітнього страхового ринку є:

• інтернаціоналізація страхового бізнесу;

• поява значних міжнародних страхових консорціумів;

• зростання обсягу інвестицій у цінні папери;

• зростання рівня запитів з боку клієнтури;

• безперестанні фінансові шахрайства у сфері страхування;

• різкі зміни політико-економічної ситуації у багатьох країнах;

• незбалансованість вікової структури персоналу страховиків;

• масова поява нових інформаційних технологій;

• потреба забезпечення особистої безпеки працівників страхових компаній.

Суттєво впливають на розвиток страхування зміни у соціальній сфері, що зумовлюють зростання запитів клієнтури. Високі стандарти життя населення у розвинутих країнах формують підвищені вимоги до страхового обслуговування. Клієнти страхових компаній цих країн не схильні беззастережно приймати те, що їм пропонують страхові компанії, які змушені систематично вивчати ринок, щоб їхні послуги відповідали запитам споживачів.

Нові інформаційні технології докорінно змінили роботу страховика. Комп’ютерізація збору й обробки страхової інформації значно підвищили продуктивність праці, надійність, оперативність в ухваленні рішень й ефективність роботи страхових компаній у цілому, і знизили рівень внутрішньофірмових витрат страховиків.

Нові інформаційні технології сприяли впровадженню у страхове обслуговування кредитних карток.

Сучасний стан розвитку страхового ринку в індустріально розвинутих країнах Заходу характеризується посиленням тенденції до монополізації та концентрації капіталу у страхуванні. Можна виділити чотири організаційні форми прояву цієї тенденції:

1. Горизонтальна інтеграція – зосередження у невеликої кількості значних страхових компаній все більшого обсягу страхових премій і страхових послуг.

2. Вертикальна інтеграція – проникнення страхових компаній до інших сфер, що пов’язані зі страхуванням (банківська, біржова діяльність).

3. Створення транснаціональних страхових компаній поки ще значно не поширилося у страхуванні, проте це явище існує і має тенденцію до розвитку.

4. Диверсифікація – розширення інвестиційної сфери діяльності на галузі, що прямо не пов’язані зі страхуванням. Таким чином невеликі страхові компанії намагаються вижити в умовах загострення конкуренції і набути додаткового і більш сталого джерела прибутків, які потрібні для покриття витрат із страхування, що зростають.

Приплив грошових коштів у вигляді страхових премій і прибутків від активних операцій, зазвичай, набагато перевищує суму щорічних виплат власникам полісів. Це дозволяє страховим компаніям з року в рік збільшувати інвестиції у високоприбуткові довгострокові цінні папери з фіксованими строками погашення, головним чином в облігації промислових корпорацій, державні облігації і закладні під нерухомість.