1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.

Життєдіяльнісь юр та фіз оміб тісно взаємоповязана з настанням ризикую. Даний ризик носить випадковий характер, може носити як суб, так і об характер (зумовлений природніми і людськими силами). Важко прогнозований в часі та просторі. Ризик може носити як поз так і нег хар. Захист від настання ризику та компенсації витрат, понесених ф та юр особами надає стр фонд суспільства.

Відносини, що складаються у суспільстві з цього приводу мають обект хар-тер і у своїй сукупності формують змість ек категорії «страховий захист».

Ознаки страхового забезпечення: випадковість ризику, незвичайність заподіяної шкоди, можливість вираження шкоди в натуральній або грош. формі, наслідки події повинні бути значними і зачіпати інтереси страхувальника.

Сутність категорії страхового забезпечення полягає в нагромадженні і витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних з ними витратами.

Усвідомлення небезпеки спонукає людину вживати певні заходи для запобігання її негатівной дії. З точки зору послідовності використання таких засобів виокремлюються такі методи страхового забезпечення:

▪ попередження небезпеки (превенція),

▪ локалізація наслідків небезпеки,

▪ відшкодування збитку заподіяного небезпекою.

2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.

Організація страхового захисту потребує наявності відповідних матеріальних і грошових ресурсів. У зв`язку з цим суспільство повинно свідомо виокреслювати із ВНП певну його частку з метою забезпечення потреб строхового захисту, тобто формувати страховий фонд суспільства. Цей фонд є матеріальною основою страхового захисту, його матеріальним втіленням.

Страховий фонд суспільства – це конкретні матеріальні та грошові ресурси, зарезервовані на випадок настання незвичайних несприятливих подій.

Існують такі організаційні форми суспільних страхових фондів:

▪ централ фонди (централізовані натуральні та грошові фонди держави);

▪ децентралізовані фонди субєктів господарювання – самострахування;

▪ ст фонди спец установ – ст компаній.

За рахунок централізованих фондів фінансуються витрати, повязані із запобіганням і ліквідацією наслідків несприятливих подій,. Що мають загально-національний характер. Зі свого бюджету держава покриває витрати на відновлення пошкоджених чи знищених обєктів як виробничого, так і соціально призначення, на надання допомоги потерпілим громадянам. Нед: відс захист індив інтересів; в резльтаті настання катастр збитку відсутній деталізований аналіз витрат кожного постраждалого.

Самострахування – здійснюється безпосередньо ф та юр особами за рах власних фін або матер рес. Дец фонди можуть створюватись як в натур, так і в грош формі.Дані фонди не завжди представлені в абсол лікв формі та переважно знаходяться в обігу. Нед: за рах д фондів неможливо повністю компенсувати збитки в рез повної втрати активів (майна); вивільнення коштів з обігу призводить до втрати майб приб або його частини; втрата часу при компенс збитку та переведення їх в абсол лікв форму. Покриваються дрібні та сер збитки.

Стр фонди стр компаній фор-ться лише в грош формі. Якщо ризик оцінений і прийнятий на страхування, то такий обєкт повністю забезпечений. За рах стра-ння можуть покриватися ризики будь-якого характеру та величини. Нед: стр захист є платною послугою, плата за яку не повертпється, незалежно від того, настане ст подія чи ні.; ст зах надається на певний період і вимагає постійного поновлення та оплати; можливі шахрайські дії.