9.8. Експлуатаційні дахи. Водовідведення з плоских дахів. Вихід на дах

Експлуатаційні дахи (рис. 9.24, а) — це плоскі покриття (похил 1—5°), призначені для розміщення спортивних майданчиків, кафе, са­дів та інших видів відпочинку.

Експлуатаційні дахи можуть бути горищні або безгорищні. Горище таких дахів викорис­товують для розміщення інженерних комуні­кацій і нагляду за станом покриття.

Підіймання на експлуатаційні дахи ви­конується по двомаршових сходах з огороджен­ням. На таких дахах підлоги виконують із бе­тонних плит розміром 400x400 мм, при товщині 40 мм, укладених по шару гравію 60—70 мм завтовшки і крупністю зерен до 8 мм. Гідроізоляцію виконують із 4-5 шарів гідрозолу по залізобетонній стяжці (рис. 9.24, б).

Найбільш відповідальним місцем на плос­кому даху є примикання гідроізоляційного килима до вертикальних площин. Щоб вода не попала за край килима, його піднімають на 400-500 мм над рівнем поверхні даху (рис. 9.24. б).

При примиканні до стін килим посилюють двома додатковими шарами рулонного матері­алу. Поріг виходу на дах виконують із засто­суванням накладного залізобетонного східця, який перекриває примикання килиму.

При влаштуванні деформаційного шва над ним укладають двошаровий гідроізоляційний килим. У шов укладають компенсатор із оцинкованої листової сталі (рис. 9.24, в).

На експлуатаційних дахах влаштовують стальні огорожі не менш, як 600 мм заввишки, прикріпляючи їх до парапетного блоку, що не виступає над покрівлею, і 300 мм заввишки з кріпленням стояків огорожі до парапетного блоку, який виступає над покрівлею (рис. 9.24, а).

Водовідведення з плоских дахів може бути неорганізоване (рис. 9.21, б) — з вільним скиданням води із звису карниза — найбільш дешеве, проте воно викликає утворення на­мерзлої криги та бурульок на карнизах стін; зовнішнє організоване (рис. 9.21, є) — з похилом даху в сторону зовнішніх стін і систе­ми жолобів, водоприймальних воронок і ринв; внутрішнє організоване (рис. 9.25) — з на­хилом даху до понижених місць, де розташо­вані водоприймальні воронки із стояками, що виходять у зливну каналізацію. При цьому водоскиданні виключається можливість появи намерзлої криги на воронках і крижаних пробок у ринвах, завдяки наявності висхідних потоків теплого повітря в трубах внутрішнього водовідведення. Внутрішні водостоки приєдну­ють до мережі зливової каналізації або влаш­товують випускання води назовні (рис. 9.26). Водостічні воронки розташовують так, щоб максимальна довжина шляху води, яка стікає у воронку, не перевищувала 24 м і площа водо-скидання на одну воронку (при діаметрі водо­відвідного патрубка 100 мм) не перевищувала 80м². На покрівлі будівлі має бути не менше двох воронок. Водостоки треба розташовувати так, щоб відвідна труба проходила поряд із сті­ною допоміжних приміщень (санвузлів, кухні).

Вихід на дах (рис. 9.27) здійснюється через надбудову (шахту) над сходовою кліткою. В бу­дівлях з ліфтами передбачають із приміщень, суміжних з машинним відділенням ліфтів.

Передбачається один вихід на дах на 1000м² покриття.

9.9. Техніко-економічні показники дахів

Дахи громадських будівель оцінюють за по­казниками: вартості, затратами праці і витра­тами основних матеріалів (табл. 9.1).

Таблиця 9.1. Техніко-економічні показники дахів на їм² забудівлі

Варі­ант	Конструкція даху	Вартість	Затрати праці	Витрати матеріалу
				Цемент, кг	Сталь, кг	Деревина, 3 м	АЦЛ, 2 М
1	Похила, з дощатими приставними кроквами і покрівлею з азбестоцементних хвилястих листів	100	1,6	-	0,06	0,02	17
2	Суміщена (безгорищна) з рулонною покрівлею	93	0,57	17	1,5	-	-
3	Роздільна з холодним горищем і рулонною покрівлею	110	0,87	18,7	2,3	-	-
4	Роздільна з холодним горищем і безрулонною покрівлею	100	0,76	20,5	3,1	-	-
5	Роздільна з теплим горищем і рулонною покрівлею	105	0,7	20,2	1,85	-	-

Розділ 10. СХОДИ