5.9. Деформаційні шви

Важливими елементами кам'яних стін являються деформаційні шви.

Деформаційні шви (рис.5.23) представляють собою наскрізні вертикальні щілини, які роблять в тих місцях, де можуть з'явитись тріщини від зміни температури або від нерівномірного осідан­ня будівлі. Деформаційні шви призначені по­передити появлення тріщин. Вони можуть бути осадовими й температурними.

Температурні шви роблять у стінах будівель великої довжини. Вони розрізають стіну від верху до фундаменту. Відстань між швами залежить від розрахункової зимової температури, матеріалу стін, температурного режиму при­міщень і може бути від 50 до 200 мм. При цьому, чим нижча зимова температура і міцніша кладка, тим шви розташовані частіше і навпаки.

Осадові шви роблять в тих місцях, де може бути нерівномірне осідання різних частин будівель, наприклад: на кордоні ділянок з різним навантаженням на основу (з різницею у висоті більше 10 м); на кордоні ділянок, розташованих на основах з різними фізико-механічними властивостями; на кордоні ділянок з різною чер­гою будівництва, а також в місцях прилягання нових стін до існуючих.

Конструкція осадового шва повинна забезпечити вільне вертикальне переміщення однієї частини будівлі відносно другої. Тому осадові шви, на відміну від температурних, роз­різають будівлю повністю на відсіки, що можуть самостійно працювати під навантаженням. Осадові шви починаються від підошви фунда­менту, розрізають стіни, перекриття і дах.

Осадові шви є одночасно і температурними, але температурні шви осадовими бути не можуть.

5.10. Балкони, лоджії, еркери

Балкони, лоджії і еркери (рис. 5.24), як основні частини і елементи громадських будівель, забезпечують комфортні умови експлуатації їх і суттєво впливають на формування художнього вигляду будівель. Вони являються невід'ємним планувальним елементом квартири та всієї будів­лі і в значній мірі збагачують пластику фасадів, роблять їх виразнішими і рельєфними. Крім того, балкони, лоджії і еркери створюють тіньовий захист приміщень, зв'язують будівлю з навколишнім середовищем, підвищують рівень благоустрою житлових будинків, готелів, санаторіїв та інш.

Вартість влаштування їх, в залежності від типу будівлі, її поверховості складає 6-8 % від вартості будівлі, а затрати праці на влаштування балконів, лоджій, еркерів складає 2% від загальних затрат на будівництво.

Конструкції балконів, лоджій, еркерів безпосередньо зв'язані з конструкцією стін.

Балкон (рис. 5.24, а, г, ж) — це відкрита, огороджена перилами, площадка, яка виступає за площину зовнішньої стіни і розташована на рівні міжповерхового перекриття. Балкон скла­дається із несучої конструкції, підлоги і огород­ження. Несуча конструкція в сучасному будівництві виконується із залізобетонних плит, защемлених з одного боку в стіні і прикріплених зварюванням до стальних анкерів, укріплених в стінах, а також панелі перекриття.

Залізобетонні плити виготовляють двох типів: з опорним ребром, повернутим вверх (для стін із цегли); і опорним ребром, повернутим вниз (для стін із великих блоків).

Для будівель із цегли і великих блоків балконні плити виготовляють завдовжки 2390, 2690, 3290, 3590, 3890 мм (з градацією 300 мм), завтовшки 30-50 мм, з виносом 900-1500 мм. Верхня площина плит має похил назовні 1-2% .

Для попередження протікання атмосферної води з балкону в приміщення підлогу балкона роблять нижче внутрішніх приміщень на 50-70 мм і нижче порогу на 100-150 мм. Підлога балкона може бути цементна або із керамічної плитки. Щоб вода не попадала на нижній балкон і стіну, по периметру балконної плити на відстані 2-5 см відкраю влаштовують слізник (крапель-ник). Огородження найчастіше роблять із стальної решітки. Стійки огородження закріпля­ють зварюванням із закладними деталями плит.

В індивідуальному будівництві зустріча­ються балкони на кронштейнах або стояках.

Лоджії (рис. 5.24. в, є) являють собою вбудовану в габарити будівлі терасу, відкриту з фасадного боку і захищену з трьох інших сторін стінами. Лоджія захищає приміщення від пере­гріву сонячними променями і використовується як балкон, закритий від дощу і вітру.

Несучою конструкцією лоджії служить за­лізобетонна плита, огороджена перилами з фасад­ної сторони. Плити лоджії укладають на несучі бокові стіни. Плити виготовляють завдовжки 2980-6280 мм при ширині 1190 мм і висоті 220 мм. Крім того, для влаштування лоджій ви­користовують круглопорожнинні плити — на­стили міжповерхових перекриттів. Підлогу в лоджіях виконують з похилом 1-2 % назовні з обов'язковим укладанням гідроізоляційного шару.

Еркер (рис. 5.24, б, д, і) — це об'єм, який виступає за площину зовнішніх стін і освітлюється вікнами. Еркери збільшують площу приміщення, освітленість, інсоляцію і значно збагачують композицію будівлі. У плані еркерам надають прямокутну, трикутну та інші форми.

Огороджуючі конструкції залежать від його форми і місця розташування на фасаді будівлі. Еркер має одне або декілька вікон, або суцільне заскління.

Якщо еркер починається з першого поверху, то його стіну опирають на фундамент.

Найчастіше еркери влаштовують з другого поверху. В цьому випадку несучими (по­верховими) конструкціями, що підтримують еркер, являються або випущені із стін консолі, обрамлені по периметру еркера обв'язувальними балками, або залізобетонні консольні плити. Підлоги в еркерах влаштовують на одному рівні з основним приміщенням.