- •1.Походження та сутність держави.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Правова держава та її ознаки.
- •4.Форма державного правління.
- •5. Форма державного устрою.
- •6. Державний режим: поняття та види.
- •7. Функції держави.
- •8. Механізм та апарат держави.
- •9. Поняття та ознаки права.
- •10. Правова норма та її структура
- •11.Поняття та структура правовідносин
- •12. Система права
- •13. Джерела права.
- •14.Систематизація нормативно-правових актів.
- •Мета систематизації
- •15.Поняття, ознаки та види правопорушення.
- •16.Юридична відповідальність: підстави та види.
- •17.Поняття та джерела конституційного права.
- •18. Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина України
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.
- •27. Судова влада в Україні.
- •20.Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття.
- •21. Підстави припинення громадянства у країни.
- •22. Система органів влади в Україні.
- •23.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •24.Конституційно-правовий статус Президента України.
- •25. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •26. Система органів виконавчої влади в Україні.
- •28. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •29.Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •30.Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •31.Адміністративні стягнення та їх види.
- •32.Предмет та метод фінансового права.
- •Метод фінансово-правового регулювання – органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин та на характер взаємозв’язків між ними.
- •34.Організація та органи фінансового контролю.
- •35.Податки і збори (обов’язкові платежі) та їх види.
- •36.Предмет та метод цивільного права України.
- •37.Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •38. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •39. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •41.Підстави набуття та припинення права власності.
- •44.Поняття зобов’язання та підстави його виконання.
- •49.Визнання шлюбу недійсними та припинення шлюбу
- •50.Майнові та особисті немайнові права подружжя.
- •51.Предмет та джерела трудового права.
- •52.Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •60)Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •53.Зміст трудового договору
- •54.Строки випробування при прийняті на роботу
- •55.Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •56.Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •57)Колективний договір: поняття та порядок укладання.
- •58)Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність.
- •59)Матеріальна відповідальність працівників та їх види.
- •61.Поняття та ознаки злочинів.
- •62.Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •48.Юридичне поняття шлюбу
- •63.Кримінальне покарання та його види.
- •64.Поняття злочинів проти власності.
- •65.Посадові злочини: поняття та види.
- •44. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
- •45. Засоби забезпечення виконання зобов'язань.
- •46. Спадкування за законом та за заповітом.
- •Походження та сутність держави.
1.Походження та сутність держави.
Вивченню держави передувало первісне однорідне суспільство (протилежне розшарованому на класи і групи), для якого були характерні: колективна власність, рівність, відсутність експлуатації; зрівняльна форма розподілу матеріальних благ; колективна діяльність з метою виживання в умовах первісної природи.
Людство відповіло на цю кризу переходом до принципово нового типу господарювання: від економіки привласнюючої (полювання, рибна ловля, збирання) воно перейшло до економіки виробляючої (землеробство, скотарство, ремесло). Процес переходу до виробляючої економіки називають неолітичною революцією. Відбулася вона у VII—III тисячоліттях до н. е.
Чинники, які сприяли виникненню держави
Економічні: ускладнення громадського виробництва; перехід від споживчого до виробляючо-привласнюючого господарства
Політичні: неможливість існування родоплемінної організації суспільства в нових історичних умовах; розшарування однорідного первісного суспільства на класи і групи з різними інтересами; потреба у новій організації публічної влади з удосконаленим апаратом і можливостями здійснювати примус на користь експлуататорських верств
Соціальні: укладення відносин між людьми через ліквідацію общинного колективізму; поява соціальних суперечностей; необхідність соціальної інтеграції
Психологічні: пов’язані з особливостями психіки і свідомості людей; усвідомлення таких понять, як права й обов’язки; поява почуття провини
Культурні результат рівня духовного розвитку суспільства в силу необхідності керування суспільством більш цивілізованими методами; поява релігії і писемності
Найважливіший чинник – економічний
Етапи соціально-економічного розвитку суспільства, які передували появі держави
I. Три великих суспільних поділи праці:
1) відділення землеробства від скотарства, відділення ремесла від землеробства і скотарства, відділення торгівлі від ремесла, землеробства і скотарства;
2) покращання знарядь праці та підвищення продуктивності праці;
3) поява додаткового продукту
II. Поява майнової нерівності і приватної власності
III. Поява соціальної нерівності та експлуатації; розкол суспільства на класи експлуатованих та експлуататорів
IV. Поява держави — апарату політичної влади економічно панівного класу
V. Поява писаного права, яке забезпечує інтереси панівних верств населення і суспільства в цілому
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ
1. Розшарування первісно-однорідного суспільства на класи та групи.
2. Ускладнення суспільного виробництва, нездатність родоплемінної влади первісного суспільства до керування у нових, складніших умовах.
3. Прагнення економічно панівної групи населення (класу) до політичної влади.
4. Об'єктивна необхідність інтеграції суспільства, його організації і керування ним.
Держава – це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, яка здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.