89.Суть процесу горіння. Види горіння.

Горіння – це фізико-хімічний процес взаємодії горючої речовини з киснем повітря, внаслідок чого виділяється тепло і випромінюється світло. Основою процесу горіння є комплекс екзотермічних окислювально-відновлювальних реакцій горючої речовини з окислювачем. Процес горіння потребує поєднання трьох компонентів: - речовини, що здатна горіти;  - джерела запалювання, з відповідним запасом енергії;  - окислювача – найбільш бурхливе горіння відбувається у чистому кисні.  Горючі речовини можуть перебувати у трьох агрегатних станах: - рідкому;  - твердому;  - газоподібному.  Класифікація видів горіння.

Залежно від швидкості хімічної реакції та утворення горючої суміші горіння може відбуватися у вигляді: - тління – швидкість до кількох см/с;  - власного горінні – швидкість до кількох м/с;  - вибуху – швидкість кілька сотень м/с;  - детонації – швидкість до декількох тисяч м/с.  Залежно від швидкості розповсюдження полум’я горіння буває: - дефлаграційне, що відбувається з дозвуковими швидкостями (від кількох см до декількох метрів за секунду); - детонаційне, що має надзвукові швидкості.  Горіння буває стійким тоді, коли воно не супроводжується підвищенням тиску. Підвищення тиску призводить до вибухового горіння. 

Дозвукове горіння поділяється на ламінарне та турбулентне: Ламінарне горіння характеризується пошаровим поширенням полум’я по свіжій горючій системі, турбулентне змішуванням шарів потоку. Горіння буває: - гомогенним – це така горюча система, в якій горюча речовина рівномірно перемішана з повітрям (гази, пари, пил). - гетерогенне або дифузійне – це процес горіння, який лімітується дифузією кисню у зону полум’я, коли речовини перебувають у різних агрегатних станах (рідкі і тверді горючі речовини). Дифузія як процес протікає повільно.  Процес горіння може бути повним і неповним: При надмірній кількості кисню у повітрі горіння буде повним, при цьому утворюються продукти, які не можуть більше горіти – вуглекислий або сірчаний газ, пари води, азоту. Неповне згорання відбувається при недостатній кількості кисню і супроводжується утворенням продуктів, які є вибухонебезпечними й токсичними –які при зміні умов горіння можуть самі спалахувати або чинити отруйну дію на організм людини.

90.Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю.

Категорія за вибухопожежноюнебезпекою приміщень — це класифікаційна характеристика небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежнонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться, або обертаються там, з урахуванням особливостей технологічних виробничих процесів.

За вибухопожежонебезпечністю примiщення та виробництва поділяються на 5 категоpій:

А, Б, В, Г та Д.

Категорії А і Б - вибухопожежонебезпечнi.

Категорія А - виробництва, пов'язанi з використанням паливних газiв та легкозаймистих рідин з температурою спалаху Тсп £ 28 °С .

До категорії Б належать виробництва, пов'язанi з використанням горючого пилу або волокна, легкозаймистих рідин з температурою спалаху Тсп > 28 °C.

До категорії В (пожежонебезпечні) відносяться виробництва, де застосовуються горючі та важкогорючі рідини, пили та твеpді горючі матеріали та речовини, які при взаємодії з водою, повітрям або одна з одною здатні тiльки горіти з температурою Тсп > 61 °С (обробка деревини, пластмас, фарбувальні цехи, склади фарб, картону та мастильних матеріалів і т. п.).

До категорії Г - виробництва, пов'язанi з обробкою негорючих речовин та матеріалів у гарячому, загартованому або розплавленому станi (ливарні, кувальні відділення, газо- та електрозварювальні відділення, котельні і т. п.). До категорії Д входять виробництва, пов'язанi з обробкою негорючих речовин у холодному станi (ремонтно-механічні цехи та майстерні з холодною обробкою металів і т. п.).

Враховуючи категоpію примiщень за вибухонебезпекою ДНАОП 0.00-1.32.01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», в свою чергу подiляє примiщення на двi зони: пожежонебезпечну та вибухонебезпечну.

Пожежонебезпечна зона (firedangerous area) - простір всередині або поза примiщенням, у межах якого постiйно або періодично знаходяться горючі речовини як пpи нормальному технологiчному процесі, так i пpи його порушенні. Пожежонебезпечна зона подiляється у свою чергу на 4 класи: П-I, П-II, П-IIа, П-III, які характеризуються мiсцем положення (I - II всередині примiщення, III за межами примiщенням), температурою спалаху, хаpактеpом гоpючих речовин (горючі рiдини I, гоpючий пил або волокно II, горючі речовини IIа). Вибухонебезпечна зона (explosive area) - примiщення або зовнiшня електроустановка, де є або можуть утворюватися вибухонебезпечні сумiшi.Вибухонебезпечна зона поділяється на 6 класiв:

В-I, В-Iа, В-Iб, В-Iг, В-II та В-IIа.