- •1.Структура, зміст і мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2.Історія розвитку науки про охорону праці
- •3.Стан охорони праці на сучасному етапі в Україні.
- •8.Охорона праці жінок.
- •5.Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6.Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •7.Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •9.Гарантії прав на охорону праці при укладанні трудового договору.
- •10.Стимулювання охорони праці.
- •11.Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •14.Фінансування охорони праці.
- •15.Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16.Права посадових осіб Держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
- •18.Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •17.Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •19.Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20.Види розслідування.
- •21.Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22.Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23.Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •24.Форми актів розслідування нещасних випадків.
- •25.Поняття про управління охороною праці.
- •26.Система державного управлінні охороною праці в Україні.
- •27.Основні функції і завдання управліня охороною праці в організації
- •29.Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці
- •30.Служба охорони праці на підприємстві
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов і охорони праці
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •37.Вплив параметрів мікроклімату на людину
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень
- •40.Вентиляція, види вентиляції
- •41. Кондиціювання повітря
- •42.Природне освітлення, його значення для працюючих
- •43.Освітлення виробничих приміщень, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення
- •44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення
- •47 Одиниці виміру іонізуючих випромінювань.
- •45 Розрахунок освітлення.
- •46.Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину.
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49.Поняття про гранично припустиму дозу (гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50.Проникаюча здатність іонізуючих випромінювань.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •53. Методи захисту від емв.
- •56.Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму.
- •59.Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •61.Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62.Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •65.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання.
- •66.Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •69.Безпека при експлуатації балонів.
- •70.Актуальність проблем електробезпеки.
- •71. Основні визначення електробезпеки.
- •72.Дія електричного струму на організм людини.
- •73. Термічна дія струму.
- •74.Електролітична дія струму.
- •75.Біологічна дія струму.
- •76.Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
- •77.Поняття “пороговий відчутний струм”.
- •78.Поняття “пороговий невідпускаючий струм”.
- •64.Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •67.Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів.
- •80.Напруга кроку.
- •83.Забезпечення безпеки електрообладнання.
- •84.Електрозахисні засоби.
- •85.Надання першої долікарської допомоги ураженому електричним струмом.
- •87.Статистика та динаміка пожеж в Україні.
- •88.Основні причини пожеж.
- •89.Суть процесу горіння. Види горіння.
- •90.Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •91.Класифікація пожежонебезпечних зон в приміщеннях та поза ними.
- •92.Організаційні та технічні заходи забезпечення пожежної безпеки.
- •93.Пожежна безпека електроустаткування.
- •94. Пожежна сигналізація.
- •95.96 Принцип дії та класифікація вогнегасних засобів.
83.Забезпечення безпеки електрообладнання.
Вимоги щодо виконання електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон регламентуються ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних електроустановок". У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу можуть застосовуватись електроустановки, що мають ступінь захисту відповідно до вимог ДНАОП.
Ступінь захисту оболонок електрообладнання характеризується можливістю проникнення в оболонку твердих тіл і рідини. У вибухонебезпечних зонах повинно застосовуватись електрообладнання у вибухозахищеному виконанні і, як виняток, електрообладнання відповідного ступеня захисту оболонки. За призначенням електрообладнання у вибухозахищеному виконанні поділяється на дві групи: рудниче і загальнопромислового призначення (не в рудниках). Електрообладнання у вибухозахищеному виконанні загальнопромислового призначення класифікується за рівнем вибухозахисту, видом вибухозахисту та категорією за БЕМЩ (безпечною експериментальною максимальною щілиною) і температурною групою суміші, в якій це обладнання виконує функції вибухозахисту. За рівнем вибухозахисту виділяють: електрообладнання підвищеної надійності проти вибуху (2), вибухобезпечне електрообладнання (1), особливо вибухобезпечне електрообладнання (0). У вибухозахищеному електрообладнанні застосовуються такі види вибухозахисту: вибухонепроникна оболонка; заповнення або продування оболонки захисним газом з надлишковим тиском; іскробезпечне електричне коло; кварцове заповнення оболонки; масляне заповнення оболонки тощо.
84.Електрозахисні засоби.
Електрозахисні засоби — це переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. За призначенням єлектрозахисних засобів умовно поділяють на ізолювальні, огороджувальні та допоміжні. Ізолювальні електрозахисні засоби призначені для ізоляції людини від частин електрообладнання, котрі знаходяться під напругою, а також від землі. До них відносяться: ізолювальні та вимірювальні штанги, штанги для накладання тимчасових переносних заземлень; ізолювальні та електровимірювальні кліщі; покажчики напруги; діелектричні рукавиці, боти та калоші; гумові килимки, доріжки, підставки; ізолювальні ковпаки та накладки; ізолювальні драбини. Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні та допоміжні. Основними називають такі ізолювальні електрозахисні засоби, ізоляція котрих надійно витримує робочу напругу електроустановки. Додатковими називають такі ізолювальні електрозахисні засоби, котрі самі не можуть забезпечити безпеку персоналу при даній напрузі електроустановки і є додатковим захисним заходом до основних ізолювальних єлектрозахисних засобів. Огороджувальні електрозахисні засоби призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин обладнання. До них відносяться переносні огородження (ширми, бар'єри, щити, клітки), а також тимчасові переносні заземлення. Умовно до них відносять і переносні попереджувальні плакати. Допоміжні захисні засоби призначені для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страхувальні канати), для безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті), (захисні окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг).