- •1.Структура, зміст і мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2.Історія розвитку науки про охорону праці
- •3.Стан охорони праці на сучасному етапі в Україні.
- •8.Охорона праці жінок.
- •5.Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6.Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •7.Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •9.Гарантії прав на охорону праці при укладанні трудового договору.
- •10.Стимулювання охорони праці.
- •11.Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •14.Фінансування охорони праці.
- •15.Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16.Права посадових осіб Держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
- •18.Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •17.Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •19.Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20.Види розслідування.
- •21.Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22.Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23.Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •24.Форми актів розслідування нещасних випадків.
- •25.Поняття про управління охороною праці.
- •26.Система державного управлінні охороною праці в Україні.
- •27.Основні функції і завдання управліня охороною праці в організації
- •29.Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці
- •30.Служба охорони праці на підприємстві
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов і охорони праці
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •37.Вплив параметрів мікроклімату на людину
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень
- •40.Вентиляція, види вентиляції
- •41. Кондиціювання повітря
- •42.Природне освітлення, його значення для працюючих
- •43.Освітлення виробничих приміщень, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення
- •44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення
- •47 Одиниці виміру іонізуючих випромінювань.
- •45 Розрахунок освітлення.
- •46.Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину.
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49.Поняття про гранично припустиму дозу (гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50.Проникаюча здатність іонізуючих випромінювань.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •53. Методи захисту від емв.
- •56.Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму.
- •59.Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •61.Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62.Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •65.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання.
- •66.Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •69.Безпека при експлуатації балонів.
- •70.Актуальність проблем електробезпеки.
- •71. Основні визначення електробезпеки.
- •72.Дія електричного струму на організм людини.
- •73. Термічна дія струму.
- •74.Електролітична дія струму.
- •75.Біологічна дія струму.
- •76.Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
- •77.Поняття “пороговий відчутний струм”.
- •78.Поняття “пороговий невідпускаючий струм”.
- •64.Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •67.Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів.
- •80.Напруга кроку.
- •83.Забезпечення безпеки електрообладнання.
- •84.Електрозахисні засоби.
- •85.Надання першої долікарської допомоги ураженому електричним струмом.
- •87.Статистика та динаміка пожеж в Україні.
- •88.Основні причини пожеж.
- •89.Суть процесу горіння. Види горіння.
- •90.Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •91.Класифікація пожежонебезпечних зон в приміщеннях та поза ними.
- •92.Організаційні та технічні заходи забезпечення пожежної безпеки.
- •93.Пожежна безпека електроустаткування.
- •94. Пожежна сигналізація.
- •95.96 Принцип дії та класифікація вогнегасних засобів.
23.Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.
Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.
До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії входить також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством.
У разі настання нещасного випадку на судні морського або річкового чи рибопромислового флоту під час плавання або перебування в іноземному порту комісія утворюється капітаном такого судна, про що повідомляється власник судна, який відповідно до вимог пункту 10 цього Порядку повідомляє Фонд про нещасний випадок за місцем реєстрації (приписки) судна.
У разі настання нещасного випадку в закордонній дипломатичній установі України комісія утворюється керівником такої установи або особою, яка його заміщає, про що повідомляється МЗС, яке відповідно до вимог пункту 10 цього Порядку повідомляє про нещасний випадок Фонд. Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Голова комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.
Члени комісії мають право одержувати усні чи письмові пояснення щодо нещасного випадку та проводити опитування роботодавця, посадових осіб, інших працівників підприємства, у тому числі потерпілого, та опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, робити необхідні запити, пов'язані з проведенням розслідування.
24.Форми актів розслідування нещасних випадків.
Спеціальне розслідування проводиться протягом не більше 10 робочих днів. За результатами розслідування складаються такі документи:
• акт спеціального розслідування за формою Н-5;
• карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5 (у випадку їх розслідування);
• акт за формою Н-1 або НПВ на кожного потерпілого окремо;
• також оформлюються інші матеріали, передбачені Порядком.
Кількість примірників актів визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким документи надсилаються. Спеціальна комісія зобов'язана:
• обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до цього;
• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
• визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
• зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.