26 Фактори, що впливають на формування прибутку

З економічної точки зору, прибуток (збиток) - приріст (зменшення) капіталу власників, що мав місце у звітному періоді. Економічний прибуток можна обчислити як на основі динаміки ринкових оцінок капіталу, або за даними балансів на початок і кінець звітного періоду.

Фактори, що впливають на формування прибутку :Внутрішні Зовнішні Виробничі Невиробничі Екстенсивні Інтенсивні

Виробничі фактори характеризують наявність і викорис-тання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і своєю чергою поділяються на екстенсивні та інтенсивні.

Екстенсивні фактори впливають на процес одержання при-бутку через кількісні зміни: обсяг засобів і предметів праці, фі-нансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності персо-налу, фонду робочого часу тощо.

Інтенсивні фактори впливають на процес отримання при-бутку через якісні зміни: підвищення продуктивності облад-нання і його якості, застосування прогресивних видів мате-ріалів і удосконалення технології їх обробки, прискорення обертання оборотних засобів, підвищення кваліфікації і про-дуктивності праці персоналу, зниження матеріалоємності про-дукції, удосконалення організації праці і більш ефективного використання фінансових ресурсів тощо.

До зовнішніх факторів належать: постачальниць-ко-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови пра-ці, побуту, транспортні умови, рівень розвитку міжнародних зв’язків, ціни на ресурси, податкова політика держави тощо..

Розподіл прибутку підприємства – це процес формування напрямків наступного використання прибутку у відповідності з цілями та завданнями розвитку підприємства. Прибуток - складна економічна категорія, тому існують різні підходи щодо визначення сутності даного поняття.

Використання прибутку як джерела покриття потреби підприємства у капіталі (самофінансування суб'єкта господарювання) здійснюється за наступними основними напрямками, відповідно до яких і формуються основні елементи системи розподілу прибутку

1) забезпечення погашення податкових зобов'язань суб'єкта господарювання з податку на прибуток підприємств,

2) обслуговування залученого у попередніх періодах власного капіталу суб'єкта господарювання,

3) формування фондів - коштів та резервів для використання у наступних періодах.

Схема розподілу:

Прибуток суб’єкта господарювання:

1.Чистий прибуток:

Тезаврований прибуток: формування резервного капіталу, Формування нерозподіленого прибутку, Покриття збитків минулих періодів, Збільшення статутного капіталу

Грошові дивіденди

2.Податок на прибуток

Загалом, фінансову проблематику функціонально-організаційного наповнення системи самофінансування суб'єкта господарювання за рахунок прибутку можна розподілити за наступними напрямками:

1) податкове планування;

2) формування резервного капіталу;

3) виплата грошових дивідендів;

4) тезаврація прибутку;

5) фін ліверидж.

Слід відмітити, що порядок створення та використання резервного капіталу віднесений до безпосередньої компетенції суб'єкта господарювання, хоча певні обмеження визначаються положеннями законодавчих актів. Не зважаючи на той факт, що рішення щодо виплати дивідендів відноситься до компетенції загальних зборів акціонерів, порядку обґрунтування управлінських рішень щодо формування маси дивідендів та виплата власникам суб'єкта господарювання грошових дивідендів має відповідати окремий блок у системі цільового планування та прогнозування прибутку. Слід відмітити, що дивіденди по корпоративним правам підприємства є, з одного боку (для суб'єкта господарювання), ціною за право використання капіталу, який він залучив через цінні папери, а з іншого (для власника), - доходом на інвестиції.

Окремим важливим напрямком у структурі цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання у частині його розподілу та використання являється фін механізм тезаврації прибутку, під яким слід розуміти сукупність фінансово – правових операцій щодо спрямування частини чистого прибутку суб'єкта господарювання на формування власного капіталу підприємства з метою забезпечення покриття потреби суб'єкта господарювання у капіталі для фінансування інвестиційної та операційної діяльності.