27.Фінансовий ліверідж. Ефект фінансового важеля

Одна из осн. задач ФМ – максимизация уровня рентаб-ти собственного капитала при заданном уровне финансового риска. Одним из механизмов реализации этой задачи является финансовый леверидж.

Финансовый леверидж – это объективный фактор возникающий с появлением заемных средств и позволяющий предприятию получить дополн. прибыль на собственный капитал.

Эффект фин. левериджа – это показатель который отражает уровень дополнительно генерируемой прибыли собственным капиталом при различной доле использования заемных средств.

Эффект фин. рычага – это приращение к рентабельности собственных средств, которая получена за счет использования кредита, несмотря на его платность.

ЭФЛ=(1-Ст. н/пр.) * (ЭР – СРСП)*(ЗК/СК).

(1-Ставка налога на прибыль) - налоговый корректор, практически не зависит от деятельности предприятия, так как ставка налога устанавливается законодательно.

(Экон. Рентаб-ть – средняя расчетная ставка процента) – дифференциал, главное условие которое формирует положительный ЭФЛ.

Заемный капитал/Собственный капитал – коэф. фин. левериджа (плечо фин. рычага), это инструмент, который мультиплицирует положительный/отрицательный эффект, получаемый за счет соотв. значения дифференциала (прямо пропорционален фин. риску).

Экон. рентаб-ть = нетто-результат эксплуатации инвестиции (валовая операц. прибыль до уплаты налогов) / Валюта баланса (итог баланса).

Т. обр., знание мех-ма воздействия фин. левериджа на уровень прибыльности СК и уровень фин. риска позволяет целенаправленно управлять как стоимостью, так и структурой капитала предприятия.

Возрастание ЭФЛ имеет границы. В процессе повышения части ЗК снижается уровень фин. прочности п/п, что приводит к увеличению риска или банкротства. Это вынуждает кредиторов увеличивать кредитные ставки с учетом включения в них возрастающую прибыль за дополнительный фин. риск. Это увеличивает СРСП, что ведет к уменьшению дифференциала.

28.Фінансовий ризик підприємства

Сутність фінансового ризику; класифікація фінансових ризиків; фактори, які впливають на рівень фінансових ризиків

Ризик- імовірність виникнення непередбачуваних втрат (зменшення або повна втрата прибутку, недоотримання запланованих доходів, виникнення непередбачуваних витрат, втрата частини доходів або всього власного капіталу) в ситуації невизначеності умов фінансово-господарської діяльності.

Фінансовий ризик виникає у випадку, коли підприємства вступають у відносини з різними фінансовими інститутами (банками, інвестиційними, страховими, факторинговими, лізинговими компаніями, біржами та ін.). Причинами такого ризику є інфляційні фактори, збільшення середнього рівня банківського та депозитного процентів, зменшення вартості цінних паперів тощо.

Класифікація:

1. По видах.

• Ризик зниження фін стійкості (або ризик порушення рівноваги фінансового розвитку) підприємства.

• Ризик неплатоспроможності (або ризик незбалансованої ліквідності) підприємства.

• Інвестиційний ризик.

• Інфляційний ризик.

• Процентний ризик.

• Валютний ризик.

• Депозитний ризик.

• Кредитний ризик.

• Податковий ризик.

• Структурний ризик.

• Криміногенний ризик.

• Інші види ризиків.

2. По характеризуемому об\'єкті виділяють наступні групи фінансових ризиків:

• ризик окремої фін операції.

• ризик різних видів фін діяльності

• ризик фін діяльності підприємства в цілому.

3. По сукупності досліджуваних інструментів фін ризики підрозділяються на наступні групи:

• індивідуальний фінансовий ризик.

• портфельний фінансовий ризик.

4. По комплексності дослідження виділяють наступні групи ризиків:

• простий фінансовий ризик

• складний фінансовий ризик.

5. По джерелах виникнення виділяють наступні групи фінансових ризиків:

• зовнішній, систематичний або ринковий ризик

• внутрішній, несистематичний або специфічний ризик

6. По фінансових наслідках усі ризики підрозділяються на такі групи:

• ризик, що спричиняє тільки економічні втрати

• ризик, що спричиняє упущену вигоду.

• ризик, що спричиняє як економічні втрати, так і додаткові доходи.

7. По характері прояву в часі виділяють дві групи фінансових ризиків:

• постійний фінансовий ризик.

• тимчасовий фінансовий ризик.

8. За рівнем фінансових утрат ризики підрозділяються на наступні групи:

• припустимий фінансовий ризик.

• критичний фінансовий ризик.

• катастрофічний фінансовий ризик

9. По можливості передбачення фін ризики підрозділяються на наступних двох груп:

• прогнозований фінансовий ризик.

• непрогнозований фінансовий ризик.

10. По можливості страхування фін ризики підрозділяються також на двох груп:

• страхуемый фінансовий ризик.

• нестрахуемый фінансовий ризик фактори, що впливають на рівень фінансових ризиків поділяють на об’єктивні (фактори зовнішнього характеру ) і суб’єктивні (фактори внутрішнього характеру ).

До об’єктивних факторів належать:

• рівень економічного розвитку країни;

• характер державного регулювання фін діяльності підприємства;

• темпи інфляції в країні;

• кон’юнктура попиту і пропозиції на фінансовому ринкі;

• рівень конкуренції в окрнмих сегментах фінансового ринку;

• рівень криміногенного положення в країні (регіону );

• фактори форс-мажорної групи.

До суб’єктивних факторів належаті:

• основні параметри фін стратегії підприємства;

• фінансовий менталітет власників і менеджерів в політиці допустимих ризиків;

• розмір власного капіталу підприємства;

• структура використовуваного капіталу;

• склад використовуваних активів;

• характер (види ) використовуваних фінансових інструментів при здійсненні окремих фінансових операцій;

• достатність використовуваної інформаційної бази фінансового менеджмента;

• характеристика партнерів по фінансовим операціям;

• рівень кваліфікації фінансових менеджерів.