Вступ

В умовах становлення в Україні нових економічних відносин, трансформації економічних і соціальних процесів, формування та розвитку фінансової й банківської систем надзвичайно важливого значення набуває посилення ролі грошово-кредитної системи країни в стимулюванні відповідних процесів шляхом застосування ринкових методів регулювання економіки та грошово-кредитного ринку.

Посібник поєднує теоретичний матеріал з технології аналізу окремих сегментів грошово-кредитного ринку на макро- та мезорівні економіки (секторної структури ВВП, грошового, кредитного та валютного ринків) і практично-методичні рекомендації щодо дослідження основних проблем розвитку сфери грошей та кредиту, маючи на меті зробити зрозумілими для студентів закономірності виникнення та реалізації грошових процесів. Методичні вказівки щодо написання курсової роботи містять основні вимоги до змісту й оформлення таких робіт, орієнтовані теми яких згруповані відповідно до модулів навчальної програми з дисципліни «Гроші та кредит».

Працюючи над курсовою роботою, студент поглиблює та закріплює теоретичні знання, виробляє навички самостійного виконання організаційно-економічних завдань.

Метою виконання курсової роботи є:

• систематизація, поглиблення і закріплення теоретичних знань із дисципліни «Гроші та кредит»;

• розвиток навичок самостійного проведення наукових досліджень;

• формування і закріплення навичок практичної діяльності зі спеціальності;

• виявлення ступеня підготовленості студента до самостійної роботи в сучасних умовах.

Завдання курсової роботи:

• визначити та узагальнити теоретичний матеріал з обраного напряму прикладного дослідження;

• здійснити всебічну діагностику досліджуваної проблеми із застосуванням сучасного аналітичного інструментарію;

• розробити й оцінити можливі підходи до вирішення прикладних економічних проблем;

• обґрунтувати доречність пропозицій щодо вирішення сформульованих прикладних проблем.

1. Методичні основи економічного аналізу

1.1. Мета й завдання, основні категорії економічного аналізу на макро- і мезорівні економіки

Мета економічного аналізу на макро- та мезорівні економіки – сприяти виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських утворень, створити умови для подальшого розвитку і поліпшення економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Основні завдання економічного аналізу:

• об’єктивно оцінити стан національної економіки та її окремих сегментів, ринків;

• визначити вплив відповідних факторів на взяті до аналізу показники і вивчити причинні зв’язки;

• виявити резерви підвищення ефективності ринків;

• розробити конкретні заходи для використання виявлених резервів і здійснення регулювання на макро- та мезорівні економіки;

• узагальнити результати аналізу для прийняття раціональних рішень щодо інструментів і важелів.

Понятійний апарат економічного аналізу включає такі специфічні (основні) категорії: ресурси, фактори, причини, резерви розвитку.

Фактори – це рушійні сили розвитку явищ і процесів, які відбуваються в національній економіці.

Причини – умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, пояснюють зміни рівня ресурсів і їх складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів.

Резерви – це невикористані можливості підвищення ефективності діяльності за рахунок оптимізації використання ресурсів. Пошук резервів потребує впровадження досягнень науки, розвитку системи економічної політики країни, забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання.

Для точнішого виявлення ролі окремих факторів необхідно згрупувати їх за відповідними ознаками. Класифікація в будь-якому дослідженні має суттєве значення. Вона допомагає глибше розкрити зміст процесів чи явищ, їх внутрішні зв’язки і залежності, визначити тенденцію їх розвитку.

В економічній літературі фактори розвитку згруповані за різними ознаками. Однак, рекомендовані в цих джерелах принципи групування факторів мають ряд суттєвих недоліків: вони або не охоплюють усі фактори, або допускають їх повторення в різних групах. Іноді під час групування порушується принцип економічної однорідності, мають місце то надмірне дроблення, то звуження або спрощення. Надмірна диференціація факторів навряд чи доцільна, оскільки це часто призводить до додаткових труднощів у плануванні, обліку й аналізі. Недоцільна й надмірна генералізація факторів, адже вона може перешкоджати пошуку та аналізу резервів.

Слід зазначити, що різні фактори відіграють різну роль і мають різне значення для підвищення ефективності виробництва. Це визнають усі автори, але єдиного підходу до цієї проблеми в літературі з економіки нема.

Звичайно, кожний автор на перший план висуває той фактор чи групу факторів, які він вибрав об’єктом свого дослідження, і оцінює їх роль і значення в загальному обсязі виробництва значною мірою суб’єктивно, без достатнього врахування їх об’єктивних зв’язків і взаємозалежностей.

Зрозуміло, що роль і значення окремих факторів не залишаються постійними. Вони змінюються залежно від різних економічних і конкретно-історичних умов розвитку суспільного виробництва.

Розвиток ринкових відносин змінює суть і співвідношення різних факторів. Усе це має знайти відображення в теорії та практиці перебудови українського суспільства, у методиці обліку та аналізу економічних процесів. Велику роль у цьому відіграватимуть математичні методи економічного аналізу.