51.Розкрийте основні функції та обов’язки класного керівника

Завдання кл.керівника: виховання в учнів культури поведінки, формування високих моральних якостей, забезпечення єдності пед.вимог з боку сімї та школи, організація в разі потреби допомоги учням, проведення заходів, які передбачають зміцнення здоровя учнів, організація суспільно-корисної праці учнів, ведення документації класу, будування з батьками та учнями взаємин на демократичних засадах, сприяння розвитку самоврядування учнів. Функції: Діагностична функція,Організаторська функція, Виховна функція, Координаційна функція ( спрямування виховної діяльності, корд. Роботи всіх вчителів предметників), Стимулююча функція.

52.Місце і роль громадянського виховання у системі формування базової культури особистості.

Введення підростаючого покоління в систему цінностей демократичного (громадянського) суспільства передбачає формування у нього основ громадянської культури.Громадянська культура - це глибоке усвідомлення своєї належності до власної країни, почуття патріотизму і громадянської гідності, знання про єдність свободи вибору і відповідальності, готовність до зміцнення своєї держави, становлення в ній демократії.Визначальними характеристиками громадянської культури є патріотизм, правосвідомість, політична культура, моральність, реалізація громадянської позиції у соціальній практиці. Моральними цінностями, які визначають громадянську поведінку особистості, є совість, чесність, правдивість, свобода, гідність, рівність, справедливість, повага, толерантність, працелюбність, відповідальність та інші. Сформованість цих моральних норм полегшує сприймання школярами норм правових, які в свою чергу сприяють глибшому усвідомленню моральних істин. Водночас моральна норма дає змогу побачити й усвідомити ту межу моральної поведінки, за якою починаються аморальні й протиправні вчинки. Моральність особистості стимулює соціально ціннісну поведінку, застерігає від правопорушень.Невід'ємною складовою громадянської культури особистості є досвід реалізації власної громадянської позиції у соціальній практиці. Цей досвід формується тоді, коли старшокласник включається у вирішення проблем сьогодення, пропонує варіанти рішень, взаємодіє з органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, соціальними інститутами, державними закладами тощо.

53. Сутність і основні підходи до класифікації методів виховання.

Методи- це способи взаємопов’язаної діяльності вихователя і вихованців, спрямовані на формування в учнів поглядів, переконань, норм, правил поведінки.

Вибір методів виховання залежить від: вікових особливостей, від рівня розвитку дитячого колективу, індивідуальних особливостей школярів, поєднання методів формування свідомості та поведінки, ефективність методів виховання. Бондарєв і Гончаров : методи переконання, виправлення, заохочення та покарання. Ульїна і Огороднів : методи переконання, організація діяльності, стимулювання поведінки.

Класифікація методів – це чітка система виховних впливів, пов’язана з формування особистості. Класифікація Щукіної: Методи формування свідомості( бесіда, лекція, диспут, навіювання, переконання , приклад) , Методи організації діяльності та формування досвіду сусп.. поведінки ( педагогічна вимова, вправи, привчання, тренування, громадська думка, прогнозування), Методи стимулювання поведінки та діяльності ( змагання , заохочення, покарання), Методи самовиховання ( самопізнання, самоаналіз, саморегуляція, самодисципліна).