- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
1.7. Короткий нарис історії картографії
Історія картографії – невід’ємна частина історії цивілізації. ЇЇ вивчення формує культуру картографа, дозволяє зрозуміти ключові моменти і етапи становлення, а також вірно оцінити сучасні тенденції розвитку науки. Історичний процес охоплює історію створення конкретних творів: карт, глобусів, атласів та етапи розвитку картографічного інструментарію, методів, технологій, ідей, а також концепцій. Дамо основні етапи розвитку приладознавства для знімань на місцевості, методів та технологій складання карт, які були суттєвими в історії картографії(за А.М.Берлянтом).
Головна задача розвитку приладознавства для картографування та знімань була скерована на розширення просторового обсягу, підвищення точності та оперативності. Візуальні та прості вимірювання на місцевості уступали високоточним геодезичним методам та дистанційному зондуванні великих територій. Темпи технічного прогресу в даній галузі невпинно зростають і особливо за останні 50 років.
Спостерігається також тенденція у розвитку методів складання карт – від картографічних рисунків на каменях та папірусі до сучасних технологій конструювання карт у комп’ютерних мережах.
Таблиця 1.1.
Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
Основні етапи технічного прогресу |
Історичні періоди |
Візуальні спостереження та окомірні знімання Застосування геодезичних приладів для вимірювання кутів та довжин ліній Створення астрономічних інструментів для визначення широт та довгот Впровадження оптичних астрономо-геодезичних приладів Винаходи аерофотоапаратів та інших засобів дистанційного зондування та аерокосмічних знімань Створення електронної геодезичної апаратури Застосування глобальних позиційних систем |
З стародавнього світу З 10 ст. до н.е.
З 3 ст. до н.е.
Початок 12 ст.
Друга половина 19 ст.
Середина 20 ст. Кінець 20 ст. |
Основні тенденції розвитку технологій складання і видання карт зв’язані з вдосконаленням методів складання, розмноження і розповсюдження картографічних творів серед користувачів. Сьогодення вимагає технологій оперативного картографування. Економічна ефективність картографічної науки та виробництва залежить від того, наскільки оперативно продукція дійде до користувача і буде застосовуватись при вирішенні конкретних задач.
Таблиця 1.2.
Розвиток картоскладальних методів та технологій видання карт
Основні етапи розвитку методів і технологій |
Історичні періоди |
Рисування на камені, дереві, папірусі, тканині Складання рукописних карт на папері Гравірування карт на камені, металі, впровадження картодрукування Застосування фотохімічних і фотокопіювальних процесів Фотограмметричні технології складання карт Цифрові та електронні методи і технології складання карт, формування баз і банків даних, геоінформаційне картографування Складання карт в комп’ютерних мережах,віртуальне картографування |
З стародавніх віків З 3 ст. до н.е. Середина 15 ст.
Друга половина 19 ст.
Початок 20 ст. Середина 20 ст.
Кінець 20 ст. |
Таблиця 1.3.
Розвиток методів використання карт
Основні напрями використання карт |
Історичні періоди |
Застосування карт для орієнтування та руху на місцевості Використання карт для подорожування та навігації Карти як засіб підсилення державності та військово-політичної безпеки Карти як засіб накопичення та узагальнення знань Карти як інструмент моделювання і пізнання навколишнього світу Карти як засіб комунікації Картографування як основа системної організації просторової інформації та прийняття управлінських рішень |
Древні віки
З 13 ст.
З 15 ст.
З 18 ст.
Перша половина 20 ст.
Друга половина 20 ст. Кінець 20 ст. |
Науково-технічний прогрес безпосередньо впливав на розвиток методів використання картографії для різних галузей в процесі планування та проектування.
Картографія поступово охоплює все більшу кількість користувачів, поширюється в сфері промисловості, політичного, економічного та культурного життя суспільства, що свідчить про підвищення цінностей картографічних даних як інформаційного ресурсу.