
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
Генералізація геозображень
Вид генералізації |
Картографічна |
Дистанційна |
Динамічна |
Автома-тична |
Картографічна |
Карти, плани |
|
|
|
Дистанційна |
Фотокарти, космофото- карти |
Аеро- і космічні знімки |
|
|
Динамічна |
Картографічні фільми |
Серії багаточасових знімків |
Кінофільми і анімації |
|
Автоматична |
Віртуальні карти |
Синтезовані і перетворені знімки |
Картографічні фільми і анімації |
Електронні карти |
Таким чином, генералізація геозображень у різних її проявах стосується геометричної форми об'єктів, їх якісних і кількісних особливостей, спектральних характеристик, динамічних аспектів. Розуміння загальних закономірностей цього процесу наближає до розв’язку проблеми управління генералізацією геозображень, надзвичайно актуальної з погляду їхнього використання в наукових дослідженнях.
Розбіжності між видами генералізації очевидні. Якщо виділити головний момент у кожному з видів, то для картографічної генералізації - це відбір, для дистанційної - узагальнення, для динамічної - стиск у часі, для автоматичної - згладжування. Найбільшою гнучкістю і керованістю відзначається генералізація картографічна, а найменшою – дистанційна.
Слід пам’ятати дві загальні властивості генералізації:
генералізація будь-яких геозображень веде не тільки до втрати даних, але і сприяє появі якісно нової інформації і закономірностей;
послідовне підвищення рівня генералізації забезпечує прояв на геозображеннях рис все більших геосистем.
Наслідком цього є важливі закономірності. Вивчення різномасштабних геозображень однієї і тієї ж території стає засобом дослідження геосистем різного порядку, виявлення їхньої просторової ієрархії. У міру посилення генералізації на геозображеннях чіткіше проявляються провідні закономірності просторового і часового розподілу явищ, виявляються головні, найбільш сильні і стійкі в часі зв'язки і властивості. Генералізація за своєю суттю сприяє зняттю дрібні флуктуацій, звільненню зображення від випадкових похибок і дефектів, внаслідок чого головні властивості з'являються як би в очищеному вигляді.
16.5. Геоіконометрія
Сучасні дослідники в області наук про Землю і суміжних з ними соціально-економічних наук основну частину часу проводять не в полі, а в камеральних умовах за персональним комп'ютером, аналізуючи аеро- і космічні знімки, карти, профілі, розрізи, інші графічні документи і отримують з них потрібну інформацію. Звідси стає зрозуміла актуальність розвитку методів і засобів виміру за геозображенням.
В картографії, дистанційному зондуванні, фотограмметрії і у голографії існує комплекс метричних дисциплін, що забезпечують виконання вимірів. У геоіконіці поступово формується геоіконометрія - система дисциплін, що вивчають теорію, методи і засоби вимірів за геозображеннями. В неї входять дисципліни, які мають довгу, навіть багатовікову історію і добре розвинутий апарат вимірів, методики, що сформувався порівняно недавно, а також ті, що перебувають у стадії зародження.
Виділяють три галузі метричних дисциплін:
геопланіметрія - виміри за плоскими 2-мірними геозображеннями;
геостереометрія - виміри за об'ємними 3-мірними геозображеннями;
геохронометрія, або динамічна геоіконометрія - виміри за динамічними 3- і 4-мірними геозображеннями.
Геопланіметрія - найбільш розвинена галузь геоіконометрії - включає картометрію, фотограмметрію, морфометрію (яка в широкому розумінні охоплює виміри форм об'єктів по картах і знімкам), а також фотометрію і колориметрію, що займаються відповідно вимірами оптичного випромінювання об'єктів і їхніх колірних характеристик.
Друга галузь - геостереометрія - включає ті ж вимірювальні дисципліни, але в додатку до об'ємних геозображень: стереомоделей, анагліфів, блок-діаграм, метахронних діаграм і голограм. Добре розвинені стереофотограмметрія і стереофотометрія, тобто виміри геометричних характеристик і параметрів випромінювання об'єктів за стереопарами фотознімків на основі стереоскопічного ефекту. Значно розвинена і голограмметрія - виміри за голограмами, але в геоіконіці вона поки залишається на рівні експериментів. Поява стереокартографічних і віртуальних геозображень поступово веде до розвитку відповідних метричних дисциплін - стереокартометрії і стереоморфометрії.
У геохронометрію, третю галузь геоіконометрії, входять динамічна картометрія і динамічна фотограмметрія, тобто виміри просторових і часових параметрів за динамічними картами, різночасовими знімками, картографічними анімаціями і іншими динамічними геозображеннями. З розширенням сфери практичного використання динамічних геозображень отримують розвиток і такі дисципліни, як динамічна морфометрія, динамічна фотометрія, кіноколориметрія.
Розглянута класифікація систематизує і впорядковує відомі дисципліни геоіконометрії і одночасно виконує програмуючу функцію, показуючи можливі точки росту нових метричних дисциплін.