
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
Рівень дослідження |
Охоплення простору, км2 |
Діапазони масштабів для |
||
карт |
космічних знімків |
аерофото-знімків |
||
Глобальний |
108 |
1:60000000-1:10000000 |
1:100000000-1:20000000 |
- |
Континентальний/ океанічний |
107 |
1:15000000- 1:1000000 |
1:50000000- 1:5000000 |
- |
Регіональний |
105-106 |
1:2500000-1:200000 |
1:10000000-1:1000000 |
1:100000- 1:20000 |
Субрегіональний |
103-104 |
1:500000- 1:50000 |
1:2000000 і крупніше |
1:50000- 1:5000 |
Локальний |
102 |
1:100000- 1:5000 |
- |
1:10000- 1:1000 |
Фаціальний |
10-10-2 |
1:10000 і крупніше |
- |
1:5000 і крупніше |
Вибираючи масштаб геозображень, користувач шукає компроміс між оглядовістю і детальністю карти. На рівні глобальних досліджень найбільш важлива оглядовість, а в міру наближення до локального рівня усе більше цінується детальність. Бажано мати це на увазі при плануванні наукових досліджень, формуванні ГІС, складанні нових карт тощо, коли доводиться поєднувати різні геозображення.
Рис. 16.1. Поле масштабів геозображень.
16.3. Тимчасові діапазони геозображень
При використанні різночасових геозображень важливо знати їхні тимчасові діапазони, тобто відрізки часу, які можна відображати, вивчати, моделювати з їхньою допомогою. Щодо цього практично необмежені можливості різночасових карт - звичайних і електронних, комп'ютерних анімацій і т.п. Вони здатні передати динаміку і еволюцію явищ за будь-який відрізок часу: від годин (наприклад, на синоптичних картах) до геологічних епох (на картах палеогеографічних). Карти-реконструкції і карти-прогнози дозволяють відобразити ближню і далеку ретроспективу і заглянути у віддалене майбутнє.
Якщо ж говорити не про карти-реконструкції, а про документальні картографічні матеріали, які з достатньою точністю фіксують минулі стани природи, населення і господарства, то часовий діапазон звужується до двох-трьох століть. Ряд держав Європи мають у своєму розпорядженні досить точні карти 300-літньої давнини.
Фонд аерокосмічних знімків характеризується істотно іншим діапазоном часу. Різночасові аерознімки дозволяють вивчати динаміку явищ в інтервалі від декількох годин до декількох десятиліть. Планомірне аерофотознімання почалося в середині 20-х років XX сторіччя, але більшість районів Землі було покрите нею набагато пізніше. Що стосується космічних знімків, як відомо, перші пробні знімання були виконані в 60-х роках, а активне впровадження дистанційного зондування припадає на 70-80-і роки минулого століття. Сьогодні різночасове космічне знімання дозволяє простежити еволюцію приблизно за три десятиліття. При цьому нагадаємо, що повторність сучасного орбітального космічного знімання для ресурсних супутників становить біля доби, для метеосупутників - кілька годин.
Різні явища мають різні характерні інтервали простору-часу, в рамках яких проявляються особливості їхньої структури і динаміки. Наприклад, для глобальних тектонічних процесів - це тисячі км2 простору і тисячоліття, для сучасних геоморфологічних явищ - сотні км2/століття, для гідрологічних об'єктів - десятки км2/роки, для метеорологічних і погодних явищ - сотні км2/дні і т.д.
Наявність характерних просторово-часових співвідношень для різних об'єктів, явищ і процесів враховують при використанні різночасних геозображень, знімань, картографуванні і моніторингу. Проведення наукових і практичних вишукувань вимагає вибору оптимальних просторово-часових рівнів (діапазонів) геозображень, тобто тих інтервалів, у межах яких можливі зміни проявляються щонайкраще.