
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
Сучасна геоінформатика є системою, яка охоплює науку, техніку та виробництво. Тому інтеграція картографії, дистанційного зондування та геоінформатики і представляє структуру “наука-техніка-виробництво”. Геоінформатика як наука має справу з тими ж об’єктами, що і географія, картографія, дистанційне зондування, тобто, з природними, суспільними та природно-суспільними геосистемами, але використовує при цьому свої методи і засоби. Головні з них – комп’ютерне моделювання і тісно зв’язане з ним геоінформаційне моделювання. Картографія і геоінформатика зв’язані між собою дуже тісно і в багатьох відношеннях. Карти і атласи – одне з головних джерел одержання просторової і часової інформації для комп’ютерної обробки. Вся інша інформація, яка використовується в геоінформаційних системах, прив’язується до карт, основою якої є система координат, що прийнята в картографії. Кінцева інформація для користувача, подається в картографічній формі, яка є зручною і звичною.
Повна інтеграція картографії та геоінформатики проходить скрізь на рівні державних служб, інформаційних центрів, наукових та виробничих підприємств та в сфері освіти. Завдяки взаємним контактам, ці галузі відчувають потужний технічний підйом і одержують доступ до величезних інформаційних ресурсів.
Стрімка інтеграція в сучасній картографії та суміжних дисциплінах веде до формування синтетичних наукових напрямів. Одне з них виникло під назвою “геоматика”, що символізує тісну взаємодію геонаук та інформатики. В реальному практичному плані геоматика близька до геоінформатики і співпадає з нею за своїми задачами, технологіями та методами.
Запропоновано різні концептуальні моделі зв’язків картографії, дистанційного зондування та геоінформатики. В одних з них домінує картографія, яка включає в себе геоінформатику (автоматизоване картографування) і дистанційне зондування (як джерело даних для картографування). В інших домінує геоінформатика. Треба розглядати ці дисципліни як самостійні, хоча частково вони можуть перекриватися і тісно взаємодіяти. Інтеграція геодезії, картографії, дистанційного зондування, геоінформатики та суміжних дисциплін проходить на всіх рівнях: концептуальному, організаційному, методичному, технологічному та освітянському. Розвиток нових наукових дисциплін та технологій супроводжується синтезом, виключенням перекриття, що дасть можливість системно об’єднатися.
1.6. Елементи карти
Для створення і повноцінного використання карт необхідно знати їх властивості і особливості. Тому вивчення і розробка карт вимагають аналітичного підходу, розчленування карт на складові елементи, вміння розуміти значення і функції кожного елементу, бачити їх зв’язки між собою. У карті розрізняють її зміст, який передається картографічними знаками (тобто картографічне зображення в його вузькому розумінні), математичну основу, допоміжне обладнання і додаткові дані (рис.1.1).
Рис. 1.1. Схема елементів тематичної карти
Основний елемент карти – картографічне зображення, яке є змістом карти і містить у собі сукупність відомостей (інформацію) про вказані на карті природні і соціально-економічні об'єкти (явища), їх розміщення, властивості, та динаміку.
Комплекс елементів змісту неоднаковий на різних картах. Так, головними елементами змісту тематичних карт можуть бути корисні копалини, ґрунти, тваринний світ тощо. Але один елемент, а саме води (береги морів та озер, мережа річок), бажаний для будь-якої карти: він важливий для прив’язки інших елементів її змісту.
При аналізі картографічного зображення слід розрізняти зміст і форму передачі його за допомогою певної системи картографічних знаків і написів.
Геометричні закони побудови і властивості картографічного зображення визначаються його математичною основою, до елементів якої належать картографічна проекція і пов’язана з нею координатна сітка (або сітки), масштаб і опорна геодезична мережа.
Суть картографічної проекції, що виражає аналітичну залежність між координатами точок поверхні земного еліпсоїда і його зображення на площині, зобов'язує починати роботи зі створення карти з побудови системи координатних ліній плоского зображення відповідних ліній на поверхні еліпсоїда. Опорна геодезична мережа забезпечує перехід від фізичної поверхні Землі до поверхні еліпсоїда і правильне положення географічних елементів карти щодо координатної сітки. Геодезична мережа необхідна в процесі знімань і показана на топографічних картах.
З математичною основою тісно пов’язане і компонування карти, тобто, взаємне розміщення в границях рамки зображеної території, назва карти, легенди, додаткових карт та інших даних.
Карта має і допоміжні службові елементи, що, полегшують читання карти та роботу з нею. В першу чергу це легенда карти, що охоплює зведення використаних картографічних знаків з необхідними до них поясненнями, а також графіки для вимірювань на картах (відстаней, кутів, площ, координат точок, крутизни схилів тощо). У легенді важливі: включення всіх застосованих на карті знаків; ясність і стислість текстів, що пояснюють смислове значення знаків; логічність у групуванні і розміщенні знаків. Правильно побудована легенда розкриває зміст карти та перелік елементів, класифікації і показники, використані для кожного елементу, а також ступінь їх узагальнення. Легенда поміщається на полях карти або на вільних просторах усередині її рамки. Для багатоаркушних карт легенду іноді друкують на окремому аркуші або у вигляді брошури.
До допоміжних елементів належать також назва карти, відомості про виконавців, довідкові дані про час складання карти, використані джерела тощо, а на виданих картах також вихідні дані та назва видавництва, місце та рік видання тощо.
На полях карти або її вільних місцях усередині рамки іноді поміщають додаткові карти і графічні побудови (профілі, діаграми, блок-діаграми і т.п.), таблиці, текстові дані і фото, які пояснюють, доповнюють і збагачують в тому або іншому відношенні картографічне зображення.