13.6. Картографічні анімації

В традиційній картографії відомі три способи відображення динаміки явищ і процесів, їхнього виникнення, розвитку, змін у часі і переміщення в просторі:

• зображення динаміки на одній карті за допомогою стрілок або стрічок руху, «наростаючих» знаків і діаграм, ареалів, які розширюються, ізоліній швидкостей зміни явищ і т.п.;

• зображення динаміки за допомогою серій різночасових карт, знімків, фотокарт, блок-діаграм та ін., що фіксують стани об'єктів у різні моменти (періоди) часу;

• складання карт зміни станів явища, коли зображається не сама динаміка, а лише результати змін, що виникли (ареали змін).

Геоінформаційне картографування істотно розширює можливості відображення динаміки геосистем, вводячи в практику картографічні анімації (мультиплікації) - особливі динамічні послідовності карт-кадрів, які створюють при демонстрації ефект руху. Анімації ввійшли в повсякденне життя, вони стали настільки ж звичними, як космічні знімки і електронні карти. Добре відомим прикладом можуть бути телевізійні карти прогнозу погоди, на яких видно переміщення фронтів, областей високого і низького тиску, атмосферні опади.

Розроблено безліч технологій і методик отримання зображень, що рухаються. Створено особливі комп'ютерні програми, які містять модулі, що забезпечують різні варіанти і комбінації картографічних анімацій:

• переміщення всієї карти по екрану;

• мультиплікаційні послідовності карт-кадрів або 3-мірних зображень;

• зміна швидкості демонстрації, покадровий перегляд, повернення до обраного кадру, зворотна послідовність;

• переміщення окремих елементів змісту (об'єктів, знаків) по карті;

• зміна вигляду елементів змісту (об'єктів, знаків), їхніх розмірів, орієнтації, миготіння знаків та ін.;

• варіювання забарвлення (пульсація і дефілювання), зміна інтенсивності, створення ефекту вібрації кольорів;

• зміна освітлення або фону, «підсвічення» і «затінення» окремих ділянок карти;

• панорамування, зміна проекції і перспективи (точки огляду, ракурсу, нахилу), обертання 3-мірних зображень;

• масштабування зображення або його частини, використання ефекту «напливу» або видалення об'єкта;

• створення ефекту руху над картою («обліт» території), в тому числі з різною швидкістю.

Анімації можна демонструвати з нормальною (24 кадри в секунду), прискореною або сповільненою швидкістю. Звідси виникають зовсім нові для картографії проблеми тимчасової генералізації, вибору образотворчих засобів, вивчення принципів сприйняття читачами карт, що рухаються, і т.п.

Динамічні зображення додають традиційним статичним картам настільки необхідний дослідникам часовий аспект. В зв'язку із цим виправдане введення поняття масштабу часу (або тимчасового масштабу). В певному змісті можна говорити про повільно-, середньо- і швидкомасштабних зображеннях, прийнявши наступні співвідношення:

1:86 000 - одна секунда демонстрації анімаційної карти відповідає (приблизно) одній добі;

1:600 000 - в одній секунді - один тиждень;

1:2 500 000 - в одній секунді - один місяць;

1:31 500 000 - в одній секунді - один рік.