1.4.Зв’язок картографії з іншими науками

Головна мета картографії - правильне відображення і дослідження дійсності за допомогою картографічних зображень як особливих просторових моделей реальних явищ. Це зумовлює важливість і необхідність картографії, методи якої найповніше розкривають загальні закони природи, суспільства і взаємозв’язків між елементами геосистем. Суть основних понять картографії, науковий аналіз її теоретичних положень та емпіричного матеріалу, цілеспрямований на пізнання та створення регіональних і глобальних систем розвитку явищ та їх взаємозв’язків. Тісні зв'язки, що об’єднують картографію з багатьма науками, виникають за новими напрямами і посилюються в процесі загального науково-технічного прогресу. Йому властиве вирішення складних проблем спільними зусиллями багатьох наук, що сприяє їх взаємному проникненню і збагаченню. У картографії цей факт добре виявляється на стику з іншими науками у формуванні багатьох нових галузей тематичного картографування.

Картографія близька до географії і геодезії. Геодезія, що вивчає фігуру, розміри і гравітаційне поле Землі, а також методи вимірювання на її поверхні, надає картографії дані про геометричні параметри Землі і координати геодезичних мереж. Фотограмметрія розробляє методи визначення положення, розмірів об'єктів земної поверхні за аеро- і космічними фотознімкам. На стику цих галузей знань з картографією споріднена топографія, що створює первинні великомасштабні топографічні карти, які так чи інакше утворюють основу всіх географічних карт. Всі похідні топографічні карти готуються лабораторними картографічними методами, що дає тепер підставу виділяти в картографічній науці і виробництві їх важливу галузь — топографічне картографування. Топографія, картографія і взагалі науки про Землю широко використовують дешифрування аеро- і космічні фотознімки як ефективний засіб отримання різносторонньої інформації про земну поверхню за її фотографіями.

Важливі зв'язки картографії з географією і науками про Землю. Картографування вимагає з’ясування суті та особливостей явищ, що зображуються. Географія постачає картографа необхідними знаннями про природні і виробничі територіальні комплекси, а науки про Землю — про компоненти природних комплексів. У свою чергу ці науки використовують картографію як особливий метод дослідження природного середовища, розміщення населення і суспільного виробництва, їх просторових взаємозв'язків і динаміки. Наприклад, геоморфологія широко застосовує картографічний метод для вивчення рельєфу і в той же час дає картографові розуміння рельєфу, що забезпечує його правильне відображення. Саме наявність органічних зв’язків в різних галузей призвело до створенню цілого напряму в картографії – тематичного картографування. В цьому аспекті закономірно говорити про географічну картографію — системне картографування природних і соціально-економічних територіальних комплексів та їх компонентів як елементів цих комплексів. Зараз відбувається формування космічної картографії, зверненої до створення, вдосконалення і оновлення карт за інформацією, що отримується з космосу .

В даний час при розширенні можливостей картографії в різних галузях науки та виробництва велику роль відіграють математичне моделювання, моделі на основі системного аналізу, математичне моделювання за умов невизначеності, математична статистика тощо. Особливу увагу слід приділити ролі математики при створенні різних картографічних проекцій,які є математичною основою всіх карт.

Тісно пов’язані з картографією науки про Землю та планети – значний і розгалужений комплекс географічних, геолого-геофізичних, екологічних, планетологічних галузей знань, для яких картографія служить одним із головних методів пізнання та засобів систематизації даних.

Соціально-економічні науки – економіка, соціологія, демографія, історія, археологія, регіональна політика, етнографія та інші споріднені з ними дисципліни утворюють основу тематичного картографування та використання їх.

Логіко-філософські науки – теорія відображення, теорія моделювання, формальна логіка, системний аналіз активно контактують з картографією при розробці знакових систем, вивченні явищ та процесів в природі та суспільстві.

Астрономо-геодезичні науки – астрономія, геодезія, гравіметрія, супутникова геодезія, топографія надають картографії дані про фігуру та розміри Землі та планет, їх фізичних полів, утворюють базу для складання загальногеографічних та тематичних карт.

Математичні науки – математичний аналіз, аналітична геометрія, сферична геометрія, математична статистика і теорія ймовірностей, теорія множин, математична логіка, теорія графів, теорія інформації безпосередньо контактують з картографією. Сьогодні математичні дисципліни активно використовують при розробці картографічних проекцій, математико-картографічному моделюванні,створенні алгоритмів та програм картографування і використання карт, планування картографічного виробництва, формування інформаційно-пошукових систем.

Техніка і автоматика – приладобудування , електроніка, лазерна та напівпровідникова техніка, хімічні технології матеріалознавство, поліграфія складають технічну базу створення, видання і використання карт та інших картографічних творів.

Дистанційне зондування – комплекс дисциплін, які включають аеро-, космічне та підводне знімання, обробку та дешифрування зображень, фотограмметрію, фотометрію структурометрію,а також космічне землезнавство і моніторинг.

Такі основні зв’язки картографії з іншими науками. Окремі картографічні дисципліни широко використовують в своїх цілях дослідження і матеріали інших галузей знання при розробці питань оформлення карт.