- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
Тема 13. Картографія і геоінформатика
13.1. Географічні інформаційні системи
13.2. Підсистеми ГІС
13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
13.4. Геоінформаційне картографування
13.5. Оперативне картографування
13.6. Картографічні анімації
13.7. Віртуальне картографування
13.8. Електронні атласи
13.1. Географічні інформаційні системи
В науках про Землю на базі інформаційних технологій створені географічні інформаційні системи (ГІС) - особливі апаратно-програмні комплекси, які забезпечують збір, обробку, відображення і поширення просторово-координованих даних. Одна з основних функцій ГІС - створення і використання комп'ютерних (електронних) карт, атласів і інших картографічних творів.
Перші ГІС були створені в Канаді, США і Швеції для вивчення природних ресурсів у середині 1960-х років, а зараз у промислово розвинених країнах існують тисячі ГІС, які використовуються в економіці, політиці, екології, управлінні і охороні природних ресурсів, кадастрі, науці, освіті і т.д. Вони інтегрують картографічну інформацію, дані дистанційного зондування і екологічного моніторингу, статистику і перепису, гідрометеорологічні спостереження, експедиційні матеріали, результати буравлення та ін.
У створенні ГІС беруть участь багато міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО, Програма про навколишнє середовище і ін.), урядові заклади, міністерства і відомства, картографічні, геологічні і земельні служби, приватні фірми, науково-дослідні інститути і університети. На розробку ГІС витрачають значні фінансові засоби, у цій справі беруть участь цілі галузі промисловості, створюється розгалужена геоінформаційна інфраструктура. У багатьох країнах створені національні і регіональні органи, до завдань яких належить розвиток ГІС і автоматизованого картографування, а також визначення державної політики в галузі геоінформатики.
Прийнято розрізняти наступні територіальні рівні ГІС і відповідні їм масштаби (табл. 13.1).
ГІС поділяють і за проблемною орієнтацією (тематикою). Створено спеціалізовані земельні інформаційні системи (ЗІС), кадастрові (КІС), екологічні (ЭГІС), навчальні, морські і багато інших систем. Одні з найпоширеніших у географії - ГІС ресурсного типу. Вони створюються на основі великих і різноманітних за тематико інформаційних масивів і призначені для інвентаризації, оцінки, охорони і раціонального використання ресурсів, прогнозу результатів їхньої експлуатації.
Таблиця 13.1
Територіальні рівні гіс
Вид ГІС |
Охоплення території |
Масштаби |
Глобальні |
5×108км2 |
1:1 000 000-1:100 000 000 |
Національні |
104-107 км2 |
1:1 000 000-1:10 000 000 |
Регіональні |
103-105км2 |
1:100 000-1:2 500 000 |
Муніципальні |
103км2 |
1:1 000-1:50 000 |
Локальні (заповідники, національні парки і ін.) |
102-103 км2 |
1:1000-1:100 000 |