
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
11.6. Видання карт
Підготовка карти до видання починається з виготовлення видавничих оригіналів, які відповідають прийнятим вимогам і технологіям та призначені для отримання друкованих форм. Ці оригінали готують способом фоторепродукції. Вони повинні точно відповідати змісту складальних оригіналів і мати високу якість графічного оформлення всіх штрихових, колірних, напівтонових елементів і шрифтів. Існують різні видавничі оригінали.
Штрихові видавничі оригінали створюють за кількістю штрихових елементів, що друкують різними кольорами. Їх називають розчленованими штриховими оригіналами і готують окремо для кожного елемента, наприклад оригінал гідрографії - для друку синіми кольорами, оригінал рельєфу - коричневими і т.д. На суміщеному оригіналі відтворюють всі штрихові елементи, наявні на складальному оригіналі.
Оригінали фонових забарвлень містять зображення площ, які при виданні будуть показані суцільною заливкою або сітками. Для кожного кольору потрібний окремий оригінал, наприклад ліс зображується зеленою фарбою, водна поверхня - синьою і т.д.
Оригінали написів містять всі написи, що зображають на карті, причому для різних кольорів можуть бути виготовлені окремі оригінали.
Напівтонові оригінали передають зображення елементів, що мають плавні переходи того самого кольору. Як правило, такі оригінали створюють для відтворення відмивання рельєфу або тіней вздовж границь.
Перераховані видавничі оригінали виконують кресленням на прозорих основах, гравіюванням на непрозорому пластику або шляхом електронного вводу шару на фотоплівку. Кількість оригіналів і послідовність їхнього виготовлення залежать від забарвлення карти і прийнятої технології друку. Однак при цьому основною проблемою стає велика кількість видавничих оригіналів. Для складних карт їхня кількість досягає 20 і більше. Розв’язком проблеми є застосування фоторепродукційного процесу, який базується на електронному поділі кольорів. Поділені на кольори растрові друковані плівки високої якості отримують шляхом сканування багатоколірного оригіналу карти за допомогою електронних поділів на кольори - кольорокоректорів. Така технологія включає три послідовних процеси.
Фоторепродукція - перетворення зображення оригіналу карти у фотоформи.
Виготовлення друкованих форм на основі фотоформ.
Друк - тиражування відбитків з друкованих форм.
При електронному поділі кольорів достатньо отримати всього три негативи, відкоректованих по кольорах і тону для блакитної, жовтої і пурпурової фарб. При друці завдяки додаванню кольорів з цих негативів відтворюються штрихові, фонові і напівтонові елементи будь-якого кольору і відтінку. Четвертий негатив готують для елементів чорного кольору. Електронні лазерні системи поділу кольорів повністю виключають ручну підготовку видавничих оригіналів і дозволяють в автоматичному режимі швидко і надійно отримувати фотоформи з кольорових карт і фотокарт досить великого формату (1 м2 і більше).
Для тиражування карти виготовляють друковані форми. Для цього рисунок з оригіналу переносять на поверхню металевої, гумової, пластмасової пластини або циліндра. На друкованих формах є елементи, що друкують і дають відбиток на папері та пробільні (недрукуючі). Існують різні способи друку.
Глибокий друк - картографічний рисунок поглиблюють (врізають) в друковану форму, а поглиблення зафарбовують. Це забезпечує найвищу поліграфічну якість карти.
Високий друк - рисунок на друкованій формі роблять опуклим, рельєфним, і на нього «накочують» фарбу, а пробільні ділянки витравлюють.
Плоский друк - друковані і пробільні елементи є на друкованій формі на одному рівні, але в результаті хімічної обробки фарба наноситься тільки на елементи, що друкуються, а пробільні - її не сприймають. Такий спосіб друку використають для простих текстових карт.
В процесі видання карт друкують штрихову пробу, а потім кольорову пробу. Порівнюючи відбитки перевіряють збіг всіх елементів змісту, надрукованих різними фарбами, якість і точність відтворення штрихових елементів, підбір фонових забарвлень, градації шкал і відмивок, правильність написів і т.п. Проби потрібні для коректури карти і виправлення помилок у процесі її видання.
При тиражуванні карти спочатку роблять контрольні відбитки, по них перевіряють режим роботи друкарської машини, рівномірність подачі і суміщення фарб, а потім друкують весь тираж. При виданні атласів віддруковані аркуші-відбитки карт підрізають, фальцюють (формують зошити і пресують), потім скріплюють в блоки і вставляють у м’яку або тверду обкладинку.