
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
11.3. Складання карт
Приступаючи до складання карти, насамперед проводять підготовку джерел. Якщо потрібно, виконують масштабування, зміну проекції або навіть системи координат (коли мова йде про старі карти), перетворення класифікацій і легенд. Проводять попередню обробку таблиць і текстових матеріалів, а також визначають, що саме і у якому порядку буде наноситися із джерел на карту, що складається.
Складання тематичної карти починають зі створення географічної основи, що потім буде служити для нанесення всього змісту. Основа повинна мати сітку меридіанів і паралелей, на ній обов'язково присутні берегова лінія і гідрографічна мережа, населені пункти, адміністративні межі, дороги, у деяких випадках - рельєф території. Можна скористатися наявною бланковою картою або провести доскладання основи, виконавши, якщо потрібно, її генералізацію або деталізацію, - усе визначається призначенням і тематикою карти, що складається.
Наступний процес - складання легенди. В її основі є та або інша класифікація явищ, які картографуються, встановлюють вигляд і розмір знаків градації і колірну гаму шкал, вибирають фонове забарвлення, вид шрифтів і т.п. Створення легенди - дуже важливий процес, що дає можливість перевірити логіку прийнятих класифікацій. Легенда організовує весь зміст карти, формалізує склад зображуваних елементів, підкреслює їхню ієрархію, визначає детальність якісних і кількісних характеристик.
Далі приступають до нанесення на основу тематичного змісту. Тут можливі різні прийоми. Деякі елементи переносять із джерел простим копіюванням, інші - перемальовують за допомогою фотомеханічного проектора або від руки, керуючись ситуацією і координатною сіткою, треті - наносять по координатах.
При комп'ютерному складанні попередньо відскановану географічну основу виводять на екран в збільшеному масштабі, на неї накладають тематичну інформацію з інших картографічних джерел шляхом масштабування, проектування або ручного перемальовування. Цифрову інформацію (наприклад, статистичні дані) беруть із баз даних або вводять безпосередньо з клавіатури. Всі елементи змісту дають відразу в прийнятій легенді. Одночасно на карті розміщають написи, слідкуючи за тим, щоб вони добре відповідали елементам змісту.
В процесі складання карти виконується генералізація зображення відповідно до принципів, які викладені в програмі. Ще один дуже важливий «наскрізний» процес - узгодження елементів змісту. Він передбачає облік різних географічних закономірностей і взаємозв'язків (зональних, гіпсометричних, структурно-геологічних, ландшафтних і інших), ув'язку елементів змісту вздовж границь, природних рубежів і структурних ліній. При комп'ютерному складанні узгоджують різні шари картографічного зображення. При цьому здійснюються різні види узгодження:
взаємна ув’язка окремих елементів географічної основи;
узгодження основи і елементів тематичного змісту;
узгодження однорідних елементів змісту (у межах одного тематичного шару);
узгодження різних елементів тематичного змісту (різних шарів) один з одним;
узгодження різних карт у складі серії або атласу.
Створення карти найчастіше виконують не тільки картографи, але і фахівці з теми карти. Вони готують і представляють вихідні матеріали, які потім піддаються картографічній обробці. Розрізняють наступні види авторських і складальних документів:
авторський ескіз - початковий начерк, що відображає загальну ідею карти і легенди та виконаний схематично, без дотримання деяких картографічних правил, з можливими відступами від прийнятих умовних знаків;
авторський макет - карта, виконана на географічній основі і точно передає зміст, але складена не в строгій відповідності з технічними вимогами графічного зображення;
авторський оригінал - рукописна карта, виконана в повній відповідності з легендою, з необхідною точністю, повнотою і детальністю;
складальний оригінал - точний і повний за змістом оригінал карти, складений з урахуванням всіх правил і вимог і з високою графічною якістю.
На всіх етапах здійснюється редагування, тобто керівництво і контроль за всіма процесами створення карти. Редактор карти стежить за правильною побудовою математичної основи, точним нанесенням і взаємним узгодженням елементів змісту і географічних назв, правильним застосуванням умовних знаків і способів оформлення, дотриманням правил генералізації.