9.10. Оцінка атласів

Атласи оцінюють із системних позицій як цілісні картографічні твори. Тому насамперед встановлюється їхня відповідність призначення і повнота розкриття змісту. Далі оцінюють логічність загальної структури атласу, ієрархічну співпідпорядкованість його частин і розділів, обґрунтованість прийнятих масштабів, єдність проекцій і компонувань, спільність підходів до генералізації, рівню детальності, принципам побудови легенд і шкал. Дуже важливий загальний підхід до художнього оформлення, наявність текстів, довідкового апарата і покажчиків, а також якість поліграфічного виконання атласу.

Якщо мова йде про електронні атласи, то додатково оцінюються зручність інтерфейсу, тобто легкість доступу до карт і легенд, можливості їхнього зіставлення і взаємного поєднання, одержання кількісних показників, запиту додаткової інформації з баз даних і т.п.

Один із самих головних моментів - оцінка взаємного узгодження представлених в атласі карт різної тематики з позицій ув'язування змісту, прийнятих наукових класифікацій і детальних легенд, детальності і порівняння контурів, границь, а також синхронності інформації. Одночасно простежують, наскільки точно відображені на різних картах взаємозв'язок, наприклад природна зональність, різкі орографічні рубежі, загальні соціально-економічні закономірності. Оцінка атласу в цілому доповнюється потім аналізом його розділів і окремих карт. Карти повинні об'єктивно передавати реальні, часом досить складні й не завжди однозначні співвідношення явищ, які картографуються.

Тема 10. Дослідження за картами

10.1. Способи роботи з картами

10.2. Вивчення структури

10.3. Вивчення взаємозв’язків

10.4. Вивчення динаміки

10.5. Картографічні прогнози

10.6. Надійність досліджень по картах

10.1. Способи роботи з картами

Дослідження за картами виконують для визначення розміщення та просторово-тимчасової структури явищ і процесів, їхніх взаємних співвідношень і зв'язків, виявлення тенденцій розвитку і динаміки, для одержання різних кількісних характеристик і оцінок, проведення районування і класифікацій, прогнозу змін у часі та просторі.

Способи роботи з картами поділяють на: аналіз окремої карти та аналіз серій карт.

Аналіз окремої карти:

• вивчення картографічного зображення без його перетворення, тобто аналіз карти в тому вигляді, у якому вона є;

• перетворення картографічного зображення з метою приведення його у вигляд, більш зручний для даного конкретного дослідження;

• розкладання картографічного зображення на складові - особливий вигляд перетворення, застосовуваний для виділення нормальної і аномальної (фонової і залишкової) компонент розвитку і розміщення явищ і процесів.

Аналіз серій карт:

• порівняння карт різної тематики з метою встановлення взаємозв'язків і залежностей між явищами;

• зіставлення різночасових карт для вивчення динаміки та еволюції явищ і процесів, складання прогнозів їхнього розвитку в часі;

• вивчення карт-аналогів для виявлення загальних закономірностей поширення явищ і процесів на різних територіях.

Дослідження за картами включає кілька етапів:

• постановка завдання - формулювання мети, виділення підзадач, визначення вимог до точності;

• підготовка до дослідження - вибір картографічних джерел, методів, технічних засобів, алгоритмів і т.п.;

• дослідження - одержання попередніх, а потім остаточних результатів, їхня оцінка, створення нових карт;

• інтерпретація результатів - змістовний аналіз, формулювання висновків і рекомендацій, оцінка їхньої надійності.

Дослідження за картами наближено формалізована процедура. На всіх етапах повинні супроводжувати змістовний географічний аналіз одержуваних результатів, співвіднесення їх з реальною ситуацією і, якщо необхідно, коректування самої процедури дослідження.