
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
9.2. Астрономо-геодезичні дані
До цього виду джерел відносять результати астрономічних спостережень, гравіметричних вимірів, дані тріангуляції й трилатерації, полігонометрії, нівелювання на місцевості. Вони необхідні, насамперед, для створення координатної основи карт, тобто мережі пунктів, для яких визначені планове положення й висота щодо рівня моря, а також для обчислення фігури Землі й розрахунку параметрів земного еліпсоїда.
Пункти геодезичних мереж різного класу закріплюють на місцевості закладеними в землю центрами. Над ними зводять спеціальні розпізнавальні знаки - піраміди або сигнали, зміцнюють металеві або бетонні стовпи.
В останні роки для створення геодезичних мереж широко застосовують новітні супутникові технології. Такі технології ознаменували революційну зміну всієї системи геодезичних вимірів і відкрив принципово нові можливості інформаційного забезпечення картографування.
Астрономо-геодезичні дані необхідні для прив'язки всіх топографічних і тематичних знімань, а пункти геодезичної мережі - один з головних елементів математичної основи карт.
9.3. Картографічні джерела
Загальногеографічні карти використовують як джерела при складанні будь-яких тематичних карт. Вони є основою для нанесення тематичного змісту. Топографічні, оглядово-топографічні й оглядові карти - це надійні й достовірні джерела, які створюють по державних інструкціях, у стандартній системі умовних знаків з певними, строго фіксованими вимогами до точності.
Значення загальногеографічних карт не обмежується використанням їх для прив'язки тематичного змісту. Вони забезпечують географічну вірогідність картографування, відіграючи роль каркаса, щодо якого виконують нанесення й наступне вв'язування тематичного змісту становить карти, що, а також взаємне узгодження карт різної тематики.
Тематичні картографічні матеріали — основне джерело для складання тематичних карт. До них ставляться результати польових тематичних знімань (великомасштабні плани, схеми, абриси, маршрутні та стаціонарне знімання і т.п.), властиво тематичні карти різного масштабу й призначення, а також різного роду спеціальні матеріали такі, як схеми землекористуванні, лісовпорядні плани й ін.
Тематичні карти великих масштабів завжди служать джерелами для створення дрібномасштабних карт, але особливо важливо, що карти однієї тематики часто використають при складанні карт суміжної тематики. Так, при ґрунтовому картографуванні залучають карти рослинності й геоморфологічні, при створенні геоморфологічні карт - геологічні і тектонічні, при складанні карт транспорту необхідні карти розселення і т.д. А для одержання синтетичних карт районування й оцінки території як джерела часто використають серії карт різної тематики. Сучасний достаток тематичних матеріалів ставить завдання оптимізації їхнього вибору при створенні будь-якої карти, а це жадає від картографа глибоких географічних знань.
Особливий вид джерел — кадастрові карти і плани. Вони з документальною точністю відбивають розміщення, якісні й кількісні характеристики явищ і природних ресурсів, дають їх економічну або соціально-економічну оцінку, містять рекомендації з раціонального використання й охорони природних ресурсів. Такі карти кадастру земельного, міського, корисних копалин, лісового, водного, промислового та ін.