Тема 8. Географічні атласи

8.1. Атласи – картографічні енциклопедії

8.2. Джерела атласної картографії

8.3. Види атласів

8.4. Національні атласи

8.5. Атласи як моделі геосистем

8.6. Внутрішня єдність атласів

8.1. Атласи – картографічні енциклопедії

Атлас — це систематичний комплект карт, виконаний за єдиною програмою як цілісний продукт і виданий у вигляді книги або набором аркушів. Це система взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих карт.

За словами Н. Н. Баранского, «атлас відноситься до окремої карти приблизно так, як опера - до окремої музичної п'єси». Атлас включає безліч картографічних сюжетів, об'єднаних загальним задумом і програмою. Створення атласу - важка й відповідальна справа, вершина картографічного мистецтва. Атлас являє собою картографічну енциклопедію - систематизований звіт знань і фактичних відомостей про території на сучасному рівні її вивченості.

Карти атласу зручно зіставляти, порівнювати й накладати одну на одну. При необхідності можна одержати кількісні відомості, провести математичні кореляції і скласти похідні зображення. Атласи спеціально призначені для комплексного вивчення і оцінки території, поглиблених наукових досліджень, складання планів освоєння природних ресурсів та прогнозу наслідків втручання людини в навколишнє середовище, проектування природоохоронних дій та поліпшення екологічної ситуації.

Фундаментальні атласи супроводжуються науковими географічними описами, пояснювальними текстами (нерідко вони становлять окремі томи), космічними знімками та фотографіями, діаграмами і таблицями. Завдяки тонкому й витонченому оформленню, карти атласів дуже інформативні, незважаючи на дрібні масштаби. Особлива увага приділяється довідковому апарату, детальним покажчикам географічних назв і т.п. Подібно іншим енциклопедичним виданням, атласи можуть бути спеціалізованими або мати багатоцільове призначення.

8.2. Джерела атласної картографії

Перший атлас з'явився в Римській імперії в II в. н.е. і був складений математиком і картографом Клавдієм Птолемеєм. Атлас включав карту ойкумени - усього відомого грекам і римлянам миру - і 26 карт окремих частин Європи, Африки, Близького Сходу й Південної Азії. В епоху Середньовіччя атлас Птолемея був забутий, але на самому початку XV в. грецький рукопис і самі карти були переведені на латинську мову, розфарбовані і видані за назвою «Космографія». Атлас досить точно й детально відображав навколишній світ, моря і країни, карти мали градусну сітку та умовні знаки. З винаходом друкарства атлас Птолемея стали багаторазово перевидавати, поповнюючи його новими картами. Перше друковане видання було випущено в 1477 р. у Болоньї, і за короткий період атлас перевидавали більше 30 разів з доповненнями й уточненнями (рис. 8.1).

У середні століття одержали поширення атласи портоланов - особливих морських навігаційних карт із компасними сітками. Основний зміст портоланов становило докладне зображення берегової лінії з усіма бухтами й затоками. Портоланні атласи використалися для плавання в Середземному та Чорному морях, в Атлантичне узбережжя Європи і Африки, іноді - у Каспійське море. Крім набору портоланов вони часто містили навігаційні таблиці, календарі, довідкові відомості з астрономії та астрології.

У другій половині XVI в. центр картографії перемістився в Нідерланди. Там виникли картографічні мануфактури, де гравірували і друкували нові карти та атласи, що зображували світ таким, якої він став після Великих географічних відкриттів. Це було золоте століття картографії і атласи тієї епохи зберігаються тепер у бібліотеках та музеях як пам'ятники науки й зразки образотворчого мистецтва.

Рис. 8.1. Одна з латинізованих репродукцій карти світу з атласу Клавдія Птолемея. Видання 1492 р.

В 1570 р. гравер і видавець Авраам Ортелій опублікував в Амстердамі збір карт, назвавши його «Видовище кулі земної» («Theatrum orbis terrarum»). В атласі на 53 аркушах були зібрані карти світу, частин світу: Америки, Азії, Африки і Європи, а також окремих країн. В атласі були географічні описи, гарний титульний аркуш (рис. 8.2), алфавітний список країн і покажчик географічних назв.

Рис. 8.2. Титульний аркуш атласу А. Ортелія, виданого в Антверпені в 1570 р.

Перший атлас у сучасному його розумінні був створений «королем картографів» Герардом Меркатором. Карти були складені за новітніми джерелами, звітами експедицій, географічними описами, опрацьовані та погоджені спеціально для цього атласу. Для ряду карт були розраховані нові проекції. Меркатор опублікував в 1585 р. першу частину атласу, а через чотири роки - другу. Усього в них увійшло близько 80 карт європейських країн. Уже після смерті великого картографа праця була завершена його сином Румольдом і виданий в 1595 р. за назвою «Атлас, або Космографічні міркування про створення світу і виду створеного» (рис. 9.3). Так уперше в картографії з'явилася назва «атлас». Воно походить від імені легендарного мавританського царя Атласу - заступника наук, філософа й картографа, що виготовив перший небесний глобус. Назва міцно закріпилася в науці, і навіть не тільки в картографії. Є, наприклад, атласи рослин, тварин, атласи хмар і анатомічні атласи.

Рис. 8.3. Титульний аркуш атласу Г. Меркатора, 1595 р.