
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
Особливі типи тематичних карт становлять карти динаміки та взаємозв'язків. Карти динаміки показують рух, розвиток будь-якого явища або процесу в часі та його переміщення в просторі. Такі карти характеризують, наприклад, ріст міст і розвиток урбанізації, зсув льодовиків, шляхи переміщення атмосферних потоків (рис.7.4). Карти динаміки складають за прямими натурними спостереженнями за переміщенням об'єктів або шляхом порівняння різночасових карт, що фіксують стан явища в різні моменти часу.
Рис. 7.4. Карта динаміки. Основні типи синоптичних процесів в Азербайджані.
Карти взаємозв'язків передають ступінь і характер просторових зв'язків двох або декількох явищ. Як приклади назвемо морфоструктурні карти, що показують зв'язок сучасного рельєфу з геологічними структурами. Найчастіше це міжгалузеві карти, що дають подання про зв'язки між компонентами природного середовища, населенням і техносферою. Тому багато взаємозв'язків показують на картах екологічної тематики.
Для створення карт взаємозв'язків часто застосовують математико-статистичні розрахунки, обчислюють коефіцієнти кореляції або інші показники зв'язку. Такі карти часто становлять шляхом районування території за ступенем взаємозв'язків явищ тощо.
7.5. Функціональні типи карт
У сучасній тематичній картографії постійно йде розробка всі нових типів карт, для того щоб найбільше повно задовольняти наукові й практичні запити користувачів. Створено карти різних функціональних типів: інвентаризаційні, оціночні,Індикаційні, прогнозні та рекомендаційні.
Інвентаризаційні карти докладно реєструють наявність, місце розташування і стан об'єктів та явищ. Ці карти містять фактичний опис природних і трудових ресурсів відповідно до прийнятих класифікацій, але без пояснень їхніх відносин і зв'язків. Звичайно це карти аналітичного типу. Прикладами можуть служити карти розміщення корисних копалин, лікарських рослин (рис.7.5), працездатного населення, пасовищ та орних земель тощо.
Рис.7.5. Інвентаризаційна карта. Поширення рослин на певній території.
Оціночні карти створюють на основі інвентаризаційних. Це карти прикладного характеру, що містять цілеспрямовану оцінку якого-небудь об'єкта в заданому відношенні (або з певної точки зору). Саме тому для того самого об'єкта або явища можна скласти зовсім різні оціночні карти. Існують, наприклад, карти оцінки природних умов території для будівництва доріг (рис.7.6), цивільного будівництва, сільськогосподарського освоєння, розробки нафтових і газових родовищ, аналізу екологічних умов життя населення, проведення природоохоронних заходів тощо. Все залежить від прикладного завдання й набору вихідних даних.
Рис. 7.6. Оціночна карта. Оцінка природних умов для будівництва доріг на території.
Оціночні карти характеризують взаємодію людини й навколишнього середовища. До них належать більшість інженерно-географічних, інженерно-геологічних, агрокліматичних, медико-географічних та різноманітних еколого-географічних карт. При цьому існують карти, що дають оцінку тільки окремих компонентів природи (наприклад, рельєфу для цілей меліорації або ґрунтів для землеробства), і загальні оціночні карти (наприклад, оцінки природних умов для життя населення).
Індикаційні карти призначені для передбачення та виявлення невідомих явищ на основі вивчення інших, добре відомих. Складання індикаційних карт виконується при тісному зв'язку індикаторів та індикаційних явищ. Так, індикаційні карти рослинності застосовують для виявлення тектонічних розломів, оскільки над такими зонами виникають особливі умови циркуляції ґрунтових вод, а це позначається на складі рослин. Деякі види рослин служать індикаторами корисних копалин (особливо рудних родовищ, соляних покладів), окремі ареали тварин індикаціюють поширення тих або інших хвороб людини, тому індикаційні геоботанічні карти використовують при розвідці корисних копалин, а індикаційні зоогеографічні - при виявленні потенційних ареалів хвороб. Таким чином, за суттю індикаційні карти близькі до прогнозних.
Прогнозні карти відображають невідомі, що не існують у цей час або недоступні для безпосереднього вивчення явища й процеси. Такі карти можуть відображати:
прогнози в часі (синоптична ситуація на завтрашній день, стан навколишнього середовища через п'ять років тощо);
прогнози в просторі (оцінка нафтогазоносності території, будова надр Місяця тощо).
Таким чином, зміст прогнозних карт не обмежується передбаченням майбутнього, на них можна показати й існуюче в цей час, але ще невідоме або не вивчене явище, наприклад покладу нафти й газу, які, імовірно, є, але ще не відкриті (рис. 7.7).
Рис. 7.7. Прогнозна карта. Прогноз нафтогазоносності на острові
Існує розподіл прогнозних карт за територіями (глобальні, регіональні, локальні прогнози), за тематикою (карти прогнозу природних і трудових ресурсів, шкідливих і небезпечних природно-техногенних явищ, соціально-економічного розвитку території тощо). Крім того, розрізняють карти, що містять короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий прогнози. Треба, однак, чітко представляти відносність цього розподілу. Наприклад, короткостроковий прогноз змін ландшафту представляється на найближчі роки, а карта короткострокового синоптичного прогнозу складається на кілька годин уперед.
Найбільш істотний розподіл прогнозних карт за ступенем вірогідності прогнозу можна представити:
карти попереднього прогнозу, які становлять без знання всіх умов і взаємозв'язків, на основі наближених аналогій, за неповними або недостатніми даними; карти цього типу досить схематичні й переважно дрібномасштабні;
карти імовірного прогнозу - їх створюють на основі більш детального аналізу з обліком основних (фонових) тенденцій, істотних взаємозв'язків і достовірних аналогій; це звичайно середньомасштабні карти;
карти досить імовірного прогнозу - їх створюють у тих випадках, коли враховані всі або майже всі фактори, що визначають розміщення, величину, час настання й інтенсивність прояву явища; ці карти відрізняються детальністю й можуть складатися в досить великих масштабах;
карти перспективного розрахунку - це граничний випадок досить імовірного прогнозу, заснованого на точному знанні характеру розміщення, властивостей, часу настання прогнозованого явища й очікуваних наслідків. Так, наприклад, можна пророчити границі затоплення території й швидкість переформування берегів водоймища при будівництві греблі.
Рекомендаційні карти являють собою логічний розвиток оціночних і прогнозних карт , що відображають вказівки, рекомендації й конкретні заходи, які варто провести на даній території для досягнення якої-небудь практичної мети. Прикладами карт цього типу служать карти меліорації (рис. 7.8), заходів щодо оздоровлення місцевості, пропонованих протиерозійних, протилавинних, природоохоронних заходів тощо.
Рис. 7.8. Рекомендаційна карта. Меліорація земель території.