
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
2.1. Змістовий модуль 1
Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ З КАРТОГРАФІЇ
1.1. Предмет картознавства та його зміст
1.2. Визначення картографії та її структура
1.3.Основні властивості та визначення карт як просторових моделей
1.4.Зв'язок картографії з іншими науками
1.5.Взаємодія картографії та геоінформатики
1.6. Елементи карти
1.7.Короткий нарис історії картографії
1.1. Предмет картознавства та його зміст
Створення географічних карт за різним змістом картографічних зображень об’єктів, явищ та процесів вимагає вивчення спеціальних системних досліджень, які формуються в окремі дисципліни та курси. Одним із основних таких курсів є картознавство.
Картознавство вивчає укладання і розвиток карт, їх складових елементів і властивостей, а також використання картографічних творів на практиці , що дозволить зрозуміти стан та перспективи системного розвитку галузі.
Міжнародний багатомовний словник технічних термінів картографії (1973)дає таке визначення карти: зменшене,узагальнене зображення поверхні Землі, інших небесних тіл або небесної сфери, яке побудоване за математичним законом на площині і показує за допомогою умовних знаків розміщення та властивості об’єктів, що зв’язані з цими поверхнями.
Картознавство вивчає карти та інші картографічні зображення як засіб відображення дійсності, як просторові моделі реальних явищ з описом їх кількісних та якісних характеристик, структуру, взаємозв’язки та динаміку. Воно є розділом картографії, що досліджує властивості та види картографічних зображень, виконує, огляд важливих картографічних джерел, розробляє способи аналізу та методи використання карт у наукових дослідженнях та на виробництві. Картознавство також вивчає історію картографії, основні її етапи та розвиток. Воно є теоретичним підґрунтям та однією з найважливіших картографічних дисциплін.
Необхідно зазначити суттєві властивості карти, які відрізняють її від інших зображень земної поверхні, і поширити їх на всі види географічних карт. Відомо такі принципи , які визначають специфіку географічних карт, а саме : строго визначена математична основа побудови карт ; використання знакових систем (картографічних символів); відбір та узагальнення явищ, які зображуються на карті; системне геопросторове моделювання та відображення дійсності.
Визначена математична основа побудови карт передбачає встановлення строгої функціональної залежності між криволінійними та прямокутними координатами тих самих точок земної поверхні на площині. Це дозволить вивчати за картами просторові відношення та форми зображуваних об’єктів.
Географічні карти передають явища за допомогою особливої мови карт, яку називають знаковими системами. Такі системи показують різні природні та суспільні явища у просторовій формі з якісними та кількісними характеристиками.
Суттєвим процесом при складанні карт є відбір та узагальнення явищ, який називають картографічною генералізацією. Картографічна генералізація наочно виявляється при порівнянні карт різних масштабів.
В даний час для створення геопросторових моделей необхідно на основі системного аналізу вивчати якісні та кількісні характеристики та зв’язки між ними елементів системи, з якої складається досліджуваний об’єкт. Тут невід’ємною частиною є комп’ютерне моделювання на основі ГІС-технологій.