2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни

2.1. Змістовий модуль 1

Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ З КАРТОГРАФІЇ

1.1. Предмет картознавства та його зміст

1.2. Визначення картографії та її структура

1.3.Основні властивості та визначення карт як просторових моделей

1.4.Зв'язок картографії з іншими науками

1.5.Взаємодія картографії та геоінформатики

1.6. Елементи карти

1.7.Короткий нарис історії картографії

1.1. Предмет картознавства та його зміст

Створення географічних карт за різним змістом картографічних зображень об’єктів, явищ та процесів вимагає вивчення спеціальних системних досліджень, які формуються в окремі дисципліни та курси. Одним із основних таких курсів є картознавство.

Картознавство вивчає укладання і розвиток карт, їх складових елементів і властивостей, а також використання картографічних творів на практиці , що дозволить зрозуміти стан та перспективи системного розвитку галузі.

Міжнародний багатомовний словник технічних термінів картографії (1973)дає таке визначення карти: зменшене,узагальнене зображення поверхні Землі, інших небесних тіл або небесної сфери, яке побудоване за математичним законом на площині і показує за допомогою умовних знаків розміщення та властивості об’єктів, що зв’язані з цими поверхнями.

Картознавство вивчає карти та інші картографічні зображення як засіб відображення дійсності, як просторові моделі реальних явищ з описом їх кількісних та якісних характеристик, структуру, взаємозв’язки та динаміку. Воно є розділом картографії, що досліджує властивості та види картографічних зображень, виконує, огляд важливих картографічних джерел, розробляє способи аналізу та методи використання карт у наукових дослідженнях та на виробництві. Картознавство також вивчає історію картографії, основні її етапи та розвиток. Воно є теоретичним підґрунтям та однією з найважливіших картографічних дисциплін.

Необхідно зазначити суттєві властивості карти, які відрізняють її від інших зображень земної поверхні, і поширити їх на всі види географічних карт. Відомо такі принципи , які визначають специфіку географічних карт, а саме : строго визначена математична основа побудови карт ; використання знакових систем (картографічних символів); відбір та узагальнення явищ, які зображуються на карті; системне геопросторове моделювання та відображення дійсності.

Визначена математична основа побудови карт передбачає встановлення строгої функціональної залежності між криволінійними та прямокутними координатами тих самих точок земної поверхні на площині. Це дозволить вивчати за картами просторові відношення та форми зображуваних об’єктів.

Географічні карти передають явища за допомогою особливої мови карт, яку називають знаковими системами. Такі системи показують різні природні та суспільні явища у просторовій формі з якісними та кількісними характеристиками.

Суттєвим процесом при складанні карт є відбір та узагальнення явищ, який називають картографічною генералізацією. Картографічна генералізація наочно виявляється при порівнянні карт різних масштабів.

В даний час для створення геопросторових моделей необхідно на основі системного аналізу вивчати якісні та кількісні характеристики та зв’язки між ними елементів системи, з якої складається досліджуваний об’єкт. Тут невід’ємною частиною є комп’ютерне моделювання на основі ГІС-технологій.