
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
Тема 7. Типи географічних карт
7.1. Аналітичні карти
7.2. Комплексні карти
7.3. Синтетичні карти
7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
7.5. Функціональні типи карт
7.6. Карти різного призначення
7.7. Системи карт
7.1. Аналітичні карти
Аналітичні карти відображають одне явище або будь-яку його характеристику (одну властивість). При цьому дане явище показується у своїй системі показників, абстрактно від інших явищ, поза зв'язком з ними. Прикладом може служити карта кутів нахилу рельєфу, де представлений тільки один морфометрический показник - крутість схилів. На іншій аналітичній карті можна показати глибину розчленовування рельєфу, на третій - експозицію схилів, на четвертій - густоту ярово-балкової мережі. На рис. 7.1 наведена карта сільськогосподарського використання земель певної області, що характеризує їх тільки в одному аспекті - за розораністю. Отже, аналітична карта не ставить завдання дати цілісне подання про об'єкт, вона виділяє один з його аспектів (у нашому випадку розораність території) і тільки йому присвячена.
Рис. 7.1. Аналітична карта. Розораність території певної області
Суть аналітичного картографування в тому, що воно розділює об'єкт на складові частини і роздільно розглядає їх з виділенням елементів цих частин. Такий процес може бути як завгодно детальним, все залежить від глибини аналізу. На початкових стадіях аналітичного вивчення об'єкта на картах показують основні елементи його структури, речовинного складу, особливі ознаки й властивості. Але в міру нагромадження знань й удосконалювання методики аналітичні карти показують усе більші дрібні особливості та деталі. Так, вивчаючи рельєф, застосовують усе більш «гнучкі» методи математичного моделювання, одержуючи усе більш детальні аналітичні карти, наприклад карти горизонтальної й вертикальної кривини поверхні, других похідних, що характеризують швидкість зміни ухилів, дисперсії висот тощо. Можливості аналізу практично нескінченні.
Поняття «аналітична карта» у певному змісті відносне. Наприклад, карта денних температур - безсумнівна, тим більше аналітична карта стосовно карт середньомісячних, а тим більше - середньорічних температур. Але й карту середньорічних температур можна вважати аналітичної, якщо поставити її поряд з картами тиску, опадів, випаровування, переважаючих вітрів - всі вони характеризують лише окремі елементи клімату.
Близькі до аналітичних є і так звані окремі, або галузеві карти. Вони мають вузьку тематику, докладно показують будь-яку окрему галузь. Найчастіше, говорячи про галузеві карти, мають на увазі соціально-економічну тематику, пов'язану з окремими галузями промислового або сільськогосподарського виробництва. Галузевими прийнято вважати карти машинобудування, текстильної, хімічної, харчової й іншої галузей промисловості або карти буряківництва, бавовництва, вівчарства, птахівництва тощо.
7.2. Комплексні карти
Комплексні карти - це зображення декількох елементів близької тематики, набір характеристик (показників) одного явищ. Наприклад, на одній карті можна дати ізобари й вектори переважаючих вітрів, маючи на увазі, що вітри безпосередньо пов'язані з полем атмосферного тиску. На карті сільського господарства можна одночасно показати розораність території й урожайність пшениці, на гідрологічній карті - стік у річковому басейні й потенційні енергоресурси.
На рис.7.2 наведена комплексна карта, на якій зображення внутрішньорічний розподіл річкового стоку й водоносності рік суміщено з характеристикою потенційних ресурсів гідроенергії. Кожна характеристика дається у своїй системі показників, але покази на одній карті двох, трьох і більше характеристик дозволяє читачеві розглядати їх у комплексі, зіставляти між собою, установлювати закономірності розміщення одного показника щодо іншого. У цьому - головна перевага комплексних карт.
Рис. 7.2. Комплексна карта. Водоносність рік, розподіл стоку й потенційні енергоресурси території
Але на одній карті важко сумістити зображення декількох явищ так, щоб вони добре читалися.
Добре відомими прикладами комплексних карт можуть служити топографічні карти, на яких спільно представлені рельєф, гідрографія, рослинність, ґрунти, населені пункти, соціально-економічні об'єкти, дорожна мережа, лінії зв'язку, адміністративні границі - весь комплекс об'єктів, що характеризують місцевість. Також метеорологічні карти, де на фоні ізобар та ліній атмосферних фронтів показані метеоелементи: температура повітря й ґрунту, вологість повітря, напрямок і швидкість вітру, кількість і вид опадів, хмарність та ін. - у сукупності вони відображають погодні умови.