- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
5.4. Нормалізація географічних назв
В усьому світі особлива увага звертається на нормалізацію найменувань, тобто вибір найпоширеніших назв і визначення їхнього написання на тій мові, на якій вони вживаються.
В Україні нормалізація проводиться відповідно до правил і традицій нашої мови. У словниках, довідниках і каталогах, на картах й в атласах повинні публікуватися тільки нормалізовані найменування географічних об'єктів.
Проблемами нормалізації географічних найменувань звичайно займаються спеціальні державні й міжнародні органи. При Організації Об'єднаних Націй існує спеціальна група експертів по географічних назвах. ООН регулярно проводить всесвітні й регіональні конференції за цією тематикою і все це свідчить про важливість та постійну актуальність проблеми нормалізації географічних назв.
Пропозиції про присвоєння найменувань і перейменування об'єктів вносяться органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями й окремими особами. Вони подаються в законодавчі органи, де розташовані самі об'єкти. Всі подібні пропозиції проходять експертизу, розглядаються спеціально створеними комісіями й лише після цього затверджуються відповідними органами влади.
5.5. Каталоги географічних назв
У багатьох країнах створюються державні каталоги географічних назв, в яких систематизовані, нормалізовані фонди назв, які постійно обновлюються.
Їхнє призначення полягає в тому, щоб впорядкувати й закріпити ці назви, контролювати їхні зміни. У каталогах і довідкових інформаційних топонімічних системах звичайно фіксуються наступні дані:
вид (рід) географічного об'єкта;
назва (варіанти назв);
географічні координати;
адміністративна приналежність і географічна прив'язка;
джерело, звідки взята назва;
перейменування об'єкта;
додаткові відомості.
Масиви назв групують за адміністративними одиницями, а всередині них і за алфавітом. Основним джерелом для створення каталогів є топографічні карти. У найбільш повних державних довідкових системах зберігаються всі топоніми, що зустрічаються на великомасштабних картах країни. Карти й атласи, нормативні словники й енциклопедичні видання, а також засоби масової інформації зобов'язані давати назви, вивірені по каталогах.
5.6. Картографічні шрифти
Шрифти, які використовуються на картах для географічних назв, термінів і пояснювальних написів, повинні задовольняти декільком вимогам: бути чіткими і читатися добре на кольоровому фоні, компактними, придатними для відтворення при друці.
Картографічні шрифти поділяються на групи:
за нахилом букв - прямі (звичайні) і курсивні з нахилами вправо й вліво;
за шириною букв - вузькі, нормальні і широкі;
за яскравістю - світлі, напівжирні і жирні;
за наявності підсікань.
Шрифти розрізняють ще й за кеглем - висоті букв. Кегль вимірюється в пунктах (1 пункт = 0,376 мм). Деякі шрифти мають поліграфічні назви: наприклад, «текст» - 20 пунктів, «корпус» - 10.
Важлива якість шрифту це його естетичність. На стародавніх картах було багато написів з декоративними елементами. Це прикрашало карту, але знижувало її читання. Сучасний дизайн орієнтується на зручність читання, компактність, красу пропорцій, гармонійність сполучення з іншими елементами змісту карти.
Для виділення назв карт або важливих елементів у легенді застосовують оригінальні художні й архітектурні шрифти, в написання яких вводиться об'ємність, орнамент, кольори й штрихове оформлення.
Сучасні комп'ютерні технології забезпечують широкий, практично не обмежений вибір шрифтів різного виду, розміру, малюнку, нахилу. Крім того, розроблені спеціальні алгоритми для оптимального, компактного, автоматичного розміщення написів об'єктів (наприклад, населених пунктів) при їхній великій щільності на карті.