
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
5.3. Форми передачі іншомовних назв.
Існує кілька форм передачі на картах іншомовних назв.
Місцева офіційна форма — написання географічного найменування державною мовою країни, де розташований даний об'єкт. Прикладами можуть служити Sverige (Швеція) або България (Болгарія). Ця форма зберігає справжнє офіційне написання, однак не розкриває звучання топоніма. Наприклад, французи або англійці, що користуються латинським алфавітом, можуть не знати, що назва Швеції звучить «Сверье», а російські читачі затрудняються у вимові болгарського «ъ».
Фонетична форма відтворює звучання (вимову) найменування, передана буквами алфавіту іншої мови. Наприклад, англійське Atlantic Highlands у російській транскрипції виглядає як Атлантик-Хайлендс, а угорське Miskolc як Мішкольц. Цю форму часто називають умовно-фонетичною, оскільки звуки іноземної мови не завжди можна точно передати буквами іншого алфавіту.
Транслітерація це політерний перехід від одного алфавіту до іншого без обліку дійсної вимови найменування. Таку форму застосовують нечасто, наприклад, у тих випадках, коли справжнє звучання топоніма невідомо. Такі ситуації виникають, зокрема, при передачі ескімоських назв у Гренландії за їхнім написанням на датських картах або аборигенних назвах в Австралії за англійськими картами.
Традиційна форма — написання іноземного географічного найменування у формі, що відрізняється від оригіналу, але давно вкоріненої в розмовній і літературній мові даної країни. В українській та російській топоніміках є багато таких прикладів, а саме : на картах традиційно пишеться Фінляндія, а не Суомі, Греція, а не Эллас, Грузія, а не Сакартвело, Шпицберген, а не Свальбар. Французька столиця Парі в українській мові стала Парижем, італійське місто Наполи - Неаполем, а англійська ріка Темс набула закінчення жіночого роду - Темза.
У табл. 5.1 приводяться приклади різних форм передачі географічних найменувань для декількох найбільш відомих топонімів.
Перекладна форма - передача назви з однієї мови на іншу за змістом. В основному це стосується об'єктів, для яких встановилася міжнародна традиція, наприклад Берег Слонової Кістки (французькою - Cote d'Ivoire), мис Доброї Надії (англійською - Саре of Good Норі), Скелясті гори (англійською - Rocky Mountains), острова Зеленого мису (португальською - Arquipelago de Cabo Verde), Вогненна Земля (іспанською - Tierra del Fuego), Чорне море (англійською - Вlасk Sеа, французькою - Mer Noire, румунською - Mare Negra, болгарською - Чорне море). Часто перекладається лише частина назви: Новий, Старий, Північний, Південний, Великий, Малий, Татарський - за змістом вони є прикметниками. Таких прикладів є дуже багато і Новий Південний Уельс, Північна Кароліна, Великий Хінган, Малі Антильські острова, Татарський Ошняк і т.п.
Таблиця 5.1
Форма передачі географічних найменувань
Мова |
Місцева |
Фонетична |
Транслітерація |
Традиційна |
топоніма |
офіційна |
|
|
|
Англійська |
England |
Інгленд |
Енгланд |
Англія |
Французька |
Paris |
Парі |
Паріс |
Париж |
Німецька |
Wien |
Він |
Віен |
Відень |
Італійська |
Genova |
Дженова |
Генова |
Генуя |
Норвезька |
Norge |
Норье |
Норге |
Норвегія |
Фінська |
Suomi |
Суомі |
Суомі |
Фінляндія |