5.3. Форми передачі іншомовних назв.

Існує кілька форм передачі на картах іншомовних назв.

Місцева офіційна форма — написання географічного найменування державною мовою країни, де розташований даний об'єкт. Прикладами можуть служити Sverige (Швеція) або България (Болгарія). Ця форма зберігає справжнє офіційне написання, однак не розкриває звучання топоніма. Наприклад, французи або англійці, що користуються латинським алфавітом, можуть не знати, що назва Швеції звучить «Сверье», а російські читачі затрудняються у вимові болгарського «ъ».

Фонетична форма відтворює звучання (вимову) найменування, передана буквами алфавіту іншої мови. Наприклад, англійське Atlantic Highlands у російській транскрипції виглядає як Атлантик-Хайлендс, а угорське Miskolc як Мішкольц. Цю форму часто називають умовно-фонетичною, оскільки звуки іноземної мови не завжди можна точно передати буквами іншого алфавіту.

Транслітерація це політерний перехід від одного алфавіту до іншого без обліку дійсної вимови найменування. Таку форму застосовують нечасто, наприклад, у тих випадках, коли справжнє звучання топоніма невідомо. Такі ситуації виникають, зокрема, при передачі ескімоських назв у Гренландії за їхнім написанням на датських картах або аборигенних назвах в Австралії за англійськими картами.

Традиційна форма — написання іноземного географічного найменування у формі, що відрізняється від оригіналу, але давно вкоріненої в розмовній і літературній мові даної країни. В українській та російській топоніміках є багато таких прикладів, а саме : на картах традиційно пишеться Фінляндія, а не Суомі, Греція, а не Эллас, Грузія, а не Сакартвело, Шпицберген, а не Свальбар. Французька столиця Парі в українській мові стала Парижем, італійське місто Наполи - Неаполем, а англійська ріка Темс набула закінчення жіночого роду - Темза.

У табл. 5.1 приводяться приклади різних форм передачі географічних найменувань для декількох найбільш відомих топонімів.

Перекладна форма - передача назви з однієї мови на іншу за змістом. В основному це стосується об'єктів, для яких встановилася міжнародна традиція, наприклад Берег Слонової Кістки (французькою - Cote d'Ivoire), мис Доброї Надії (англійською - Саре of Good Норі), Скелясті гори (англійською - Rocky Mountains), острова Зеленого мису (португальською - Arquipelago de Cabo Verde), Вогненна Земля (іспанською - Tierra del Fuego), Чорне море (англійською - Вlасk Sеа, французькою - Mer Noire, румунською - Mare Negra, болгарською - Чорне море). Часто перекладається лише частина назви: Новий, Старий, Північний, Південний, Великий, Малий, Татарський - за змістом вони є прикметниками. Таких прикладів є дуже багато і Новий Південний Уельс, Північна Кароліна, Великий Хінган, Малі Антильські острова, Татарський Ошняк і т.п.

Таблиця 5.1

Форма передачі географічних найменувань

Мова	Місцева	Фонетична	Транслітерація	Традиційна
топоніма	офіційна
Англійська	England	Інгленд	Енгланд	Англія
Французька	Paris	Парі	Паріс	Париж
Німецька	Wien	Він	Віен	Відень
Італійська	Genova	Дженова	Генова	Генуя
Норвезька	Norge	Норье	Норге	Норвегія
Фінська	Suomi	Суомі	Суомі	Фінляндія