
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
4.8. Освітлені горизонталі
Зображення рельєфу горизонталями володіє найбільшою метричністю, але програє іншим способам відносно пластичності. Тому картографи завжди прагнули підсилити виразність горизонталей, застосовуючи додаткове бічне «освітлення».
Один із прийомів полягає в потовщені горизонталей на затінених схилах і зробити їх тоншими на освітлених, що відтворює ефект розподілу світла й тіні (рис.4.10). Такі горизонталі правомірно можуть називатися «освітленими» і «затіненими».
Рис 4.10. Освітлені (затінені) горизонталі
4.9. Блок-діаграми
Блок-діаграми рельєфу є це тривимірними плоскими малюнками, що передають пластику земної поверхні. Вони з’єднуються з поздовжніми й поперечними розрізами, які показують внутрішню геолого-геоморфологічну будову території. Блок-діаграми будують за особливими законами геометричної перспективи, супроводжуючи рисунок пошаровим розфарбуванням або відмиванням для досягнення найбільшої виразності. Сучасні комп'ютерні технології дозволяють порівняно легко одержувати тривимірні блок-діаграмні зображення на дисплеї й проводити з ними різні перетворення. Електронні блок-діаграми рельєфу одержують у вигляді перспективно зміщених горизонталей (рис.4.11) або як систему профілів, що перетинаються (рис.4.12). Блок-діаграми з горизонталями зручні в тому відношенні, що за ними, як за картами, легко визначати абсолютні та відносні висоти, ухили, на них можна наносити додаткове навантаження, наприклад ґрунту, рослинний покрив тощо.
Рис. 4.11. Фрагмент карти рельєфу місцевості (а) і блок-діаграма тієї ж ділянки в горизонталях (б), складена на автоматичному графопобудовувачі
Рис. 4.12. Блок-діаграма, побудована за цифровою моделлю у вигляді взаємних профілів, що перетинаються
4.10. Висотні відмітки
Висотні відмітки - це цифри, що розміщають на картах біля точок, які вказують абсолютну або відносну висоту або глибину.
За допомогою висотних відміток показують особливо важливі (командні) або характерні висоти, наприклад вершини гір, пагорбів, висоти перевалів, обривів й уступів, насипів і курганів. Вони полегшують читання карти й розуміння характеру рельєфу.
На морських навігаційних картах оцінки глибин часто становлять головний спосіб зображення підводного рельєфу. Оцінки проставляють точно в місцях промірів, тим самим підкреслюють їхню щільність і детальність вивченості морського дна (рис.4.13). При досить детальній мережі промірів на навігаційні карти наносять ще й ізобати.
Рис.4.13. Фрагмент морської навігаційної карти з оцінками глибин
4.11. Цифрові моделі рельєфу
Автоматизація картографування привела до створення й всебічного використання цифрових моделей рельєфу (ЦМР).
ЦМР це - сукупність (масив, файл) висотних оцінок Z, узятих у вузлах деякої мережі точок з координатами X, Y і закодованих у числовій формі.
Розрізняють чотири способи побудови ЦМР:
одержання висотних оцінок у вузлах регулярної сітки, у вершинах квадратів або прямокутників, тобто створення матриці висот;
нерегулярне (або випадкове) розміщення висотних оцінок у вузлах довільної трикутної мережі. Такі дані звичайно одержують при зніманні на місцевості;
розміщення висотних оцінок вздовж горизонталей або ізобат з певним кроком, тобто цифрування цих ізоліній по карті;
одержання висотних оцінок у точках перетину горизонталей зі структурними лініями рельєфу - осями водорозділів, тальвегами та ін., що дає можливість найбільше точно зафіксувати морфологію рельєфу.
ЦМР - основа комп'ютерного картографування. Вони дозволяють відновлювати (визуалізувати) рельєф у горизонталях за допомогою процедур інтерполяції, екстраполяції або апроксимації. На основі ЦМР виконують різноманітні розрахунки й перетворення, автоматично будують похідні морфометричні карти: ухилів й експозицій схилів, розчленовування, зон видимості/невидимості тощо. В автоматичному режимі можна відновлювати тальвеги, рік і всю ерозійну мережу. Крім того, ЦМР служать для побудови блок-діаграм, панорам й інших тривимірних зображень рельєфу, у тому числі динамічних моделей, що обертаються на екрані комп'ютера. Детальні ЦМР дозволяють виконувати аналітичне відмивання рельєфу при заданому висвітленні.