
- •1. Загальна характеристика економічного розвитку Первісної доби.
- •2. Загальна характеристика економіки та економічної думки країн Стародавнього Сходу.
- •3. Соціально-економічний розвиток та економічна думка країн античного світу: загальна характеристика.
- •4. Загальна характеристика економіки та економічної думки Середньовіччя.
- •5. Історичне значення меркантилізму.
- •6. Зародження економічної науки.
- •Формування економічної теорії як науки
- •7. Економічне вчення фізіократів.
- •8. Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •9. Адам Сміт як творець економічної науки.
- •10. Політична економія: загальна характеристика зародження, становлення, розвитку.
- •11. Загальна характеристика економіки та економічної науки індустріальної епохи.
- •12. Економічна думка в Україні (хіх – початок хх ст.).
- •13. Економічна теорія марксизму.
- •14. Становлення і розвиток мікроекономічної науки.
- •15. Методи мікроекономічного аналізу.
- •16. Сучасна структуризація економічної науки.
- •17. “Кейнсіанська революція” в економічній науці.
- •18.Становлення, розвиток та сучасний стан макроекономічної науки.
- •19. Методи макроекономічних досліджень.
- •20. Тенденції синтезу основних напрямів економічної науки
- •21. Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільних процесів.
- •22. Категорії економічної науки: сутність, система.
- •23. Закони економічної науки.
- •24. Економічні потреби: сутність, структура. Ієрархія потреб.
- •25. Закон зростання потреб і механізм його дії.
- •26. Економічні інтереси. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •Класи економічних інтересів
- •27. Суспільний поділ праці.
- •Характеристики
- •Чинники впливу на поділ праці
- •28. Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку.
- •30. Роль науково-технічного прогресу в розвитку суспільного виробництва.
- •31. Ефективність суспільного виробництва: сутність, показники.
- •32. Категорія “економічна система”: сутність, зміст, структура.
- •33. Класифікація (типологізація) економічних систем.
- •34. Відносини власності в економічній системі суспільства.
- •35. Економічний зміст інтелектуальної власності.
- •36. Місце і роль людини в економічній системі.
- •37. Натуральна і товарна форми організації суспільного виробництва.
- •38. Товар і його характеристики.
- •39. Теорії походження та сутності грошей.
- •40. Грошовий обіг і його закони.
- •41. Інфляція: сутність, причини, види, соціально-економічні наслідки.
- •Характеристики Показники інфляції
- •Причини виникнення інфляції:
- •Наслідки інфляції
- •42. Капітал як соціально-економічна категорія.
- •43. Людський капітал як соціально-економічна категорія.
- •44. Проблеми формування, розвитку та реалізації людського капіталу в умовах глобалізації.
- •45. Форми і системи заробітної плати.
- •46. Прибуток: сутність, види, функції.
- •Економічна роль прибутку
- •Функції прибутку:
- •Види прибутку:
- •Принципи розподілу прибутку підприємства:
- •Методи планування прибутку:
- •Чинники, що впливають на норму прибутку
- •Дисконтований чистий прибуток
- •Інші види прибутків
- •47. Ринок: сутність, функції, закони.
- •48. Монополії і монополістичні тенденції в ринковій економічній системі.
- •49. Конкуренція: сутність, форми, функції, способи конкурентної боротьби.
- •50. Ціна як економічна категорія.
- •51. Сегментація ринків.
- •52. Фінансовий ринок: сутність, функції, роль в економічній системі.
- •Призначення фінансового ринку
- •Класифікація фінансового ринку
- •Ринок цінних паперів (фондовий ринок)
- •Види фінансових ринків
- •53. Інфраструктура ринку: сутність, основні елементи, функції.
- •54. Домогосподарства як суб’єкти економічної системи та ринкових відносин.
- •55. Підприємництво: сутність, функції, види в ринковій економіці.
- •Визначення поняття
- •Ознаки і функції підприємництва
- •Принципи підприємництва
- •Моделі підприємництва
- •Умови здійснення підприємницької діяльності
- •Форми і види підприємництва
- •Обмеження підприємницької діяльності
- •Фіктивне підприємництво
- •56. Інноваційне підприємництво: сутність, роль в економічній системі.
- •58. Підприємства як суб’єкти економічної діяльності.
- •Загальна характеристика
- •60. Сутність та структура інтелектуального капіталу підприємства.
- •61. Мікроекономічна модель підприємства.
- •62. Собівартість продукції як якісний показник економічної діяльності підприємств.
- •63. Торговий капітал і торговий прибуток.
- •64. Позичковий капітал і позичковий відсоток.
- •65. Кредит як форма руху позичкового капіталу.
- •66. Особливості функціонування капіталу в сільському господарстві. Земельна рента.
- •Абсолютна земельна рента
- •Економічна рента і трансферний дохід
- •Еластичність пропозиції
- •Квазірента
- •67. Сутність, види, типи та форми суспільного відтворення.
- •68. Форми сукупного суспільного продукту в процесі відтворення.
- •69. Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні.
- •70. Економічне зростання: сутність, типи, фактори.
- •71. Інвестиції: зміст, форми, роль в економічному зростанні.
- •Інші визначення інвестицій
- •Форми інвестицій
- •Фінансові інвестиції
- •Інвестиційна діяльність
- •Інвестиційна діяльність в Україні
- •Інвестиційна політика
- •Інвестиційний клімат
- •Інвестиці́йний центр
- •Структурні вади інвестицій в слаборозвинених країнах
- •72. Зайнятість населення: форми, структура.
- •Визначення зайнятості
- •Показники зайнятості
- •Види зайнятості
- •Зайнятість і ввп
- •Проблеми зайнятості населення в Україні
- •73. Безробіття: причини, форми, наслідки.
- •Методика підрахунку
- •Види безробіття
- •Закон Оукена
- •74. Господарський механізм: сутність, структура, функції, еволюція.
- •75. Економічні функції держави.
- •76. Податкова діяльність держави.
- •77. Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості.
- •78. Світове господарство: сутність, етапи формування, структура, тенденції розвитку.
- •Риси світового господарства
- •Дослідження світового господарства
- •Історія
- •Світове господарство і глобалізація
- •79. Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин.
- •80. Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми.
- •Причини міжнародного переміщення капіталу
- •Чинники, що зумовлюють міжнародний рух капіталу
- •Інфраструктура міжнародного ринку капіталів
- •Форми міжнародного руху капіталу За джерелами походження:
- •За характером використання коштів:
- •За термінами вивезення капіталу:
- •За типом фінансових зобов'язань:
- •За цілями використання:
- •81. Міжнародна міграція робочої сили.
- •Види міжнародної міграції робочої сили
- •Ринок робочої сили
- •Роль, характерні риси та способи визначення масштабів міграції
- •Міграційна політика держави
- •82. Міжнародні валютні відносини.
- •83. Глобальні проблеми: сутність, причини виникнення, класифікація, економічні аспекти, можливості та способи розв’язання.
- •Поняття глобалізації
- •Постановка (історія) питання
- •Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку Проблематика
- •Філософські концепції
- •84. Інструменти міжнародної співпраці у розв’язанні проблем навколишнього середовища.
- •85. Вплив глобалізації, глобальних проблем на соціально- економічний розвиток України.
68. Форми сукупного суспільного продукту в процесі відтворення.
Результатом виробництва є його продукт або економічне благо. Людина за допомогою засобів праці впливає на предмети і сили природи і пристосовує їх до задоволення тих або інших власних потреб.
Суспільний продукт може бути представлений у формах. Перелічимо лише деякі з них. Розраховують сукупний суспільний продукт по-різному. Залежно від того, які елементи включають до його складу, слід розрізняти: валовий суспільний продукт, кінцевий суспільний продукт, валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт.
Валовий суспільний продукт
Протягом тривалого часу в Україні, як і в інших країнах Східної Європи, узагальнюючий результат виробництва розглядався як валовий суспільний продукт. Статистичні органи розраховують його як суму виробленої за рік (чи інший проміжок часу) валової продукції всіх галузей матеріального виробництва: промисловості, будівництва, сільського й лісового господарства, вантажного транспорту, зв'язку і торгівлі (тією мірою, якою вони обслуговують виробництво), матеріально-технічного постачання, заготовок сільськогосподарських продуктів, громадського харчування, а також інших виробничих видів діяльності (видавництво, виробництво кінофільмів, збирання грибів, ягід тощо).
При визначенні величини валового суспільного продукту завжди стикаються з повторним рахунком окремих виробничих затрат. Справа в тому, що до його вартості включається не лише готовий, а й проміжний продукт (сировина, паливо, матеріали), причому один і той же проміжний продукт враховується декілька разів. Наприклад, залізна руда спочатку включається у валову продукцію гірничодобувної промисловості, а потім - у вартість виготовленого з неї металу, тобто у валову продукцію металургійної промисловості, і т. д. У кінцевому підсумку валова продукція всіх галузей економіки включає повторний рахунок різних елементів проміжного продукту. В цьому полягає головний недолік даного показника: він навіть приблизно не відображає тієї суми благ, які створені суспільством для задоволення своїх потреб.
Кінцевий суспільний продукт
Детальніше характеризує результати господарської діяльності кінцевий суспільний продукт. Він являє собою всю масу
виробленої за певний період часу готової продукції. За своїм речовим змістом він складається:
а) з готових до особистого споживання предметів споживання;
б) з готових до виробничого використання засобів праці (тобто лише частини засобів праці без предметів праці).
Отже, кінцевий продукт є лише частиною валового продукту, яка у вигляді готової продукції надходить у розпорядження суспільства й використовується для споживання населення, відновлення зношених протягом року засобів праці та нагромадження. За своєю величиною він відрізняється від валового суспільного продукту тим, що не включає проміжного продукту, а також незавершеного виробництва та будівництва і виключає, таким чином, повторний рахунок матеріально-виробничих затрат.
Розраховується кінцевий продукт як сума валової продукції не всіх галузей матеріального виробництва, а лише тих, де формується готовий продукт. Наприклад, для виготовлення вантажного автомобіля необхідна різноманітна кількість деталей, які виробляють понад 100 галузей економіки. Але в кінцевому продукті всі вони враховуються один раз, а саме: у вартості вантажного автомобіля. Щоб детальніше це уявити, розглянемо схематично рух лише одного елемента - металовиробів, необхідних для виготовлення автомобіля. Цей рух складається з таких крупних блоків: видобуток руди - виплавка металу - виготовлення автомобіля - складання заготовок і деталей Наприклад, у розрахунку на один автомобіль видобувається 10 т залізної руди вартістю 300 грн. Дана вартість складається із затрат засобів праці і створеної живою працею шахтарів вартості у такому, скажімо, співвідношенні: 100 грн. - перенесена вартість і 200 грн. знову створена вартість. На наступній стадії з даної руди виготовляється метал на суму 700 грн., сюди включається вартість використаної руди 300 грн. і додана вартість 400 грн., яка створена на металургійних підприємствах. Метал поступає на машинобудівні підприємства, де спочатку виготовляються певні деталі, припустімо, на 2000 грн. (700 грн. руда + 1300 грн. додана вартість), а потім збирається автомобіль вартістю 8000 грн. (2000 грн. деталі + 6000 грн. додана вартість). У цьому випадку кінцевий продукт становитиме 8000 грн. - це вартість вантажного автомобіля. Розрахована ж за валовим методом дана вартість дорівнюватиме:
11 тис. грн. = 300 + 700 + 2000 + 8000.
Таким чином, кінцевий продукт є показником, що відображає величину створених у суспільстві матеріальних благ.
Виходячи з цього, чи доцільно розраховувати ще й валовий суспільний продукт? На це запитання, мабуть, треба дати ствердну відповідь. Справа в тому, що валовий суспільний продукт виражає складні госпрозрахункові відносини між підприємствами, а також між галузями економіки. Він є необхідним для госпрозрахункової, комерційної діяльності підприємств. Крім того, суспільство завжди має знати, скільки необхідно створити проміжного продукту, щоб одержати певну кількість готових до споживання предметів. Кінцевий же продукт має велике значення для статистичного обліку реально виготовлених у суспільстві матеріальних благ, а також для розрахунку загальногосподарської економічної ефективності.
Валовий національний продукт
Валовий і кінцевий продукт - це показники матеріального виробництва. Проте в суспільстві існує і нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства. Результати господарської діяльності в цілому у галузях матеріального і нематеріального виробництва найповніше виражаються через валовий національний продукт. До офіційної статистики нашої країни даний показник був включений лише з 1987 р. У капіталістичних країнах його величина визначається постійно.
Валовий національний продукт складається з кінцевого продукту і вартості виготовлених нематеріальних благ та наданих послуг. Він розраховується не за виробничим принципом, а як сума кінцевих доходів або витрат. Його складові частини такі:
- вартість спожитих населенням предметів споживання і послуг;
- вартість державних закупок; капітальні вкладення;
- сальдо платіжного балансу.
Цей показник широко використовується при аналізі соціально-економічного розвитку країни і при міжнародних зіставленнях. Розрізняють також валовий внутрішній продукт. Він представляє собою вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни. Яка різниця між ВНП і ВВП? Частина ВНП заробляється за кордоном. Наприклад, доход громадянина України, який працює у США, є частиною валового національного продукту України.
Але цей доход не є частиною валового внутрішнього продукту, бо він заробляється не в Україні. З іншого боку, доходи, які одержала компанія "Кока-кола" від виробництва продукції в Україні, є частиною валового національного продукту США, а не валового національного продукту України. Але такі доходи становлять частину валового внутрішнього-продукту України, бо вони зароблялись в Україні.
Чистий продукт
Важливим результативним показником є також чистий продукт. Він являє собою частину валового національного продукту. Якщо з останнього вирахувати вартість тих засобів праці, які витрачаються на відшкодування їх зношеної частини, то одержимо чистий продукт. Це - реальний доход, який суспільство може використати для особистого споживання, а також для розширення виробництва. Тому стосовно суспільства в цілому чистий продукт характеризують як національний доход., Його ще називають валовим доходом суспільства. За своїм натуральним змістом він складається з предметів споживання (матеріальних і духовних благ) і нагромаджуваної (тобто спрямованої на розширення виробництва) частини засобів виробництва. Тому його можна розділити на два крупних фонди: нагромадження і споживання. Відношення фонду нагромадження до всього обсягу національного доходу називається нормою нагромадження.
Важливе значення також має поділ чистого продукту на необхідний і додатковий продукт. Необхідний продукт - частина чистого продукту, яка необхідна для нормального відтворення робочої сили в сфері виробництва (матеріального і нематеріального). Це - витрати на одяг, житло, задоволення культурних і соціальних потреб, на екологічні заходи. Додатковий продукт - це надлишок над необхідним продуктом. Він використовується для розширення виробництва, створення економічних основ для розвитку сфери нематеріального виробництва, повнішого задоволення духовних потреб суспільства. Відношення додаткового продукту до необхідного називається нормою додаткового продукту.
Аналізуючи наведені дані, слід мати на увазі, що вони розраховані за методикою, згідно з якою до національного доходу включається лише продукт сфери матеріального виробництва. Отже, вони показують, скільки часу працівники саме виробничої сфери працюють на себе і скільки - на інших членів суспільства.
Національне багатство - це сума матеріальних і духовних благ, які є в розпорядженні суспільства. Воно нагромаджувалося суспільством протягом усієї історії його виробничої діяльності. Основну його частину становить матеріальне багатство, тобто сукупність нагромаджених засобів виробництва й предметів споживання. Крім того, національне багатство включає також нематеріальні, духовні цінності, такі як виробничий досвід, освітній потенціал, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, культурні цінності тощо.
У структурі національного багатства вирізняються насамперед виробничі фонди (основні й оборотні), основні фонди соціальної сфери (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об'єкти, житлові будинки), а також особисте майно населення. Крім того, важливим компонентом національного багатства є природні багатства - корисні копалини, ліси, земля, вода. Названі матеріальні компоненти національного багатства разом з духовними цінностями являють собою сукупні можливості суспільства в розвитку суспільного виробництва і задоволенні особистих потреб населення. Тому раціональне, ефективне їх використання - важливий фактор економічного розвитку, причому сучасний прогрес суспільства, який здійснюється під впливом науково-технічного прогресу, супроводжується підвищенням ролі і значення нематеріального багатства в житті суспільства. Загальноекономічна тенденція полягає в тому, що у міру прогресу матеріального виробництва створюються умови для розвитку соціальної сфери, а отже, й дедалі більшого зосередження тут матеріальних і духовних цінностей.
Проте це не заперечує того факту, що розвиток суспільного виробництва визначається обсягом і високими технічними характеристиками виробничих основних і оборотних фондів, які разом з кадрами робітників, інженерно-технічних працівників становлять економічний потенціал країни. Він виражає здатність держави забезпечити той чи інший рівень виробництва й добробуту суспільства.
Важливе значення з точки зору політекономічного аналізу має розподіл чистого продукту на необхідний і додатковий. Перший з них — це та частина чистого продукту, що потрібна для нормального відтворення робочої сили. Додатковий продукт — функція від необхідного. Це — перевищення результату праці людини над тим, що необхідно для підтримки її існування. Додатковий продукт виник на певному щаблі розвитку людського суспільства, при досягненні відповідного рівня продуктивності праці, коли людина одержала можливість своєю працею створювати благ більше, ніж це було потрібно для простого відтворення її життя.