
- •1. Загальна характеристика економічного розвитку Первісної доби.
- •2. Загальна характеристика економіки та економічної думки країн Стародавнього Сходу.
- •3. Соціально-економічний розвиток та економічна думка країн античного світу: загальна характеристика.
- •4. Загальна характеристика економіки та економічної думки Середньовіччя.
- •5. Історичне значення меркантилізму.
- •6. Зародження економічної науки.
- •Формування економічної теорії як науки
- •7. Економічне вчення фізіократів.
- •8. Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •9. Адам Сміт як творець економічної науки.
- •10. Політична економія: загальна характеристика зародження, становлення, розвитку.
- •11. Загальна характеристика економіки та економічної науки індустріальної епохи.
- •12. Економічна думка в Україні (хіх – початок хх ст.).
- •13. Економічна теорія марксизму.
- •14. Становлення і розвиток мікроекономічної науки.
- •15. Методи мікроекономічного аналізу.
- •16. Сучасна структуризація економічної науки.
- •17. “Кейнсіанська революція” в економічній науці.
- •18.Становлення, розвиток та сучасний стан макроекономічної науки.
- •19. Методи макроекономічних досліджень.
- •20. Тенденції синтезу основних напрямів економічної науки
- •21. Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільних процесів.
- •22. Категорії економічної науки: сутність, система.
- •23. Закони економічної науки.
- •24. Економічні потреби: сутність, структура. Ієрархія потреб.
- •25. Закон зростання потреб і механізм його дії.
- •26. Економічні інтереси. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •Класи економічних інтересів
- •27. Суспільний поділ праці.
- •Характеристики
- •Чинники впливу на поділ праці
- •28. Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку.
- •30. Роль науково-технічного прогресу в розвитку суспільного виробництва.
- •31. Ефективність суспільного виробництва: сутність, показники.
- •32. Категорія “економічна система”: сутність, зміст, структура.
- •33. Класифікація (типологізація) економічних систем.
- •34. Відносини власності в економічній системі суспільства.
- •35. Економічний зміст інтелектуальної власності.
- •36. Місце і роль людини в економічній системі.
- •37. Натуральна і товарна форми організації суспільного виробництва.
- •38. Товар і його характеристики.
- •39. Теорії походження та сутності грошей.
- •40. Грошовий обіг і його закони.
- •41. Інфляція: сутність, причини, види, соціально-економічні наслідки.
- •Характеристики Показники інфляції
- •Причини виникнення інфляції:
- •Наслідки інфляції
- •42. Капітал як соціально-економічна категорія.
- •43. Людський капітал як соціально-економічна категорія.
- •44. Проблеми формування, розвитку та реалізації людського капіталу в умовах глобалізації.
- •45. Форми і системи заробітної плати.
- •46. Прибуток: сутність, види, функції.
- •Економічна роль прибутку
- •Функції прибутку:
- •Види прибутку:
- •Принципи розподілу прибутку підприємства:
- •Методи планування прибутку:
- •Чинники, що впливають на норму прибутку
- •Дисконтований чистий прибуток
- •Інші види прибутків
- •47. Ринок: сутність, функції, закони.
- •48. Монополії і монополістичні тенденції в ринковій економічній системі.
- •49. Конкуренція: сутність, форми, функції, способи конкурентної боротьби.
- •50. Ціна як економічна категорія.
- •51. Сегментація ринків.
- •52. Фінансовий ринок: сутність, функції, роль в економічній системі.
- •Призначення фінансового ринку
- •Класифікація фінансового ринку
- •Ринок цінних паперів (фондовий ринок)
- •Види фінансових ринків
- •53. Інфраструктура ринку: сутність, основні елементи, функції.
- •54. Домогосподарства як суб’єкти економічної системи та ринкових відносин.
- •55. Підприємництво: сутність, функції, види в ринковій економіці.
- •Визначення поняття
- •Ознаки і функції підприємництва
- •Принципи підприємництва
- •Моделі підприємництва
- •Умови здійснення підприємницької діяльності
- •Форми і види підприємництва
- •Обмеження підприємницької діяльності
- •Фіктивне підприємництво
- •56. Інноваційне підприємництво: сутність, роль в економічній системі.
- •58. Підприємства як суб’єкти економічної діяльності.
- •Загальна характеристика
- •60. Сутність та структура інтелектуального капіталу підприємства.
- •61. Мікроекономічна модель підприємства.
- •62. Собівартість продукції як якісний показник економічної діяльності підприємств.
- •63. Торговий капітал і торговий прибуток.
- •64. Позичковий капітал і позичковий відсоток.
- •65. Кредит як форма руху позичкового капіталу.
- •66. Особливості функціонування капіталу в сільському господарстві. Земельна рента.
- •Абсолютна земельна рента
- •Економічна рента і трансферний дохід
- •Еластичність пропозиції
- •Квазірента
- •67. Сутність, види, типи та форми суспільного відтворення.
- •68. Форми сукупного суспільного продукту в процесі відтворення.
- •69. Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні.
- •70. Економічне зростання: сутність, типи, фактори.
- •71. Інвестиції: зміст, форми, роль в економічному зростанні.
- •Інші визначення інвестицій
- •Форми інвестицій
- •Фінансові інвестиції
- •Інвестиційна діяльність
- •Інвестиційна діяльність в Україні
- •Інвестиційна політика
- •Інвестиційний клімат
- •Інвестиці́йний центр
- •Структурні вади інвестицій в слаборозвинених країнах
- •72. Зайнятість населення: форми, структура.
- •Визначення зайнятості
- •Показники зайнятості
- •Види зайнятості
- •Зайнятість і ввп
- •Проблеми зайнятості населення в Україні
- •73. Безробіття: причини, форми, наслідки.
- •Методика підрахунку
- •Види безробіття
- •Закон Оукена
- •74. Господарський механізм: сутність, структура, функції, еволюція.
- •75. Економічні функції держави.
- •76. Податкова діяльність держави.
- •77. Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості.
- •78. Світове господарство: сутність, етапи формування, структура, тенденції розвитку.
- •Риси світового господарства
- •Дослідження світового господарства
- •Історія
- •Світове господарство і глобалізація
- •79. Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин.
- •80. Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми.
- •Причини міжнародного переміщення капіталу
- •Чинники, що зумовлюють міжнародний рух капіталу
- •Інфраструктура міжнародного ринку капіталів
- •Форми міжнародного руху капіталу За джерелами походження:
- •За характером використання коштів:
- •За термінами вивезення капіталу:
- •За типом фінансових зобов'язань:
- •За цілями використання:
- •81. Міжнародна міграція робочої сили.
- •Види міжнародної міграції робочої сили
- •Ринок робочої сили
- •Роль, характерні риси та способи визначення масштабів міграції
- •Міграційна політика держави
- •82. Міжнародні валютні відносини.
- •83. Глобальні проблеми: сутність, причини виникнення, класифікація, економічні аспекти, можливості та способи розв’язання.
- •Поняття глобалізації
- •Постановка (історія) питання
- •Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку Проблематика
- •Філософські концепції
- •84. Інструменти міжнародної співпраці у розв’язанні проблем навколишнього середовища.
- •85. Вплив глобалізації, глобальних проблем на соціально- економічний розвиток України.
25. Закон зростання потреб і механізм його дії.
Свої потреби людина в переважній більшості випадків задовольняє завдяки процесу праці, а в більш узагальненому визначенні - через процес суспільного виробництва. Від його розвитку і залежить не тільки рівень, але і якість задоволення потреб людини й суспільства. При цьому першопричина появи потреби (чи це усвідомлення людиною якогось свого бажання, чи то потреба, яка виникла в самому виробництві) немає жодного значення. Задоволення потреб може бути забезпечено тільки через виробництво.
Потреби як конкретної людини, так і всього суспільства мають як кількісну, так і якісну характеристики. З кількісного боку це завжди бажання мати певну кількість благ, що задовольняють одну або кілька конкретних потреб окремої людини або угруповання людей. З якісного боку це завжди певна сукупність благ, яка є бажаною, а то й єдино прийнятною для конкретної людини. Ця якісна сторона, формування потреби залежить від дуже багатьох чинників, але вона існує і з нею слід в умовах будь-якої економіки постійно рахуватись.
Візьмемо для приклада потребу людини в їжі. Скажімо, загальна щоденна потреба якоїсь пересічної дорослої людини становить 2000 калорій. Але задоволення цієї потреби може бути забезпечено в одному випадку, скажімо, хлібом і салом, а в іншому - хлібом, м'ясом, молоком, овочами й фруктами. Звичайно у другому випадку ми маємо потребу (а вона ще до задоволення може бути дуже чітко сформована як конкретні бажання), що якісно відрізняється від попередньої, є більш високою, ніж перша. Цей якісно інший рівень обумовлений не тільки більш різноманітним набором продуктів, але й кінцевою дією цих благ на людину, її життя і розвиток. Зрозуміло, що з позиції розвитку людини більш прийнятним є споживання не першого, а другого набору благ.
Слід підкреслити, що як кількісна, так і якісна сторони потреб постійно змінюються. Загальним напрямом зміни кількісної сторони потреб виступає їх постійне зростання. Тобто, з розвитком суспільства в людини виникають усе нові й нові бажання. Зрозуміло, що деякі потреби зникають, деякі з'являються вперше, але підсумковим моментом завжди виступає збільшення сукупної маси людських потреб. Іншими словами, між розвитком людини й суспільства загалом та їх потребами існує постійний, стійкий причинно-наслідковий зв'язок, що виявляється в тому, що з розвитком суспільства потреби окремої людини кількісно постійно й помітно зростають. При цьому важливим моментом формування кількісної сторони потреб людини є її світогляд, її філософія, рівень її культури. Наявність певних негативних моментів у свідомості людини і в її поведінці може призводити до суттєвого і невиправданого, з позиції здорового глузду, кількісного зростання потреб. Ця ситуація в народній мудрості знайшла своє втілення в вислові: "Людині все мало". Досить яскраво констатував цю ситуацію і великий син індійського народу Мохандас Ганді, який писав, що "Світ (земля) достатньо великий, щоб задовольнити потреби кожної людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадобу".
Постійне зростання потреб в економічній літературі отримало назву закону зростання потреб. Цей закон відображає процес поступового просування і людини, і суспільства загалом до все більш різноманітного й багатого життя. Щоправда, серед західних учених більш поширеною є констатація цієї залежності як тенденції.
Якісна сторона потреб теж змінюється переважно саме в напрямі посилення зростання якості самих бажань людини. Ці зміни теж можна пов'язати з дією закону зростання потреб, який за певних умов виявляється не тільки через кількісну характеристику потреб, а й через якісну. Особливо це чітко можна проілюструвати за тими потребами, де є межа насиченості. Візьмемо для прикладу знову потребу в їжі. Людина може, скажімо, за добу з'їсти певну кількість якихось продуктів, наприклад, того ж хліба і сала, і повністю задовольнити в калоріях фізіологічну потребу організму. Але з розвитком суспільства людина вже не задовольняється цим простим набором продуктів і завжди прагне замінити його на більш різноманітний і якісний, не виключаючи і сала, бо без нього українцю прожити, мабуть, важко.
Усі потреби людини задовольняються певними благами. Ці блага завжди мають свою корисність, тобто здатність задовольняти якусь потребу(або ж якісь потреби) людини чи суспільства загалом. Без такої корисності благо не існує як благо. Але при цьому з усієї сукупності благ слід виділити так звані економічні блага. Це всі ті блага, які виступають певним наслідком людської діяльності. Якщо ж вони не є таким наслідком, а існують у природі вільно і в кількості, достатній для повного й постійного задоволення якоїсь потреби людини, то таке благо (чи блага) не є економічними. Прикладом може бути повітря, що конче необхідно людині для її існування і водночас не є наслідком людської діяльності. Економічна теорія має справу тільки з економічними благами.
Економічні блага - це ті блага, які виробляються за допомогою праці і їх завжди можна отримувати в обмеженій кількості, якщо її порівнювати з сьогоднішніми або прийдешніми потребами. Це означає, що дія закона зростання потреб постійно наштовхується на перепони, пов'язані з обмеженістю тих благ, за допомогою яких забезпечується задоволення потреб людини. Отже, завжди існує проблема нестачі економічних благ, проблема рідкості, яка тісно пов'язана з реальною проблемою рідкості ресурсів. Це перший аспект дії закону зростання потреб.
Другий аспект дії названого закону пов'язаний з проблемою альтернативного використання благ. Справа в тому, що є потреби, які можна задовольнити не одним благом, а кількома. З іншого боку, одне й те саме благо можна застосувати для задоволення багатьох потреб. Ця можливість тісно пов'язана з рідкістю, і зв'язок тут полягає в тому, що в умовах певної рідкості благ досить часто задовольняючи потреби, доводиться вибирати одну або кілька альтернативних можливостей задоволення потреб.
Наявність проблем рідкості ресурсів і альтернативності їх використання під час задоволення потреб призводить до того, що процес вирішення суперечності, яка народжується дією закону зростаючих потреб, з одного боку, і певною обмеженістю ресурсів та можливостей у суспільства в налагодженні їх задоволення з іцншо-го, реалізується через пошук оптимальної організації поведінки людини, яка намагається максимально задовольнити свої потреби і водночас змушена враховувати рідкість ресурсів і можливість їх альтернативного використання.
Вирішення проблеми пошуку оптимальної організації суспільного виробництва спирається не тільки на дію закону зростання потреб, а й на дію закону економії праці. Останній полягає в тому, що людина (як на своєму рівні, так і на рівні всього суспільства) намагається зменшити в тому чи іншому економічному благові кількість як живої, так і уречевленої праці, і в такий спосіб задовольнити більшу кількість потреб, використовуючи відносно меншу кількість ресурсів.
Характеризуючи дію закону зростання потреб, деякі з наших науковців вважають, що в його дії, у межах XX ст., можна виокремити три етапи, що розрізняються домінуванням тих чи інших потреб. На першому етапі (за терміном він продовжувався десь до середини 50-х р.) перевага в потребах надавалась матеріально-речовим благам. На другому етапі, що продовжувався до 80-х р., був період формування й посиленого зростання питомої ваги таких соціальних потреб, як потреби в освіті, медичному обслуговуванні, відпочинку тощо. На третьому етапі відбувається помітне зростання потреб, пов'язаних з духовним розвитком особистості.
З такою характеристикою, безсумнівно, можна загалом погодитись, але слід зауважити, що це тільки загальна тенденція, і вона може бути зовсім іншою в кожній конкретній країні, бо дія цього закону зумовлюється, перш за все, ступенем розвитку продуктивних сил кожної конкретної країни, а він різний у різних країн.
Дія закону зростання потреб вимагає постійного розвитку виробництва й нарощування його масштабів. Але це наштовхується на обмеженість ресурсів, тому перед кожним суспільством постає питання формування потреб. Це надзвичайно складний і важко регульований процес, але суспільство для досягнення мети задоволення потреб як у поточному, так і в перспективних періодах повинно постійно дбати про формування потреб