Термін «культура» вперше застосував по відношенню до формування людської душі:

1. Марк Аврелій

2. Аристотель

3. Марк Туллій Цицерон

4. Платон

Опис та перелік явищ національної культури – це єдине завдання дисципліни «Історія української культури»:

1. так;

2. ні.

Марк Туллій Цицерон вважав культурою людського духу науку:

1. культурологію;

2. філософію;

3. естетику;

4. етику.

Культура – це:

1. історично визначений рівень розвитку продуктивних сил суспільства, поєднаний з певним рівнем накопичення матеріальних та духовних цінностей;

2. історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, втілений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також утворених ними матеріальних та духовних цінностях;

3. історично визначена сукупність творів мистецтва, наукових досягнень, вірувань та побутової культури народу;

4. сукупність матеріальних та духовних цінностей етносу на певному етапі його історичного розвитку.

Виділіть причини зростання цікавості до культури серед вчених в кінці 19 – на початку 20 ст.:

1. Відмова від “культурного евроцентризму”;

2. накопичення великої кількості артефактів культури та необхідність їх систематизації;

3. невідповідність процесів історичного та культурного розвитку;

4. розвиток демократичних тенденцій в європейському суспільстві;

5. кризові явища у європейській культурі.

Чи можлива матеріально-практична діяльність людини поза культурою?

1. Так

2. ні

3. в деяких аспектах можлива

«Культурний євроцентризм» - це:

1. Концепція, за якою лише європейська культура має право на існування;

2. концепція, за якою європейська культура концентрує в собі найпрогресивніші культурні здобутки людства;

3. концепція, за якою лише європейська культура розвивається, всі інші - зупинились в розвитку.

Історія української культури є частиною науки:

1. Філософії;

2. культурології;

3. історії України.

Предметом історії української культури є:

1. Закономірності та специфіка взаємовідносин людини та світу;

2. закономірності зародження, формування та розвитку світової та національних культур в різних аспектах;

3. закономірності зародження, формування та розвитку вітчизняної культури в різних аспектах.

Культурологія поділяється на такі розділи:

1. Історична, філософська, теоретична;

2. історична, етико-естетична, філософська;

3. філософська, національна, практична.

Основним методом культурології є:

1. Єдність пояснення та розуміння;

2. дедуктивний метод;

3. індуктивний метод.

Розподіл культури на матеріальну та духовну є:

1. Абсолютним;

2. відносним;

3. залежним від світогляду дослідника.

Доповніть аспекти, які вивчає історія української культури:

1. Розвиток національної науки та техніки;

2. побуту

3. освіти і суспільної думки

4. фольклористики і літературознавства

5. історії мистецтва

Видовий принцип дослідження культури – це:

1. поділ культури на матеріальну й духовну;

2. поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);

3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.

Родовий принцип дослідження культури – це:

1. Поділ культури на матеріальну й духовну;

2. Поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);

3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.

Доповніть джерела вивчення матеріальної культури:

1. Реальні предмети (археологічні й етнографічні пам’ятки, архітектура, техніка тощо);

2. Зображення предметів(креслення,фотодокументи)

3. макети й моделі(зменшені копії предметів, іграшки)

4. Писемні джерела

Макети та моделі, сучасні оригіналу, належать до джерел:

1. Духовної культури;

2. матеріальної культури.

Доповніть компоненти духовної культури:

1. політична культура;

2. правова

3. етична

4. філософська

Людинотворча функція культури полягає в тому, що:

1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;

2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;

3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління;

4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.

Пізнавальна (гносеологічна) функція культури полягає в наступному:

1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;

2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;

3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.

4. Культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.

Акумулятивна (трансляційна) функція культури полягає в наступному:

1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;

2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;

3. Культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.

4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.

Ціннісна (аксіологічна) функція культури полягає в тому, що:

1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;

2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;

3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.

4. Культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.

Комунікативна функція культури полягає в тому, що:

1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;

2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;

3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.

4. культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.

Компенсаторна функція культури полягає в тому, що:

1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;

2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;

3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.

4. культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.

Доповніть функції культури:

1. Людинотворча;

2. Пізнавальна

3. Акумулятивна

4. Ціннісна

5. Комунікативна

Доповніть характеристики етносу:

1. Його представники мають спільні типові риси : зовнішність, світогляд, традиції та звичаї, релігійні вірування, територію та мову;

2. Осередком збереження етнічної своєрідності є дух. культура

3. Етнос – явище історичне

Доповніть історичні форми етносу в хронологічному порядку їх виникнення:

1. Рід;

2. плем’я

3. народність

4. нація

Оберіть варіант з вірним розташуванням в хронологічному порядку історичних форм етносу:

1. Рід, плем’я, народність, нація;

2. рід, народність, плем’я, нація;

3. народність, рід, плем’я, нація.

Нація – це:

1. історична форма етносу, що виникає в період капіталізму і утворюється шляхом об’єднання декількох народностей;

2. історична форма етносу, що базується на територіальних та економічних зв’язках;

3. історична форма етносу, властива первісній культурі, в основі якої лежать родові відносини.

Плем’я – це:

1. історична форма етносу, що виникає в період капіталізму і утворюється шляхом об’єднання декількох народностей;

2. історична форма етносу, що базується на територіальних та економічних зв’язках;

3. історична форма етносу, властива первісній культурі, в основі якої лежать родові відносини.

Процес еволюції етносу, його історико-культурного розвитку називається:

1. філогенез;

2. етногенез;

3. історія культури.

Основним виробничим осередком первісного ладу вважається:

1. Плем’я;

2. рід;

3. нація;

4. народність.

Рід, плем’я, народність, нація – це:

1. Форми політичної організації суспільства;

2. історичні форми етносу;

3. історичні форми виробничої діяльності етносу;

4. культурні епохи.

Основною ознакою нації є наявність:

1. Спільної території проживання;

2. єдиної мови;

3. державності;

4. специфічного менталітету та національного характеру;

5. єдиної релігії.

До представників офіційної історичної науки Російської імперії, який не вважав українців окремим етносом, належить історик:

1. В. Ключевський;

2. М. Костомаров;

3. М. Грушевський.

Вперше існування українського етносу як окремого утворення обґрунтував історик:

1. В. Ключевський;

2. М. Костомаров;

3. М. Грушевський.

Вважав, що український етнос формується з 4 ст., а Київська Русь – це українська держава, історик:

1. В. Ключевський;

2. М. Костомаров;

3. М. Грушевський.

За даними сучасних дослідників, українська нація утворилася у :

1. XII-XIII ст.

2. XIV-XVII ст.

3. XIXст.

Вважали, що український, білоруський та російський народи та їхні мови мають єдине коріння – давньоруську народність, представники історичної науки:

1. Російської імперії;

2. СРСР;

3. УНР;

4. сучасної незалежної України.

Сучасні українські історики у питанні щодо періоду виникнення українського етносу в цілому погоджуються з точкою зору:

1. Радянських вчених;

2. М. Костомарова та М. Грушевського;

3. В. Ключевського.

Доповніть етапи формування українського етносу:

1. III-II тис. до н.е. – витоки етнічних відмінностей, часи формування давньоєвропейських праетносів, в тому числі - українського;

2. XII-XIII ст. н.е. - виникнення українського етносу;

3. ХIV-XVII ст. – консолідація укр. народності

4. Середина ХІХ ст. – утворення укр. нації

5. 90-ті роки ХХ ст. – фіксація національної ідентичності на рівні нез.дер.

Українська нація утворилась у:

1. III-II тис. до н.е.;

2. XII-XIII ст.;

3. XIV-XVII ст.;

4. середині XIX ст.

5. 90-ті роки XX ст.

Фіксація національної ідентичності українців на рівні незалежної держави відбулася у :

1. III-II тис. до н.е.;

2. XII-XIII ст.;

3. XIV-XVII ст.;

4. середині XIX ст.

5. 90-ті роки XX ст.

Доповніть географічні фактори формування національної культури:

1. Геокультурні фактори;

2. Геополітичні

3. Геопсихічні

Наявність на території України помірного клімату, великої кількості річок, родючих земель відноситься до :

1. геокультурних факторів;

2. геопсихічних факторів;

3. геополітичних факторів.

Виникнення на території України розвинутої аграрної культури стало наслідком наступних умов:

1. наявності помірного клімату та родючих грунтів;

2. постійних міграцій кочових племен;

3. наявності транзитних торгівельних шляхів.

Виділіть геополітичний фактор формування української культури:

1. наявність помірного клімату та родючих грунтів;

2. проміжне розташування території України між Європою та Азією;

3. землеробство та осілий спосіб життя українського етносу.

Комплекс меншовартості та конформізм як риси характеру українського народу сформувались внаслідок впливу наступного фактору:

1. експансії сусідніх імперій на українські землі;

2. землеробської культури та осілого способу життя українців;

3. проміжного розташування українських земель між Європою та Азією.

Багата українська природа породжує наступну рису національного характеру українців:

1. конформізм;

2. емоційність;

3. толерантність.

Доповніть геополітичні фактори формування української культури:

1. Проміжне розташування території України між Центральною Європою та Азією;

2. Транзитні торгівельні шляхи

3. Територія України завжди була оточена наймогутнішими державами

Доповніть основні риси національного характеру українців:

1. Емоційність;

2. сентименталізм

3.працьовитість

4. ліризм

Доповніть архаїчні культури на території України:

1. Трипільська культура;

2. Кіммерійці

3. Скіфи

4. Грецькі колонії

5. Сармати, готи

Доповніть неслов’янські кочові племена на території України в архаїчну добу:

1. Кіммерійці;

2. Скіфи

3. Сармати

4. Готи

Назвіть територіальний осередок формування української культури в архаїчні часи:

1. центральні та західні території України;

2. лише центральні території України;

3. центральні та східні території України.

Трипільська культура розвивалась в хронологічних рамках:

1. V- III тис. до н.е.

2. VII-II ст. до н.е.

3. II-V ст. н.е.

Культура скіфів розвивалась на території сучасної України в хронологічних рамках:

1. V- III тис. до н.е.

2. VII-II ст. до н.е.

3. II-V ст. н.е.

Культура осілих землеробів - антів формується на території України в хронологічних рамках:

1. V- III тис. до н.е.

2. VII-II ст. до н.е.

3. II-V ст. н.е.

Скіфські племена на території України поділялися на такі об’єднання:

1. землероби, кочовики, царські скіфи;

2. східні та західні скіфи;

3. царські скіфи, землероби, скіфи – торгівці.

Роксоланами називали плем’я:

1. сарматів

2. скіфів

3. кіммерійців

4. готів

Слова «Дніпро» та «Дон» за походженням:

1. сарматські

2. скіфські

3. готські

4. кіммерійські

Державу «Ойум» в Придніпров’ї заснували племена:

1. сарматів

2. скіфів

3. кіммерійців

4. готів

Херсонес, Тіра, Танаїс – це міста на території України, засновані:

1. греками

2. сарматами

3. готами

4. генуезцями

Давніх словян, що селилися в басейні Вісли та Одеру, називають:

1. антами

2. венедами

3. сарматами

4. полянами

Доповніть східнослов’янські племена, чиї території увійшли до складу Київської Русі:

1. Поляне;

2. Древляни

3. Білі хорвати

4. Дуліби

5. Уличі

Племена скандинавського походження – це:

1. Кіммерійці;

2. скіфи;

3. сармати;

4. готи.

Артефакти Пшеворської та Черняхівської культур дають нам відомості про життя племен:

1. Кіммерійців;

2. скіфів;

3. сарматів;

4. венедів;

5. готів.

Виділіть причини занепаду Пшеворської та Черняхівської культур у 4-5 ст. н.е. та міграції венедів на Схід:

1. Розпад Римської імперії;

2. погіршення клімату та навала гуннів;

3. виснаження сільськогосподарських земель;

4. навала монголо-татарів.

Визначте хронологічні рамки існування Київської Русі:

1. V-XIII ст.

2. IX-XIII ст.

3. V-XV ст.

4. VIII-XIII ст.

Після прийняття християнства культура Київської Русі запозичила елементи культури:

1. Античної Греції

2. Візантії

3. Західної Римської Імперії

4. Арабського халіфату

«Руська правда» - це письмове джерело часів Київської русі, що вміщує тогочасні знання в галузі:

1. права