
- •1. Поділ культури на матеріальну й духовну;
- •2. Поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);
- •4. Культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.
- •3. Культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.
- •4. Культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.
- •1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;
- •2. Філософії
Термін «культура» вперше застосував по відношенню до формування людської душі:
1. Марк Аврелій
2. Аристотель
3. Марк Туллій Цицерон
4. Платон
Опис та перелік явищ національної культури – це єдине завдання дисципліни «Історія української культури»:
1. так;
2. ні.
Марк Туллій Цицерон вважав культурою людського духу науку:
1. культурологію;
2. філософію;
3. естетику;
4. етику.
Культура – це:
1. історично визначений рівень розвитку продуктивних сил суспільства, поєднаний з певним рівнем накопичення матеріальних та духовних цінностей;
2. історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, втілений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також утворених ними матеріальних та духовних цінностях;
3. історично визначена сукупність творів мистецтва, наукових досягнень, вірувань та побутової культури народу;
4. сукупність матеріальних та духовних цінностей етносу на певному етапі його історичного розвитку.
Виділіть причини зростання цікавості до культури серед вчених в кінці 19 – на початку 20 ст.:
1. Відмова від “культурного евроцентризму”;
2. накопичення великої кількості артефактів культури та необхідність їх систематизації;
3. невідповідність процесів історичного та культурного розвитку;
4. розвиток демократичних тенденцій в європейському суспільстві;
5. кризові явища у європейській культурі.
Чи можлива матеріально-практична діяльність людини поза культурою?
1. Так
2. ні
3. в деяких аспектах можлива
«Культурний євроцентризм» - це:
1. Концепція, за якою лише європейська культура має право на існування;
2. концепція, за якою європейська культура концентрує в собі найпрогресивніші культурні здобутки людства;
3. концепція, за якою лише європейська культура розвивається, всі інші - зупинились в розвитку.
Історія української культури є частиною науки:
1. Філософії;
2. культурології;
3. історії України.
Предметом історії української культури є:
1. Закономірності та специфіка взаємовідносин людини та світу;
2. закономірності зародження, формування та розвитку світової та національних культур в різних аспектах;
3. закономірності зародження, формування та розвитку вітчизняної культури в різних аспектах.
Культурологія поділяється на такі розділи:
1. Історична, філософська, теоретична;
2. історична, етико-естетична, філософська;
3. філософська, національна, практична.
Основним методом культурології є:
1. Єдність пояснення та розуміння;
2. дедуктивний метод;
3. індуктивний метод.
Розподіл культури на матеріальну та духовну є:
1. Абсолютним;
2. відносним;
3. залежним від світогляду дослідника.
Доповніть аспекти, які вивчає історія української культури:
1. Розвиток національної науки та техніки;
2. побуту
3. освіти і суспільної думки
4. фольклористики і літературознавства
5. історії мистецтва
Видовий принцип дослідження культури – це:
1. поділ культури на матеріальну й духовну;
2. поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);
3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.
Родовий принцип дослідження культури – це:
1. Поділ культури на матеріальну й духовну;
2. Поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);
3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.
Доповніть джерела вивчення матеріальної культури:
1. Реальні предмети (археологічні й етнографічні пам’ятки, архітектура, техніка тощо);
2. Зображення предметів(креслення,фотодокументи)
3. макети й моделі(зменшені копії предметів, іграшки)
4. Писемні джерела
Макети та моделі, сучасні оригіналу, належать до джерел:
1. Духовної культури;
2. матеріальної культури.
Доповніть компоненти духовної культури:
1. політична культура;
2. правова
3. етична
4. філософська
Людинотворча функція культури полягає в тому, що:
1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;
2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;
3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління;
4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.
Пізнавальна (гносеологічна) функція культури полягає в наступному:
1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;
2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;
3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.
4. Культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.
Акумулятивна (трансляційна) функція культури полягає в наступному:
1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;
2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;
3. Культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.
4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.
Ціннісна (аксіологічна) функція культури полягає в тому, що:
1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;
2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;
3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.
4. Культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.
Комунікативна функція культури полягає в тому, що:
1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;
2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;
3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.
4. культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.
Компенсаторна функція культури полягає в тому, що:
1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;
2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;
3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.
4. культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.
Доповніть функції культури:
1. Людинотворча;
2. Пізнавальна
3. Акумулятивна
4. Ціннісна
5. Комунікативна
Доповніть характеристики етносу:
1. Його представники мають спільні типові риси : зовнішність, світогляд, традиції та звичаї, релігійні вірування, територію та мову;
2. Осередком збереження етнічної своєрідності є дух. культура
3. Етнос – явище історичне
Доповніть історичні форми етносу в хронологічному порядку їх виникнення:
1. Рід;
2. плем’я
3. народність
4. нація
Оберіть варіант з вірним розташуванням в хронологічному порядку історичних форм етносу:
1. Рід, плем’я, народність, нація;
2. рід, народність, плем’я, нація;
3. народність, рід, плем’я, нація.
Нація – це:
1. історична форма етносу, що виникає в період капіталізму і утворюється шляхом об’єднання декількох народностей;
2. історична форма етносу, що базується на територіальних та економічних зв’язках;
3. історична форма етносу, властива первісній культурі, в основі якої лежать родові відносини.
Плем’я – це:
1. історична форма етносу, що виникає в період капіталізму і утворюється шляхом об’єднання декількох народностей;
2. історична форма етносу, що базується на територіальних та економічних зв’язках;
3. історична форма етносу, властива первісній культурі, в основі якої лежать родові відносини.
Процес еволюції етносу, його історико-культурного розвитку називається:
1. філогенез;
2. етногенез;
3. історія культури.
Основним виробничим осередком первісного ладу вважається:
1. Плем’я;
2. рід;
3. нація;
4. народність.
Рід, плем’я, народність, нація – це:
1. Форми політичної організації суспільства;
2. історичні форми етносу;
3. історичні форми виробничої діяльності етносу;
4. культурні епохи.
Основною ознакою нації є наявність:
1. Спільної території проживання;
2. єдиної мови;
3. державності;
4. специфічного менталітету та національного характеру;
5. єдиної релігії.
До представників офіційної історичної науки Російської імперії, який не вважав українців окремим етносом, належить історик:
1. В. Ключевський;
2. М. Костомаров;
3. М. Грушевський.
Вперше існування українського етносу як окремого утворення обґрунтував історик:
1. В. Ключевський;
2. М. Костомаров;
3. М. Грушевський.
Вважав, що український етнос формується з 4 ст., а Київська Русь – це українська держава, історик:
1. В. Ключевський;
2. М. Костомаров;
3. М. Грушевський.
За даними сучасних дослідників, українська нація утворилася у :
1. XII-XIII ст.
2. XIV-XVII ст.
3. XIXст.
Вважали, що український, білоруський та російський народи та їхні мови мають єдине коріння – давньоруську народність, представники історичної науки:
1. Російської імперії;
2. СРСР;
3. УНР;
4. сучасної незалежної України.
Сучасні українські історики у питанні щодо періоду виникнення українського етносу в цілому погоджуються з точкою зору:
1. Радянських вчених;
2. М. Костомарова та М. Грушевського;
3. В. Ключевського.
Доповніть етапи формування українського етносу:
1. III-II тис. до н.е. – витоки етнічних відмінностей, часи формування давньоєвропейських праетносів, в тому числі - українського;
2. XII-XIII ст. н.е. - виникнення українського етносу;
3. ХIV-XVII ст. – консолідація укр. народності
4. Середина ХІХ ст. – утворення укр. нації
5. 90-ті роки ХХ ст. – фіксація національної ідентичності на рівні нез.дер.
Українська нація утворилась у:
1. III-II тис. до н.е.;
2. XII-XIII ст.;
3. XIV-XVII ст.;
4. середині XIX ст.
5. 90-ті роки XX ст.
Фіксація національної ідентичності українців на рівні незалежної держави відбулася у :
1. III-II тис. до н.е.;
2. XII-XIII ст.;
3. XIV-XVII ст.;
4. середині XIX ст.
5. 90-ті роки XX ст.
Доповніть географічні фактори формування національної культури:
1. Геокультурні фактори;
2. Геополітичні
3. Геопсихічні
Наявність на території України помірного клімату, великої кількості річок, родючих земель відноситься до :
1. геокультурних факторів;
2. геопсихічних факторів;
3. геополітичних факторів.
Виникнення на території України розвинутої аграрної культури стало наслідком наступних умов:
1. наявності помірного клімату та родючих грунтів;
2. постійних міграцій кочових племен;
3. наявності транзитних торгівельних шляхів.
Виділіть геополітичний фактор формування української культури:
1. наявність помірного клімату та родючих грунтів;
2. проміжне розташування території України між Європою та Азією;
3. землеробство та осілий спосіб життя українського етносу.
Комплекс меншовартості та конформізм як риси характеру українського народу сформувались внаслідок впливу наступного фактору:
1. експансії сусідніх імперій на українські землі;
2. землеробської культури та осілого способу життя українців;
3. проміжного розташування українських земель між Європою та Азією.
Багата українська природа породжує наступну рису національного характеру українців:
1. конформізм;
2. емоційність;
3. толерантність.
Доповніть геополітичні фактори формування української культури:
1. Проміжне розташування території України між Центральною Європою та Азією;
2. Транзитні торгівельні шляхи
3. Територія України завжди була оточена наймогутнішими державами
Доповніть основні риси національного характеру українців:
1. Емоційність;
2. сентименталізм
3.працьовитість
4. ліризм
Доповніть архаїчні культури на території України:
1. Трипільська культура;
2. Кіммерійці
3. Скіфи
4. Грецькі колонії
5. Сармати, готи
Доповніть неслов’янські кочові племена на території України в архаїчну добу:
1. Кіммерійці;
2. Скіфи
3. Сармати
4. Готи
Назвіть територіальний осередок формування української культури в архаїчні часи:
1. центральні та західні території України;
2. лише центральні території України;
3. центральні та східні території України.
Трипільська культура розвивалась в хронологічних рамках:
1. V- III тис. до н.е.
2. VII-II ст. до н.е.
3. II-V ст. н.е.
Культура скіфів розвивалась на території сучасної України в хронологічних рамках:
1. V- III тис. до н.е.
2. VII-II ст. до н.е.
3. II-V ст. н.е.
Культура осілих землеробів - антів формується на території України в хронологічних рамках:
1. V- III тис. до н.е.
2. VII-II ст. до н.е.
3. II-V ст. н.е.
Скіфські племена на території України поділялися на такі об’єднання:
1. землероби, кочовики, царські скіфи;
2. східні та західні скіфи;
3. царські скіфи, землероби, скіфи – торгівці.
Роксоланами називали плем’я:
1. сарматів
2. скіфів
3. кіммерійців
4. готів
Слова «Дніпро» та «Дон» за походженням:
1. сарматські
2. скіфські
3. готські
4. кіммерійські
Державу «Ойум» в Придніпров’ї заснували племена:
1. сарматів
2. скіфів
3. кіммерійців
4. готів
Херсонес, Тіра, Танаїс – це міста на території України, засновані:
1. греками
2. сарматами
3. готами
4. генуезцями
Давніх словян, що селилися в басейні Вісли та Одеру, називають:
1. антами
2. венедами
3. сарматами
4. полянами
Доповніть східнослов’янські племена, чиї території увійшли до складу Київської Русі:
1. Поляне;
2. Древляни
3. Білі хорвати
4. Дуліби
5. Уличі
Племена скандинавського походження – це:
1. Кіммерійці;
2. скіфи;
3. сармати;
4. готи.
Артефакти Пшеворської та Черняхівської культур дають нам відомості про життя племен:
1. Кіммерійців;
2. скіфів;
3. сарматів;
4. венедів;
5. готів.
Виділіть причини занепаду Пшеворської та Черняхівської культур у 4-5 ст. н.е. та міграції венедів на Схід:
1. Розпад Римської імперії;
2. погіршення клімату та навала гуннів;
3. виснаження сільськогосподарських земель;
4. навала монголо-татарів.
Визначте хронологічні рамки існування Київської Русі:
1. V-XIII ст.
2. IX-XIII ст.
3. V-XV ст.
4. VIII-XIII ст.
Після прийняття християнства культура Київської Русі запозичила елементи культури:
1. Античної Греції
2. Візантії
3. Західної Римської Імперії
4. Арабського халіфату
«Руська правда» - це письмове джерело часів Київської русі, що вміщує тогочасні знання в галузі:
1. права