45.Взаємини «викладач-студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.Роль авторитету викладача.

Водночас деяка дистанція неодмінно повинна існувати в системі взаємин»студент-викладач».Вона є педагогічно доцільною,оскільки студент і викладач мають різний соц.статус і кожен реалізує свої специфічні соціально-рольові функції.Дистанція в пед.спілкуванні є показником провідної ролі педагога та ґрунтується на його авторитеті.Авторитет-визнання за викладачем права на прийняття відповідного рішення,яке заслуговує повної довіри.Є така залежність:чим піднесеніше ідеали,тим масштабніша особистість та яскравіший зміст життя,тим вимогливіша особистість до себе і тим вище її авторитет.Авторитетний викладач викликає в багатьох студентів бажання брати з нього приклад.Студенти запозичують у нього його судження,ставлення до праці,навіть особливості поведінки.Авторитетний викладач стає також фактором виховання студентського колективу й кожного окремого студента.Вимоги студентів до викладача:-доброта,чуйність і пед.такт;-проф.якості в діяльності;-справедливість у вимогах і в оцінках.Студенти можуть прийняти моральне виправдання вимогливості педагога до них за умови,якщо він вимогливий до самого себе.Цим пояснюється надмірно критичне ставлення до окремих викладачів,нерозуміння їхніх слабких місць і хиб.Хибний авторитет викладача:1)авторитет пригнічення2)авторитет відстані3)авторитет педантизму4)авторитет резонерства5)авторитет лібералізму6)авторитет байдужості.Коли викладач по-справжньому авторитетний,будб-яка його сувора оцінка не принижує студента,а викликає в нього бажання усунути хиби,виправити помилку.Якщо висока оцінка чесно відпрацьована в авторитетного викладача,вона підвищує самоцінність студента,вагоміше стають для нього одержані знання,цікавіше стає вчитися в такого викладача.Узагальнений портрет авторитетного викладача(за відгуками студентів):1)загальний високий інтелект,широка ерудиція і глибокі знання;2)х-ється всіма видами активності:інтелект.-творчою,соціальною;3)здатний до емоційного співробітництва;4)коли є протиріччя,бере на себе протиріччя.

46. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами

Позиції викладача:

Викладач - фасилітатор надає педагогічну допомогу і підтримку студентам, яка виражається в підвищенні продуктивності діяльності окремого студента або групи студентів. Ця підтримка м'яка, ненаправленная, не імперативна, але все ж зумовлює певні зміни в особистості студента. Надаючи таку підтримку, викладач спонукає студента реалізувати свої задуми в конкретних діяннях як формах прояву активності суб'єкта, відповідальність за які несе сам суб'єкт. Такого роду ненаправлення впливу викладача на студентів сприяють зміні розумової діяльності (підвищують рівень креативності), перцепції, зрушень в емоційних проявах. Викладач - фасилітатор ставить студентів у позицію помічників, попутників на шляху пошуку спільних рішень, дає студентам повну свободу у цьому пошуку і право вибору на своє рішення. При цьому функція викладача - фасилітатора реалізується як педагогічна підтримка самопізнання студентів на основі встановлення ценностноозначімих зв'язків суб'єктів взаємодії при збереженні їх особистісної унікальності і цілісності..

Викладач - консультант. Сутність пропонованої моделі полягає в тому, що відсутня традиційне виклад матеріалу викладачем, навчальна функція реалізується через консультування, що може здійснюватися як в реальному, так і в дистанційному режимі. Консультування зосереджено на вирішенні конкретної проблеми. Консультант або знає готове рішення, яке він може запропонувати, або володіє способами діяльності, які вказують шлях до вирішення проблеми. Головна мета викладача в такій моделі навчання - навчити студента вчитися.

Викладач - модератор. Модерування - діяльність, спрямована на розкриття потенційних можливостей студента і його здібності. В основі модерування лежить використання спеціальних технологій, що допомагають організувати процес вільної комунікації, обміну думками, судженнями і підвідних студентів до прийняття рішення за рахунок реалізації внутрішніх можливостей.

Модерування націлене на розкриття внутрішнього потенціалу студента, на виявлення прихованих можливостей і нереалізованих умінь. Основними методами роботи викладача - модератора є такі, які спонукають студентів до діяльності і активізують їх, виявляють існуючі у них проблеми і очікування, організують дискусійний процес, створюють атмосферу товариського співробітництва. Викладач - модератор виступає посередником, який сприяє встановленню відносин між студентами.

Викладач - тьютор здійснює педагогічний супровід студентів. Він розробляє групові завдання, організовує групові обговорення будь - якої проблеми. Діяльність викладача - тьютора, як і викладача - консультанта, спрямована не на відтворення інформації, а на роботу з суб'єктним досвідом студента. Викладач аналізує пізнавальні інтереси, наміри, потреби, особисті устремління кожного. Він розробляє спеціальні вправи і завдання, які спираються на сучасні комунікаційні методи, особисту і групову підтримку, продумує способи мотивації і варіанти фіксації досягнень, визначає напрямки проектної діяльності. Взаємодія з тьюторамі здійснюється через тьюторіали, денні семінари, групи взаємодопомоги, комп'ютерні конференції.

Завдання викладача - тьютора - допомогти студентам отримати максимальну віддачу від навчання, стежити за ходом навчання, здійснювати зворотний зв'язок у процесі виконання завдань, проводити групові тьюторіали, консультувати студентів, підтримувати їх зацікавленість в навчанні протягом всього вивчення дисципліни, забезпечити можливість використання різних форм контакту з ним (особисті зустрічі, електронна пошта, комп'ютерні конференції).

Викладач - тренер (coach), що в перекладі з англійської означає репетитор, інструктор. Виходячи з перекладу цього поняття розглядають його функції в освітньому процесі. Викладач - тренер виступає в якості навчального не просто спеціальності, а майстерності оволодіння студентом майбутньою професійною діяльністю, через систему засвоєння певних знань. Викладач - тренер допомагає студентам у проходженні певних навчальних курсів, у вченні, у підготовці до публічних виступів в ході семінарських і практичних занять, виступів з доповідями та повідомленнями на навчальних, а потім і наукових конференціях.